Правда, яку треба поширювати.Це треба знати, бо це про нас. Правда, стираючи яку ворог створює лояльне до своїх дій безродне суспільство без почуття тяглості, без власної гідності. Невігласів зі стерильною пам'яттю.Потім маємо харькав, адесса, данецк руській горад. І кієвскій рускій язик🤦‍♂🤦‍♂🤦‍♂«Український націоналізм»…. викликає у вас асоціації зі Львовом, Галичиною , Бандерою, … із західними регіонами України …. Правда?А що , коли ви почуєте, що колискою українського націоналізму є Харків? …Все почалося з 1891 року.Кілька харківських студентів їдуть на могилу Шевченка у Канів і засновують «Братство тарасівців»- це перша таємна політична організація, яка започаткувала самостійницьку течію в українському русі . «Тарасівці» дали клятву на могилі Кобзаря , присяглися всіма засобами поширювати серед українців його безсмертні ідеї. Активними учасниками згодом стали Микола Міхновський, Борис Грінченко, Микола Вороний, Михайло Коцюбинський та інші діячі, що присягнули боротися за незалежність України. 1900-й рік. Знову Харків.Група молодих людей засновує Революційну Українську Партію(РУП) . РУП- перша політична партія на теренах російської імперії , яка перейшла від культурництва до боротьби за незалежність. Заснована студентами (Д. Антонович, М. Русов та ін.),.Програмну брошуру для неї пише харківський адвокат Микола Міхновський . Вона називалася просто :«Самостійна Україна». Міхновський першим заявив, що Україна є колонією росії і що вона має бути незалежною повністю. Бандері на той час був рік від народження. І вже тоді Міхновський писав, що головна проблема української нації- це брак націоналізму серед людей. Того ж 1900-го року харківський промисловець і банкір Олексій Алчевський ставить в своєму саду перший в Україні пам’ятник Тарасу Шевченку . Так як в публічному місці він його поставити не міг, він ставить його в своїй приватній садибі але ТАК , щоб видно його було з вулиці . Саме цим він робить виклик імперії.Цей памятник став місцем збору національно-свідомої молоді . Тут читали вірші, обговорювали майбутнє України. Невдовзі після цього Алчевський загинув при таємничих обставинах , у Петербурзі.1904 рік. Влада рос імперії встановлює в Харкові памʼятник Пушкіну , як відповідь на той «нелегальний» памʼятник Шевченку. А за декілька місяців бойова організація «Оборона України» підриває памʼятник російському поету! Це був перший акт деколонізації українського публічного простору . Повністю розтрощити памʼятник не вдалось, то ж він простояв в Харкові ще 118 років, допоки нарешті його знесли в 2022-му. 1920-ті. Харків є столицею радянської України . І саме тут розгортається найпотужніший культурний рух, який москва потім втопить у крові. Микола Хвильовий, харківський письменник, кидає гасло «Геть від москви!», закликає орієнтуватися на Європу, а не на російську культуру. Микола Скрипник - нарком освіти, він проводить українізацію: українська мова в школах, у пресі , в державних установах . Саме він затвердив легендарний правопис -скрипниківку, який повернув мові її питомі риси . Скрипник діяв безкомпромісно . ЧИНОВНИКИ МУСИЛИ СКЛАДАЛИ ІСПИТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ , а ті, хто не склав- були ЗВІЛЬНЕНІ. У Харкові! У 1920-х – на початку 1930-х років, в умовах українізації, харківська інтелігенція (письменники, художники) намагалася розвивати національну культуру. До 1928 року 85% газет і журналів у місті вже виходили українською мовою, а російськомовних театрів не було. Після згортання українізації багато з них перейшли на позиції культурного націоналізму і стали жертвами «Розстріляного відродження»… Що тут головне треба зрозуміти: що російська пропаганда постійно малює «український націоналізм», як щось що прийшло з Галичини , з Заходу держави , навʼязане американцями, бандерівцями … і тд .АЛЕ насправді історія говорить інакше , що все зародилось в Харкові . То ж , харківʼяни, вам є чим пишатися