Нащо тобі Бог, коли ти сам все можеш?"Я всі мої гріхи залишу сам..." -Не раз в житті почути таке можемо -"Скінчилися давно вже чудеса"Людині дав Бог волю, розум,Що є поганим, щоби розсудить -Так люди в цьому світі все говорять.Як схочу, сам я свято зможу жить.Зможу залишити гріховні звички.Залишу все, як тільки схочу я...Та тільки "схочу" їхнє у житті цім,Так і несуть через усе життя.А каятись, здається, нема в чому -Живу, як всі тут люди на землі.Грішу не більше також я у всьому...Що буде всім, те буде і мені.І так у темряві ідуть блукаючи,Все натикаючись на ту стіну із бід.І падають, все Бога проклинаючи,Що біди ті лиш Він дає для них.А по Христа лицю течуть все сльози.Сльози любові до тебе й жалю.Людино, ти почуй Мій тихий голос:"Прийди, дитино, все тобі прощу.Я все пробачу, захищу любов'юВід бур земних, загибелі, що йде.Неси гріхи - змию Своєю кров'ю.Покайся в них, Я Сам зміню тебе.Я поміняю серце твоє й розум.Нічого сам не зможеш помінять.Спасіння радістю тебе Я сповню.Небесную пошлю Я благодать.Лиш тільки ти відкрий для Мене серце.Я вкрасти не прийшов волю твою.Біля Мого вогню спіши погрітися,Щоб не прийшлося мерзнути в життю..." Л. Шпак