Крізь терени до терен: Чому ми все ще граємо у Counter Strike, не дивлячись на усі її проблеми?Типовий вечір мільйонів геймерів по всьому світу починається з одного й того самого ритуалу. На екрані загоряється логотип Valve, завантажується чергове лобі, але після першої ж гри в голові крутиться лише одна думка: "Нахуху я знову сюди заходжу?". Об'єктивно, Counter-Strike 2 зараз дає більше приводів для депресії, ніж для задоволення. Гра постійно страждає від кривої оптимізації, сабтік регулярно влаштовує лотерею замість чіткої реєстрації влучань, а розгул чітерів у прем'єр режимі змушує згадувати Faceit, як єдиний порятунок для нервової системи. Здавалося б- за таких умов проект мав би стрімко котитися на дно, але графіки онлайну вперто демонструють мільйонні цифри. Це схоже на чистий геймерський мазохізм, де кожен плюється, проклинає Габена, але все одно тицяє кнопку "Пошук гри". І за цим парадоксом ховається щось набагато глибше, ніж просто звичка. У сьогоднішій статті ми спробуємо розібратись у насущному питанні: "Навіщо ми все ще граємо у CS2, не отримуючи від неї позитиву?" Детальніше на ua.tribuna.com