#Коментар_читача

Будь-яка державна антикорупційна стратегія є життєздатною лише тоді, коли ключові інституції тримаються на чотирьох фундаментальних китах: верховенстві права, прозорості, неупередженості та безальтернативному професіоналізмі!

Усі ці принципи детально виписані в ККУ, КПК та Законі "Про запобігання корупції" й декларуються як основа європейського майбутнього України.
Проте розслідування центру "МЕЖА" продемонструвало зворотну, куди "яскравішу" практику, яка заслуговує стати класичним кейсом для викладачів юридично-правових кафедр університетів та увійти у профільні підручники з державного управління.
Виявлені мільйонні статки 14 топ-митників — це закономірний результат багаторічного кадрового хаосу та системної деградації відомства.
Склалося враження, що на стратегічні керівні посади роками підбирали універсальних "вершників" на будь-який фах в історії держслужби.
Ці особи масово десантувалися в крісла з абсолютно різних сторонніх структур, не маючи нічого спільного ні з митною освітою, ні з розумінням реальної роботи "від інспектора".

Своїм майновим станом вони наочно довели професійній спільноті та майбутнім правникам: за наявності приватного інтересу та фінансового стимулу такі "фахівці" завтра легко сіли б за штурвал пасажирського авіалайнера й полетіли.
Адже в їхній системі координат для керування складними державними процесами не потрібні знання, досвід чи фахова репутація — достатньо лише мати доступ до потрібного важеля.

Сьогодні, коли Україна перебуває за кілька кроків від вступу в ЄС, а міжнародні партнери очікують від нас реального, а не фасадного очищення кордонів, це розслідування є готовим екзаменом на дієздатність для влади.
Тепер Держмитслужба та НАЗК мають довести, чи спроможні вони нарешті повернути в систему закон і професійні стандарти, забезпечивши цим "універсальним пілотам" невідворотність правової відповідальності.

🔥⚖️