Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Коли краще жувати, ніж говорити. Вплив гніву Трампа й дивна московська запопадливість. Де порветься?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=qdrLFZosSZY===огічно було б сьогодні щось розповісти про візит Зе до Берліна. Але для мене поки нема про що. Офіційно озвучені факти, а також закриті від розголосу теми подали всі інформаційні агенції. Це очікувана позиція канцлера Мерца – реально сильного європейського лідера. Тим більше, що його саме такими ідеями чіткої й безкомпромісної підтримки України місяцями прокачував його давній товариш Петро Порошенко. А от про закриту частину поки нічого не знаємо й не здогадуємося. Чи зробив Мерц саме те, чого від нього очікували німецькі політики й експерти – чи влаштував цьому Зе рознос за знищення демократії, розправи над опозицією й свободою слова, за тотальну корупцію й мародерство його слуг і дефективних менеджерів – поки не знаємо. Вигляд у Зе був трошки пришиблений, але він часто так виглядає. А результат зможемо побачити лише згодом. Тому цю тему нині не взяв – нема матеріалу саме для аналізу.А що є? Я дивні обставини з усіма тими переговорами, зміною тональності у Трампа на явний гнів проти москви, яка його водить за ніс і виставляє на посміховисько. У москви, не бажаючи дратувати крейзі Донні, раптом аж захлинаються від конструктиву (до Трампа й Заходу, не до України), але явно, що гнів животворячий спроможний багато що робити. Від цього можуть реанімуватися раніше вже поховані плани й переговорні позиції. Не сподівайтеся, для України вони точно не будуть справедливими, але принаймні, трохи акуратніші, ніж це було під час уже московського бикування в Стамбулі. Усе це важко оцінювати, бо позитивних рішень для нас нема – вони закінчилися в 2019 році. Але можна оцінювати реалістичність. Чим я сьогодні й займався.Але є в цій історії один реально руйнівний чинник – це отой наш «віслюк Апокаліпсису». Кожен раз, коли він відкриває рота, праведний гнів Трампа з обманщика пуйла переноситься на оте Зе і на Україну. А сьогодні він сказав достатньо, щоб серйозно нашкодити. Хоча паралельно й розкручував дуже простеньку й примітивну політтехнологію, яка мала б свідчити, що він реально очікує якихось результатів, але щоб продати їх населенню, мусить попередньо наганяти страхів-жахів. Інакше така ганьба й несправедливість ніяк не зайдуть за «пабєдіщє»…От про всі ці тенденції, політтехнологічні дурисвітства, роль психологічного чинника в серйозній політиці сьогоднішній сюжет. А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.