Стояла на молитві й плакала душа. І болем переповнена вона тоді була. Схиляясь перед Богом, відчула у душі Голос прекрасний ніжний, будь вдячною Мені! Завмерла вмить з почутого в тиші. Й питань постало безліч для душі... Не сміло й тихо мовила вона:Ти знаєш Господи всю біль душі сповна! Тобі відомі всі обставини мої. Тому і плачу я Господь в душі моїй. І знову чую голос неземний:Почни з подяки! І прийшов спокій. Сказав удруге вже Господь! І я прийняти маю. Переступивши біль душі, Вона враз промовляє: -Я вдячна Господи Тобі! За все, за все сповна! І пісня вдячності й хвали лилася в небеса,За милість, за спасіння, за щастя та любов Велику та безмірну за прОлитую кровВ якій спасіння мають усі через Христа! І пісня вдячності й хвали лилася в небеса! І тут же зауважила чудові квіти ті,Різні за розміром і формоюІ в білій чистоті. Виходять усі з уст її й над головою сходяться В букет чудових хмар. Й хмаринок різновиди йдуть у небесаДо престолу Всюдисущого і славного Отця! Молилася ззахопленням і славила Творця! І аромат від квітів тих учуяла вона,І пісня слави і хвали лилася в небеса! Й почула знов душа крізь квітів аромат,Той голос ніжний, люблячий:- Ви аромат Христа! І більше не хотілось ні плакать, ні страждать,Лилася пісня в серці Хвалу Христу віддать. Тим ароматом бути Христовим для Творця! І милуватись вічно Любовію Отця!! Амінь. Вікторія МисюкПереклад Ольги Н.