Всі ми памʼятаємо діалог між Олександром Михедом і Джуліаном Барнзом (на жаль), у якому відомий поважний письменник не може не продавати свої книги на рф, бо там мальчікі в трусіках є люди, які дивляться “Монті Пайтона”(госпади дапажи)

І багато хто з нас подумав “ну він вже дєд, що з нього взяти”.

Але ось чудовий приклад, як дійсно дєд змінив свою думку про Пушкіна і російську літературу. І завдяки Артуру Дроню і його книзі “Гемінґвей нічого не знає”.
Цей дєд - француз Жорж Ніва, який все життя був (і є) славістом.
Цьому дєду 91 рік!!!
І прочитавши Дроня, він переосмислив своє ставлення до Пушкіна і написав про це статтю в німецькому літературному журналі Lettre International.

Артур Дронь, зрозуміло, знайомий із російською поезією, але тепер знати про неї нічого не хоче. Це література імперська, шовіністична, ксенофобська, котра раболіпить перед можновладцями. Читати Пушкіна разом із Дронем важко, адже у його словах є частка істини. Росіяни, для яких Пушкін — все, чотири роки тому прийшли сюди, щоб вбивати дітей, ґвалтувати жінок і катувати військовополонених.

Тому важливо акцентуватися не на Барнзі чи інших егоцентричних впертих вестернах, а на своїй літературі і культурі зокрема. І головне, поширювати її на Заході. Лише через наш досвід, наші голоси - ми можемо щось змінити.

Дізналась про це з відео на каналі “Домогосподарка Антоніна”