Вона жорстко посміхається, коли закінчує. За клацанням її пальців перед моїм обличчям з'являється дзеркало, яке показує зубчасту, закривавлену версію тавра, яке я колись давно залишив на її тілі. Вона досі носить його, прямо над шрамом на животі. Тепер і я його ношу, хоча її робота набагато менш точна. - Все ще недостатньо. Мій хвіст смикається з передчуттям, привертаючи її увагу. Вона обдаровує мене темною, несамовитою посмішкою і міцно хапає його. Я шиплю, і Яґа підкидає ніж у повітря, де він зависає в очікуванні. Вона проводить обома руками по гладенькій, безволосій шкірі мого хвоста, і я майже кінчаю на місці. - Ммм. – Я бурмочу їй, як до біса це приємно, адже мій хвіст дуже чутливий. Вона ніколи не гралася з ним раніше. Яґа цокає, потім міцніше стискає мій хвіст і скручує його, намагаючись зав'язати у вузол. Мої стегна судомить і від болю, і від насолоди однаково, і я майже втрачаю рівновагу, моє копито ковзає по дерев'яній підставці. Що більше вона скручує і згинає мою плоть, то більше болю заливає мене. Я щось бурмочу крізь губи, намагаючись дати їй зрозуміти, що всередині є кістки, і вона не зможе надати їм потрібної їй форми, не зламавши їх. Яґа, здається, здогадується про це сама. Вона заплющує своє зелене око, а фіолетове стає скляним, коли дивиться на мій хвіст проникливим поглядом. З лютим, різким рухом переламує його навпіл. Я вию крізь зціплені губи, гарячі струмені сперми вириваються з мого члена. Ще один клацання, ще, ще. Я не встигаю оговтатися від тортурного оргазму, як Яґа дарує мені кривий, перекошений бант на який вона перетворила мій бідолашний хвіст. "Диявольський танець" Лейла Фей