⚠️ «еАкциз» під загрозою: бізнес просить відтермінувати запускДо запуску системи «еАкциз» залишилося менше чотирьох місяців, однак бізнес заявляє про серйозні проблеми з її готовністю. Виробники алкоголю та тютюну стверджують, що повноцінне тестування затрималося, система досі має технічні недоліки, а інтеграція з податковими сервісами залишається неповною.⚙️Серед основних претензій — нестабільна робота API, велика кількість багів, постійні оновлення, які порушують уже налаштований функціонал, та відсутність фінальної технічної документації. Особливо складною ситуація є для малого й середнього бізнесу, який не має ресурсів для постійного доопрацювання своїх систем.Бізнес-асоціації попереджають: якщо «еАкциз» запрацює у нинішньому вигляді або запуск не перенесуть, існує ризик зупинки роботи підакцизних галузей. За оцінками Європейської бізнес-асоціації, втрати державного бюджету можуть перевищувати 500 млн грн за кожен день простою.У Мінцифри запевняють, що тестування відбувається за планом. У міністерстві наголошують, що до процесу вже долучилися найбільші виробники, а під час пілотного проєкту вдалося успішно пройти повний цикл — від створення електронної акцизної марки до її погашення на касі.📅Представники бізнесу закликають владу якнайшвидше визначитися з остаточними строками запуску системи. Частина ринку вважає реалістичним перенесення повноцінного впровадження до 2028 року, адже без стабільної роботи «еАкцизу» компанії не можуть завершити інтеграцію, а невизначеність уже впливає на виробниче планування.🗺 @Biznes_po_ukrayinsky ✅
📦Податок на міжнародні посилки: рішення відкладається до кінця рокуВерховна Рада, ймовірно, ухвалить пакет законопроєктів про оподаткування міжнародних посилок лише до кінця 2026 року. Про це заявив голова податкового комітету Данило Гетманцев. За його словами, іншого варіанту немає — закон все одно буде прийнятий, однак набуде чинності не раніше 2027 року.Йдеться про скасування пільгового оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Для цього парламент має одночасно ухвалити зміни до Податкового та Митного кодексів. Саме через необхідність синхронного розгляду двох законопроєктів процес затягується.Водночас Україна має продемонструвати прогрес вже до жовтня — саме тоді відбудеться наступний перегляд програми МВФ. Гетманцев не виключає, що до цього часу парламент хоча б розгляне документи у першому читанні.👉У Мінфіні повідомляють, що зміни до Митного кодексу майже готові: залишаються фінальні погодження перед внесенням документа до Кабінету Міністрів, а потім — до Верховної Ради.Питання має не лише фіскальне, а й міжнародне значення. Ухвалення цих законів є структурним маяком програми МВФ та однією з умов отримання фінансування від Європейського Союзу. Саме тому затягувати розгляд парламент уже не зможе.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
👩💻Бізнес може частіше переходити з найпотужніших AI-моделей на дешевші відкриті альтернативи - J.P. MorganПровідні лабораторії штучного інтелекту поступово переходять до моделі ціноутворення, де оплата залежить від фактичного використання токенів. Для корпоративних клієнтів такий підхід, імовірно, стане нормою: ціна дедалі більше враховуватиме повну вартість володіння і використання AI-моделей.Це означає, що токени у найпотужніших frontier-моделях дорожчатимуть. Цей тренд уже почався.Майкл Кембалест із J.P. Morgan зазначає, що співвідношення вартості та продуктивності створює достатньо сильні стимули для переходу на відкриті моделі. Тобто компанії дедалі частіше питатимуть себе: чи справді для цього завдання потрібна найдорожча й найпотужніша модель, чи достатньо дешевшої відкритої альтернативи?У результаті частина бізнесу може почати переносити рутинні або менш критичні задачі на менші відкриті моделі, щоб уникнути зростання витрат на токени у frontier-лабораторій.Водночас це не означає, що найпотужніші AI-моделі втратять значення. Вони залишаться необхідними там, де потрібна максимальна продуктивність: у кібербезпеці, навчанні менших моделей через дистиляцію, роботі автономних AI-агентів, а також у наукових відкриттях.Деякі компанії вже готові платити значно більше за швидкість. Наприклад, Cursor та Anthropic беруть у 6 разів більше за токени, які обробляються у 2,5 раза швидше. Для частини корпоративних клієнтів така швидкість має вирішальне значення.Але загальна логіка ринку може змінитися: значна частина токенів, які компанії споживатимуть у майбутньому, надходитиме не від найдорожчих frontier-моделей, а від менших відкритих моделей, які достатньо добре справляються з конкретними робочими завданнями.Фактично корпоративний ринок AI може розділитися на два рівні. Найскладніші й найцінніші задачі залишаться за найпотужнішими моделями. А масові, повторювані й менш критичні процеси дедалі частіше виконуватимуть дешевші відкриті моделі.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Скільки грошей потрібно українцям для комфортного життя?Значна частина громадян прагне заробляти суттєво більше, ніж має зараз. Найбажанішим фінансовим орієнтиром для більшості є заробіток від 25 до 50 тисяч гривень на місяць, проте в реальності такі гроші отримують лише від 9% до 18% населення залежно від регіону проживання.У столиці ситуація з фінансами традиційно краща, ніж в інших областях. 👀 Кияни мають найменшу частку тих, хто виживає на суму до 15 тисяч гривень на дорослого члена родини — це майже третина населення, хоча задоволені таким бюджетом лише 6% опитаних. Ще третина мешканців Києва заробляє від 15 до 25 тисяч гривень, але цей рівень влаштовує лише кожні тринадцять відсотків. Найбільше киян, а саме 38,1%, вважають оптимальним заробіток від 25 до 50 тисяч гривень, хоча фактично його мають менше дев'ятнадцяти відсотків. Окрім цього, столиця лідирує за кількістю тих, хто мріє про 50-70 тисяч гривень — таких тут майже 23%, тоді як реальний дохід цієї категорії не досягає й десяти відсотків. 🛍Північні регіони демонструють значний розрив між бажаннями та реальністю, адже понад 60% місцевих жителів мають дохід нижче 15 тисяч гривень, а комфортним його бачать лише 6%. Більшість опитаних на півночі хотіли б отримувати від 25 до 50 тисяч гривень, але мають таку можливість лише 12,1%. На ще вищий заробіток, до 70 тисяч гривень, розраховують 19% мешканців, хоча в реальності його мають заледве 3%.📈 Центральна Україна демонструє найвищі показники бідності, адже тут майже 68% громадян заробляють менше 15 тисяч гривень. При цьому дохід у межах 15-25 тисяч гривень мають під 17% опитаних, і приблизно для кожного третього цього цілком достатньо. Водночас близько третини жителів центру мріють про суму від 25 до 50 тисяч гривень, яка в реальності доступна лише для 7,5% населення.На заході країни ситуація схожа, оскільки майже 60% громадян мають бюджет до 15 тисяч гривень, і лише кожний десятий вважає це нормальним. 💵 Близько 15% отримують від 15 до 25 тисяч, тоді як бажають мати такий дохід майже 23% респондентів. Головним орієнтиром для третини мешканців західних областей залишається заробіток від 25 до 50 тисяч гривень, проте похвалитися ним можуть лише трохи більше тринадцяти відсотків.У східних областях понад половина населення заробляє до 15 тисяч гривень на місяць. Рівень від 15 до 25 тисяч мають 18,5% східняків, а чверть опитаних назвала його цілком прийнятним. Близько третини жителів сходу прагнуть отримувати від 25 до 50 тисяч гривень, але мають такий дохід 13,6%. Примітно, що 21% респондентів хочуть заробляти від 50 до 70 тисяч, хоча реальний показник у цій категорії становить лише 3,7%.👉 Південний регіон демонструє схожу тенденцію, де 57% жителів забезпечені місячним доходом до 15 тисяч гривень, і лише кожному десятому цього вистачає для нормального життя. Суму від 15 до 25 тисяч заробляють 23,7% мешканців півдня, і приблизно стільки ж вважають її комфортною. Найбільша прірва між очікуваннями та реальністю зафіксована в діапазоні від 25 до 50 тисяч гривень, де реальний дохід мають 9,1% населення, а бажають його понад 36%. Ба більше, понад 15% південців прагнуть отримувати від 50 до 70 тисяч гривень щомісяця, хоча мають таку фінансову можливість лише трохи більше двох відсотків.Деталi - Копійка гривню береже
Скільки коштує запуск та утримання одного міського парку?Створення парку з нуля — це рідкість, частіше міста проводять масштабну реконструкцію занедбаних зелених зон. Невеликі кишенькові парки та сквери площею до півтора гектара обходяться громадам у суму від 6 до 20 мільйонів гривень. За ці гроші міняють асфальт на плитку, ставлять ліхтарі, пару десятків лавок та простий дитячий майданчик. 👉 Наприклад, у Запоріжжі ремонт скверу імені Бірюка коштував близько 6,7 мільйона гривень, а оновлення скверу на вулиці Бочарова витягнуло з бюджету 8,2 мільйона гривень.Коли масштаби зростають до районного парку на кілька гектарів, чек автоматично підстрибує до 22-45 мільйонів гривень. 📈 Тут уже з'являються складні зони на кшталт скейт-парків чи урбан-локацій, автоматичні системи поливу та камери відеоспостереження. Реконструкція Олександрівського скверу в Запоріжжі обійшлася місту у 22,1 мільйона гривень, а капремонт парку імені Гутніка-Залужного коштував майже 29,4 мільйона гривень. Якщо ж ми говоримо про великі центральні парки-магнати площею понад 5-10 гектарів з очищенням штучних водойм, фонтанами, амфітеатрами та висаджуванням сотень дорослих дерев, суми легко перетинають позначку в 60-150 мільйонів гривень. 🦄Але запуск або капітальний ремонт парку — це лише верхівка фінансового айсберга, адже зелена зона вимагає щоденних вкладень. 🌿 Щорічне утримання одного гектара сучасного міського парку коштує місцевим бюджетам приблизно від 300 000 до 800 000 гривень на рік. Сюди закладена щоденна праця комунальників, які прибирають сміття, стрижуть газони, доглядають за деревами та консервують фонтани на зиму. Окремий чек — це мільйонні платіжки за воду для автополиву влітку та електрику для освітлення паркових алей вночі. 🌧 Також міста закладають солідний бюджет на ремонт зламаних вандалами лавок та заміну саджанців, які не прижилися. 🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
💼 Клуб білого бізнесу оновив склад на 32%: у списку побільшало великих гравцівСтаном на середину червня 2026 року Клуб білого бізнесу Державної податкової служби налічує 9 251 учасника. За квартал перелік зріс на 3%: до нього додалися 1 490 компаній, водночас 1 216 вибули. Загалом склад Клубу оновився на 32%.Переважну більшість учасників становлять компанії — 8 673 бізнеси, або 94% переліку. Частка ФОПів поки невелика — 578 учасників, тобто 6%.Опендатабот відстежує зміни у Клубі білого бізнесу та позначає належність компаній до цього переліку у картках бізнесів.Компанії у Клубі білого бізнесуІз компаній, що входять до Клубу, 8 640 зареєстровані та працюють. Ще одна перебуває у стані припинення, одна — у справі про банкрутство на етапі санації. Дані щодо 31 компанії приховані, тому їхній статус, регіон та інші відомості визначити не вдалося.За квартал до переліку увійшли кілька великих гравців. Найбільшим новачком став «Київстар», який торік отримав 43,8 млрд грн доходу. Другою за доходом серед нових учасників стала Одеська обласна енергопостачальна компанія з 26,8 млрд грн. Трійку замикає «Тойота-Україна» з доходом 24,6 млрд грн за минулий рік.Половина компаній із переліку працює на загальній системі оподаткування — 4 788 бізнесів. Ще близько 20% перебувають на спрощеній системі як платники 4 групи — 1 720 компаній, і майже стільки ж як платники 3 групи — 1 689. Окремо 476 компаній, або 6%, є резидентами Дія.City.Найбільше компаній у Клубі працює в сільському господарстві — 1 808, або 21%. Майже стільки ж представлено у торгівлі та ремонті транспорту — 1 772 компанії, або 20%. Ще 1 459 компаній, тобто 17%, працюють у переробній промисловості. По 7% припадає на будівництво та операції з нерухомістю.Географічно найбільше компаній зареєстровано у Києві — 1 892, або 22% від переліку. Далі йдуть Дніпропетровська область — 800 компаній, Київська — 670, та Львівська — 657. Найменше компаній, якщо не враховувати прифронтові регіони, зареєстровано на Закарпатті — 169, та у Чернівецькій області — 129.До Клубу білого бізнесу входять 33 компанії з Індексу Опендатабота 2026. Серед них найбільші за доходом у 2025 році — «АТБ-Маркет» із 247,3 млрд грн, «Київстар» із 43,8 млрд грн, Київська обласна енергопостачальна компанія з 31,6 млрд грн, «Тойота-Україна» з 24,6 млрд грн та «Інтерпайп Ніко Тьюб» із 23,7 млрд грн.Ще 106 компаній із Клубу належать до фінансово-промислових груп. Найширше представлена група АТБ — 10 компаній. Далі йдуть МХП — 7 компаній, група родини Пінчуків — 6, «Західнадрасервіс», група братів Супруненків та A.G.R. Group — по 5 компаній, а також «Нова Пошта» — 4 компанії.ФОПи у Клубі білого бізнесуСеред учасників Клубу наразі 578 ФОПів. Більшість із них — 88% — працюють на спрощеній системі оподаткування у 3 групі. Ще 12% перебувають на загальній системі.За регіонами лідирують підприємці з Дніпропетровщини — 76 ФОПів, або 13% від загальної кількості. Майже стільки ж зареєстровано у Києві — 74 ФОПи, також 13%. Ще 9% підприємців із переліку мають реєстрацію у Львівській області.Найменше ФОПів у Клубі — по 2% — зареєстровано у Закарпатській, Рівненській та Кіровоградській областях.Найпоширеніша сфера діяльності серед підприємців — торгівля та ремонт транспорту. У ній працює 221 ФОП, тобто 38% усіх підприємців у переліку. Далі з помітним відривом ідуть транспорт і логістика — 13%, а також адміністративні послуги — 9%.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
🧾 Податки для Uber, Bolt, Uklon: Рада ухвалила закон про цифрові платформиВерховна Рада ухвалила законопроєкт про оподаткування цифрових платформ — Uber, Bolt, Uklon та інших сервісів. Відтепер саме платформи стануть податковими агентами: вони автоматично утримуватимуть податки з доходів водіїв, кур’єрів та інших виконавців послуг. Закон є одним із «маяків» МВФ і має допомогти Україні отримати черговий транш фінансування.💰Для працівників платформ запроваджується пільговий режим: 10% ПДФО замість стандартного податкового навантаження. Якщо річний дохід не перевищує еквівалент €2000, податок взагалі не стягуватиметься. Уряд очікує, що нові правила принесуть бюджету близько 10 млрд грн щороку.📱Бізнес загалом підтримує нововведення, адже ринок цифрових платформ роками працював без чітких правил. У компаніях Bolt, Uber та Uklon вважають, що закон зменшить податкову невизначеність і допоможе вивести частину ринку з тіні. Водночас представники галузі наголошують, що функція податкового агента є нетиповою для платформ.Формально закон набуде чинності не раніше січня 2027 року, але повноцінний запуск системи очікують ближче до 2028-го.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
📉 Ресторанний бізнес на межі: чому підприємці масово продають заклади? На початку 2026 року кількість оголошень про продаж кафе, барів та ресторанів зросла у 2,5–3 рази. Головні причини — емоційне вигорання після надважких зим та страх перед наступними випробуваннями. Власники зізнаються, що блекаути та криза буквально "кладуть на лопатки", змушуючи навіть досвідчених рестораторів виходити з гри та продавати бізнеси (часто — значно нижче від суми вкладених інвестицій).💸З одного боку, падає купівельна спроможність клієнтів, з іншого — стрімко зростає собівартість. Постачальники підняли ціни на 25–30%, а вартість електроенергії зросла ще на третину. До того ж змінилися звички гостей: якщо раніше фасадні приміщення з великими вікнами були перевагою, то тепер люди все частіше обирають більш закриті локації, наприклад, кав'ярні всередині житлових комплексів.🚩 Головна помилка власників — чекати до останнього. Брокери застерігають: якщо ваш заклад працює без прибутку три місяці поспіль, це вже дуже тривожний сигнал. Багато підприємців потрапляють у пастку "ще трохи потерплю", але коли бізнес починає працювати в нуль або стабільно генерувати мінус, він стрімко втрачає свою ринкову вартість. Продавати треба до того, як проєкт повністю виснажить ваші ресурси.Експерти радять фокусуватися на енергоефективному обладнанні (навіть якщо воно дорожче) та обов'язковому формуванні фінансової подушки щонайменше на 2–3 місяці. Жорсткий контроль базових показників — це питання виживання: якщо food cost (собівартість продуктів), фонд оплати праці та оренда разом перевищують 70% вашого виторгу, заклад заходить у зиму з критично низьким запасом міцності.🚀 Диверсифікація — рятувальний круг. Вижити лише на посадкових місцях в залі буде вкрай важко. Тому стійкі заклади активно підключають доставку (яка взимку може давати до 25–30% виторгу), кейтеринг, корпоративне харчування або шукають B2B-партнерства, постачаючи свою продукцію в інші мережі. Ті, хто зможе оптимізувати витрати, адаптувати меню та зберегти фінансовий резерв, вийдуть із цієї битви найсильнішими гравцями на ринку.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
Як скласти простий річний бізнес-план на одну сторінку?Класичні бізнес-плани на 40 або 50 сторінок зазвичай втрачають свою актуальність уже в перший місяць після написання через високу динаміку українського ринку. 👉 Натомість концепція Lean Canvas, тобто шаблон бізнес-моделі на одному аркуші, дозволяє сфокусуватися на головних фінансових показниках і тримати стратегію компанії перед очима протягом усіх 365 днів. Для складання такого плану стандартний аркуш формату А4 ділиться на 9 взаємопов'язаних блоків, де кожне стратегічне рішення прописується короткими тезами з конкретними дедлайнами, бюджетами та вимірними операційними цілями. 🔵Верхня частина односторінкового плану повністю присвячується ринковому позиціонуванню та роботі з клієнтами. Тут підприємець чітко прописує 2 або 3 основні портрети цільової аудиторії та конкретні болі, які бізнес планує закрити протягом найближчих 12 місяців. Поруч формулюється унікальна ціннісна пропозиція, яка чітко пояснює, чому клієнт купуватиме саме у вас, а не у конкурентів. 👜 У цьому ж секторі фіксуються канали залучення трафіку, де закладаються планові витрати на маркетинг, наприклад, вартість залучення одного клієнта у розмірі до 150 гривень за конверсію при конверсії сайту щонайменше 2.5 відсотка.🔵Нижня частина односторінкового плану повністю віддається під жорстку фінансову математику, оскільки без точних цифр стратегія залишається просто набором побажань. У структурі витрат фіксуються фіксовані щомісячні платежі, такі як оренда офісу чи складу за ціною 200 гривень за квадратний метр, фонд оплати праці та податки. 🧮 У блоці доходів прописуються всі джерела монетизації та головна фінансова ціль на рік, наприклад, досягнення щомісячного обороту в 600 000 гривень при середньому чеку 850 гривень. Наприкінці визначаються 3 головні метрики року, за якими власник щомісяця оцінюватиме рух бізнесу, де ключовим показником є маржинальність на рівні від 35 до 45 відсотків та коефіцієнт утримання постійних клієнтів не менше 20 відсотків. ДЕТЛI - УУ
⚡️Нові правила для посилок та e-commerce: влада і бізнес дійшли згодиМінфін, ВРУ та провідні бізнес-асоціації (УРБ, ЕВА, AmCham) погодили спільний план дій щодо детінізації економіки. Головна причина змін — критичне зростання неоподатковуваного імпорту, який у 2026 році може сягнути 130 млрд грн. Це дискримінує українських виробників та позбавляє оборонний бюджет 27 млрд грн.👉Для захисту ринку компромісним рішенням стало зниження порогу безмитного ввезення посилок із 150 до 45 євро (законопроєкт №15112-д). «Укрпошта» та Митниця підтвердили, що інфраструктура повністю готова до цифрового контролю (paperless) і затримок на кордоні не буде.Паралельно законопроєкт №15111-д запроваджує спрощений податок 10% для самозайнятих осіб (кур'єрів, таксистів). Представники Glovo та профільних асоціацій підтримали ініціативу, оскільки податки автоматично адмініструватимуть самі цифрові платформи, що виведе з тіні тисячі працівників без бюрократії з ФОП.❗️Реформа повністю відповідає досвіду ЄС, який скасував подібні пільги у 2021 році, та є прямою вимогою євроінтеграції та МВФ. Наразі це питання економічного виживання країни та мобілізації внутрішніх ресурсів для фінансування армії.Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев прогнозує ухвалення законів уже найближчим часом. Влада та бізнес запускають масштабну інформаційну кампанію, щоб пояснити: купувати товари за кордоном без податків — це спонсорувати іноземну економіку за рахунок власної безпеки.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅
TGLIST.COM.UA
