Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Бізнес по-українськи
Added 06 Jan 2025

Бізнес по-українськи

@Biznes_po_ukrayinsky
Number of subscribers: 19 374
Photos: 698
Videos: 3
Links: 461
Description:
Тільки важливі новини бізнесу які дійсно впливають на завтра. Реклама - @NataliTGSMM

👥 Number of subscribers

19 374
Average/Day:: -67
Average/Week:: -826
Average/Month:: -707

👁️ Average views per message

10 710
Average/Day:: 11,100
Average/Week:: 10,309
ERR: 55.28%

📊 Messages per Day

0.6
Last day: 0
Week average: 0.6
Average per day: 0.6

Status change history

Officially not confirmed 2025-01-08

Wall

Telegram statistics channel

👁 11,800 26-06-11 11:32
🧾 Податки для Uber, Bolt, Uklon: Рада ухвалила закон про цифрові платформиВерховна Рада ухвалила законопроєкт про оподаткування цифрових платформ — Uber, Bolt, Uklon та інших сервісів. Відтепер саме платформи стануть податковими агентами: вони автоматично утримуватимуть податки з доходів водіїв, кур’єрів та інших виконавців послуг. Закон є одним із «маяків» МВФ і має допомогти Україні отримати черговий транш фінансування.💰Для працівників платформ запроваджується пільговий режим: 10% ПДФО замість стандартного податкового навантаження. Якщо річний дохід не перевищує еквівалент €2000, податок взагалі не стягуватиметься. Уряд очікує, що нові правила принесуть бюджету близько 10 млрд грн щороку.📱Бізнес загалом підтримує нововведення, адже ринок цифрових платформ роками працював без чітких правил. У компаніях Bolt, Uber та Uklon вважають, що закон зменшить податкову невизначеність і допоможе вивести частину ринку з тіні. Водночас представники галузі наголошують, що функція податкового агента є нетиповою для платформ.Формально закон набуде чинності не раніше січня 2027 року, але повноцінний запуск системи очікують ближче до 2028-го.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky
👁 12,900 26-06-04 11:33
📉 Ресторанний бізнес на межі: чому підприємці масово продають заклади? На початку 2026 року кількість оголошень про продаж кафе, барів та ресторанів зросла у 2,5–3 рази. Головні причини — емоційне вигорання після надважких зим та страх перед наступними випробуваннями. Власники зізнаються, що блекаути та криза буквально "кладуть на лопатки", змушуючи навіть досвідчених рестораторів виходити з гри та продавати бізнеси (часто — значно нижче від суми вкладених інвестицій).💸З одного боку, падає купівельна спроможність клієнтів, з іншого — стрімко зростає собівартість. Постачальники підняли ціни на 25–30%, а вартість електроенергії зросла ще на третину. До того ж змінилися звички гостей: якщо раніше фасадні приміщення з великими вікнами були перевагою, то тепер люди все частіше обирають більш закриті локації, наприклад, кав'ярні всередині житлових комплексів.🚩 Головна помилка власників — чекати до останнього. Брокери застерігають: якщо ваш заклад працює без прибутку три місяці поспіль, це вже дуже тривожний сигнал. Багато підприємців потрапляють у пастку "ще трохи потерплю", але коли бізнес починає працювати в нуль або стабільно генерувати мінус, він стрімко втрачає свою ринкову вартість. Продавати треба до того, як проєкт повністю виснажить ваші ресурси.Експерти радять фокусуватися на енергоефективному обладнанні (навіть якщо воно дорожче) та обов'язковому формуванні фінансової подушки щонайменше на 2–3 місяці. Жорсткий контроль базових показників — це питання виживання: якщо food cost (собівартість продуктів), фонд оплати праці та оренда разом перевищують 70% вашого виторгу, заклад заходить у зиму з критично низьким запасом міцності.🚀 Диверсифікація — рятувальний круг. Вижити лише на посадкових місцях в залі буде вкрай важко. Тому стійкі заклади активно підключають доставку (яка взимку може давати до 25–30% виторгу), кейтеринг, корпоративне харчування або шукають B2B-партнерства, постачаючи свою продукцію в інші мережі. Ті, хто зможе оптимізувати витрати, адаптувати меню та зберегти фінансовий резерв, вийдуть із цієї битви найсильнішими гравцями на ринку.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky
Як скласти простий річний бізнес-план на одну сторінку?Класичні бізнес-плани на 40 або 50 сторінок зазвичай втрачають свою актуальність уже в перший місяць після написання через високу динаміку українського ринку. 👉 Натомість концепція Lean Canvas, тобто шаблон бізнес-моделі на одному аркуші, дозволяє сфокусуватися на головних фінансових показниках і тримати стратегію компанії перед очима протягом усіх 365 днів. Для складання такого плану стандартний аркуш формату А4 ділиться на 9 взаємопов'язаних блоків, де кожне стратегічне рішення прописується короткими тезами з конкретними дедлайнами, бюджетами та вимірними операційними цілями. 🔵Верхня частина односторінкового плану повністю присвячується ринковому позиціонуванню та роботі з клієнтами. Тут підприємець чітко прописує 2 або 3 основні портрети цільової аудиторії та конкретні болі, які бізнес планує закрити протягом найближчих 12 місяців. Поруч формулюється унікальна ціннісна пропозиція, яка чітко пояснює, чому клієнт купуватиме саме у вас, а не у конкурентів. 👜 У цьому ж секторі фіксуються канали залучення трафіку, де закладаються планові витрати на маркетинг, наприклад, вартість залучення одного клієнта у розмірі до 150 гривень за конверсію при конверсії сайту щонайменше 2.5 відсотка.🔵Нижня частина односторінкового плану повністю віддається під жорстку фінансову математику, оскільки без точних цифр стратегія залишається просто набором побажань. У структурі витрат фіксуються фіксовані щомісячні платежі, такі як оренда офісу чи складу за ціною 200 гривень за квадратний метр, фонд оплати праці та податки. 🧮 У блоці доходів прописуються всі джерела монетизації та головна фінансова ціль на рік, наприклад, досягнення щомісячного обороту в 600 000 гривень при середньому чеку 850 гривень. Наприкінці визначаються 3 головні метрики року, за якими власник щомісяця оцінюватиме рух бізнесу, де ключовим показником є маржинальність на рівні від 35 до 45 відсотків та коефіцієнт утримання постійних клієнтів не менше 20 відсотків. ДЕТЛI - УУ
👁 13,700 26-05-26 11:32
⚡️Нові правила для посилок та e-commerce: влада і бізнес дійшли згодиМінфін, ВРУ та провідні бізнес-асоціації (УРБ, ЕВА, AmCham) погодили спільний план дій щодо детінізації економіки. Головна причина змін — критичне зростання неоподатковуваного імпорту, який у 2026 році може сягнути 130 млрд грн. Це дискримінує українських виробників та позбавляє оборонний бюджет 27 млрд грн.👉Для захисту ринку компромісним рішенням стало зниження порогу безмитного ввезення посилок із 150 до 45 євро (законопроєкт №15112-д). «Укрпошта» та Митниця підтвердили, що інфраструктура повністю готова до цифрового контролю (paperless) і затримок на кордоні не буде.Паралельно законопроєкт №15111-д запроваджує спрощений податок 10% для самозайнятих осіб (кур'єрів, таксистів). Представники Glovo та профільних асоціацій підтримали ініціативу, оскільки податки автоматично адмініструватимуть самі цифрові платформи, що виведе з тіні тисячі працівників без бюрократії з ФОП.❗️Реформа повністю відповідає досвіду ЄС, який скасував подібні пільги у 2021 році, та є прямою вимогою євроінтеграції та МВФ. Наразі це питання економічного виживання країни та мобілізації внутрішніх ресурсів для фінансування армії.Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев прогнозує ухвалення законів уже найближчим часом. Влада та бізнес запускають масштабну інформаційну кампанію, щоб пояснити: купувати товари за кордоном без податків — це спонсорувати іноземну економіку за рахунок власної безпеки.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky
👁 12,600 26-05-25 11:29
Як організувати роботу компанії під час тривалих форс-мажорів?Коли звичний робочий ритм летить шкереберть через черговий масштабний форс-мажор, головне завдання власника — не панікувати, а швидко зібрати команду й перебудувати бізнес на рейки повної автономії. У наших реаліях кризовий менеджмент починається не з гучних гасел, а з цілком приземленого заліза. 🔵 Щоб офіс чи склад продовжували працювати навіть під час повного блекауту, доведеться викласти близько 4000 доларів США на базову енергонезалежність. За ці кошти ви купуєте надійний дизельний генератор потужністю від 7 кіловат, ставите якісну зарядну станцію або літієвий акумулятор на 5 кіловат-годин для страховки серверів і підключаєте Starlink із щомісячною абонплатою 95 доларів. Коли у ваших менеджерів є світло та інтернет, бізнес уже залишається на плаву, що б не відбувалося навколо.🔵Наступний крок — це тотальна хмаризація та гнучкість у роботі з людьми. Якщо ви досі зберігаєте всю документацію на локальних комп'ютерах в офісі, цей підхід треба терміново міняти. Перенесення баз даних, CRM-системи та бухгалтерії на європейські сервери коштуватиме символічні 50 або 100 доларів на місяць, але врятує ваш бізнес у разі фізичної втрати техніки. 🔵Саму ж команду варто максимально розсередити, перевівши до 70 відсотків штату на віддалений режим. У часи криз контроль за годинами «від дзвінка до дзвінка» більше не працює, тому фокус зміщується на конкретний результат у таск-менеджерах. Короткі 10-хвилинні зідзвони зранку та ввечері допоможуть команді триматися в тонусі, розуміти пріоритети й відчувати, що компанія контролює ситуацію.🔵Звісно, фінансова стратегія під час затяжних форс-мажорів вимагає увімкнути режим максимальної ощадливості. Будь-які капітальні інвестиції, ремонт офісу чи дорогі експерименти з маркетингом заморожуються на 80 відсотків, а всі ресурси кидаються на утримання поточних клієнтів, які вже приносять живі гроші. Головне правило виживання для українського підприємця в турбулентні часи — це наявність залізного грошового резерву. На рахунках компанії має лежати сума, здатна покрити мінімум 3 або 4 місяці повних операційних витрат, включаючи оренду, податки та зарплати. Така фінансова подушка дозволить вашій справі дихати та впевнено маневрувати, навіть якщо ринок тимчасово замре на кілька тижнів.#Впроваджуємо🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky
💊 Аптечна спільнота виступила проти продажу ліків у супермаркетах та на АЗСУ «Аптечній професійній асоціації України» заявляють: медикаменти — це не товар імпульсного попиту, а будь-яке спрощення доступу без контролю може створити ризики для здоров’я людей. Особливе занепокоєння викликають ідеї дозволити продаж повного переліку безрецептурних препаратів без участі фармацевта. В АПАУ нагадують: навіть OTC-ліки можуть мати серйозні побічні ефекти, ризики неправильного застосування або небезпечної взаємодії з іншими препаратами.🏥В асоціації наголошують, що аптека — це частина системи охорони здоров’я, а не просто точка продажу. Саме фармацевти забезпечують консультації, контроль умов зберігання ліків та участь у державних медичних програмах. Особливо важливо це для маленьких міст і прифронтових регіонів.У АПАУ також спростовують аргумент про “європейський досвід”. Там зазначають: у більшості країн Європи позааптечний продаж ліків жорстко обмежений і супроводжується суворим державним контролем, спеціальними умовами зберігання та чітким переліком дозволених препаратів.Аптечна спільнота закликає владу переглянути рішення щодо продажу ліків на АЗС та не допустити подальшого розширення позааптечної торгівлі медикаментами. Головний аргумент — безпека пацієнта має залишатися важливішою за швидкість покупки чи комерційну вигоду.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky
☝🏻🤔 Лише 5% українських компаній не відчувають дефіциту кадрів — і бізнес шукає нові способи достукатися до кандидатівВідповіддю стала системна робота з брендом роботодавця. Попит на неї зростає вдвічі щороку — і вже давно вийшов за межі гарних слів про «найкращий колектив». Бренд або працює зсередини і зовні одночасно, або не працює взагалі.👉🏻Uklon запустив кампанію з інфлюенсеркою для залучення жінок-водійок — охоплення 1,5 млн, частка жінок у парку зросла з 0,5% до 3%. Інша їхня кампанія InnerDrive збільшила кількість відгуків на вакансії на 64%. «Сільпо» знімає ролики «один день на роботі» — два відео зібрали понад 1,5 млн переглядів. Kiss My Apps зробили власний метавсесвіт для онбордингу: троє з десяти кандидатів дізнавались про компанію саме через нього.Ринок рухається у бік персоналізації: компанії будуть говорити з різними аудиторіями по‑різному і точніше налаштовувати свої повідомлення. Це означає, що боротьба за людей виходить за межі зарплат і бонусів та переходить у площину досвіду, довіри і сприйняття – ще до того, як кандидат натисне кнопку «Відгукнутись на вакансію». 🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky
🌱🚜У парламенті розглянуть законопроєкт про компенсації аграріям за землі у фортифікаціяхУ Верховній Раді цього тижня розглянуть законопроєкт №14117, який має врегулювати компенсації фермерам за ділянки, використані для оборонних споруд на прифронтових територіях.З 2014 року значна кількість земель на прифронтових територіях фактично перебуває під фортифікаціями та використовується військовими для оборонних потреб. Водночас ці ділянки належать аграріям — або у власність, або перебувають у них в оренді. За весь цей час товаровиробники не отримували коштів за використання цих земель. Через це сьогодні виникає соціальна напруга, адже люди втратили можливість обробляти землі. Тому ВАР напрацювала законопроєкт, який має врегулювати це питання, — зазначив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної радиНовий законопроєкт пропонує механізм тимчасового земельного сервітуту — тобто легального використання приватної землі для оборони без зміни її призначення. Документ також передбачає компенсації власникам та відновлення земель після завершення війни.👉🏻Окремо аграрії просять державу розширити програми підтримки техніки. У прифронтових регіонах фермери регулярно втрачають машини через обстріли, а купувати нову техніку можуть далеко не всі. Тому ВАР пропонує компенсувати також придбання вживаної техніки — навіть іноземної.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky
🌎 🗺 Хто заробляє мільйони на ринку землі?За 4 роки після запуску ринку землі гектар в Україні подорожчав у 1,5-2 рази. Якщо у 2021 році землю продавали по $1200-1500 за гектар, то зараз у центрі країни ціни вже близько $2500, а на заході — до $3000.Але головний стрибок стався не в ціні продажу, а в оренді.💵 У 2021 році середня орендна плата становила приблизно 1600 грн за гектар. У 2025 році — вже 16-25 тисяч грн. Тобто зростання фактично у 10 разів.Найдорожча оренда зараз у Львівській та Івано-Франківській областях — до 25 000 грн за гектар. Причина не чорноземи, а безпека, клімат і віддаленість від фронту.Саме тому земля стала одним із небагатьох активів, які дорожчають навіть під час війни.Великі агрохолдинги це давно зрозуміли. ☝️ Наприклад,  збільшив земельний банк до 533 тисяч гектарів. І саме земля зараз підтримує капіталізацію компанії навіть після втрати терміналів через російські атаки.Але поки пайовики заробляють більше, для малого агробізнесу ситуація стає критичною.🤏 У 2025 році середній EBITDA українського агросектору — близько $410 з гектара, або приблизно 17 600 грн. Це майже дорівнює вартості оренди землі. Тобто значна частина фермерів працює практично без запасу міцності.Особливо ризикують компанії до 10 тисяч гектарів без власних елеваторів. Багато хто заходить у сезон на товарних кредитах: насіння, добрива, пальне та агрохімія під урожай. 🌾І саме тут починається головна схема переділу ринку. Великі компанії викуповують борги слабших фермерів, чекають фінансового розриву наприкінці літа, блокують рахунки через суди — і після затримок виплат пайовикам пропонують людям перепідписати договори оренди вже на себе.Фактично ринок переходить у фазу концентрації землі в руках найбільших гравців. Паралельно росте ще один бізнес — земельні брокери. Вони продають інвесторам ідею землі як нового золота, обіцяючи дохідність на рівні ОВДП і майбутнє зростання цін до рівня ЄС, де гектар коштує від 10 тисяч євро.Але тут є нюанс. 🔤 Дохідність землі зараз — приблизно 15% річних. Майже як в ОВДП. Але дохід від державних облігацій не оподатковується, а земельний — мінус 18% ПДФО і 5% військового збору. Тому для приватного інвестора земля вигідна лише за однієї умови: якщо вона продовжить дорожчати. І схоже, великі агрохолдинги саме на це зараз і ставлять.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky
🚘 👛 Чи вигідно купувати електромобіль у 2026 році?На початку 2026 року ринок електромобілів в Україні різко просів. Головна причина — з 1 січня для імпортних електрокарів скасували пільгу на 20% ПДВ, яка діяла з 2018 року. Саме вона довгі роки підтримувала попит, хоча щороку бюджет втрачав близько 15 млрд грн потенційних надходжень. Після повернення ПДВ вартість електромобілів одразу зросла приблизно на 20%, і цього вистачило, щоб продажі різко впали. У першому кварталі 2026 року в Україні продали лише 1136 нових електромобілів — це на третину менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Продажі вживаних електрокарів просіли ще сильніше: лише 4340 авто за три місяці, що на 61% менше, ніж торік.👉 ПДВ — не єдина зміна, але саме вона стала ключовим ударом по ринку. Інші пільги залишилися: електромобілі й далі звільнені від мита та внеску до Пенсійного фонду, а акциз залишається символічним — 1 євро за 1 кВт·год батареї. У середньому це лише 40–100 євро у вартості авто. Але додаткові 20% ПДВ суттєво змінили фінальну ціну. Наприклад, один із найпопулярніших електрокарів українського ринку — BYD Song Plus — подорожчав на 4350 доларів і зараз коштує близько 27 150 доларів. Якщо у 2025 році в Україні продали майже 3000 таких авто, то вже у січні 2026-го — лише 68 машин.На падіння попиту вплинув не лише податок. 💰 Наприкінці 2025 року покупці масово скуповували електромобілі до скасування пільги, тому частина попиту просто змістилася на кілька місяців раніше. Додатково ринок стримали відключення електроенергії, які ускладнили заряджання, а також подорожчання самих зарядних станцій. Якщо в серпні 2025 року комерційне заряджання коштувало в середньому 14,5–17,5 грн за кВт·год, то у 2026 році ціни зросли до 18–23 грн, а подекуди й до 26 грн за кВт·год.📈 Але ситуацію різко змінило подорожчання пального. Через близькосхідну нафтову кризу бензин, дизель і газ в Україні суттєво зросли в ціні. Якщо до конфлікту бензин і дизель коштували близько 60 грн за літр, то станом на квітень 2026 року бензин уже коштує 72,5 грн/л, дизель — 88,4 грн/л, автогаз — 49 грн/л. І саме тут електромобілі знову стали економічно привабливими.Щоб проїхати 100 км, власник дизельного авто витратить приблизно 530–600 грн, бензинового — 580–730 грн, автомобіля на газу — 441–490 грн. 🚗 Для електромобіля витрати значно нижчі навіть після подорожчання зарядок. Середнє споживання — 18–20 кВт·год на 100 км. Якщо заряджатися на повільній комерційній станції AC, поїздка обійдеться у 360–380 грн. На швидкісній DC-зарядці — 468–520 грн. Найвигідніший варіант — домашнє заряджання: за тарифом 4,32 грн вдень і 2,16 грн вночі повна зарядка батареї на 80 кВт·год коштує 173–345 грн, а витрати на 100 км — лише частина цієї суми.Саме тому економіка експлуатації електрокара залишається сильною навіть після скасування пільг. 🏎 Якщо порівнювати нові електромобілі з бензиновими аналогами, різниця у вартості зазвичай окупається за 3–4 роки за стандартного пробігу 15–20 тисяч км на рік. Якщо враховувати нижчі витрати на обслуговування, термін може бути ще коротшим. В електромобілях немає моторного мастила, паливних фільтрів, свічок запалювання, а гальмівні колодки служать утричі довше завдяки рекуперації.💵 Головна проблема — психологічний бар’єр ціни. Якщо раніше новий електрокросовер можна було купити умовно за 30 000 доларів, то тепер за ту саму модель потрібно віддати вже 36–37 тисяч. Для багатьох це стає причиною відмови від покупки, навіть якщо подальша експлуатація буде дешевшою. Особливо це помітно на китайських моделях, які були драйвером ринку останні два роки. Наприклад, BYD Song Plus за ціною вже фактично конкурує з бензиновим Hyundai Tucson, а Renault Duster, який був найпопулярнішим новим авто 2025 року, дешевший лише на 150–200 тисяч грн.Найчастіше електромобілі зараз розглядають власники бензинових і дизельних авто, які переважно їздять містом, не часто долають великі дистанції та мають можливість заряджати машину вдома. Копійка гривню береже