Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Трамп зірвався на пу і Зе? Будуть дії, чи знов імітація й виправдання бездіяльності? А може Сенат?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=qU2p8nQRDqw===Сьогодні без довгої передмови, бо й так уже пізно – щойно закінчили ефір на Анексії. Сьогоднішній сюжет трошки про нашу інфантильність, коли українці готові висловлювати претензії хоч Трампу, хоч Макрону або Мерцу, ну, звісно, Порошенку, але відмовляються бачити факапи й провали свого Бубочки. Але основна тема інша. Трамп раптово зірвався на путіна й звично пройшовся і по Зеленському. Ці обоє заслужили, нема проблем, але біда в тому, що цей словесний випад, який у нас багато хто оцінює саме проявом рішучості й готовності до жорстких дій, насправді, є лише спробою розмити відповідальність, та виправдати свою неготовність хоч щось робити. Тому спалах ентузіазму в стилі «От тепер Трамп прийде – порядок наведе!» - я тут трошки приглушую.Але є дещо інші важелі. З одного боку це інтереси й великі гроші. Десь також страх вляпатися в історію із власним «Афганістаном», за що він так принижував Байдена. Однак, найважливіше – це вже явне невдоволення в обох палатах Конгресу. Поки це ще не бунт, там і далі чекають, коли Трамп таки сам дасть відмашку. Але можуть і не стриматися. А може й тиск із Сенату змусить лякливого Донні чимось таки розродитися. Тож, сам Трамп – підмога слабенька, а от з конгресменами і їхнім тиском – це вже значно перспективніше. Хоча, очікування поки не на коротку часову перспективу. Цей бульдозер дуже повільно заводиться й прогрівається…