Long onboarding + hard paywall

Claude Code-лудоманія продовжуєтьсяІ мені все менше подобається термін Vibe Coding. Що реально цікаво — це Playground Skill → посилання https://x.com/trq212/status/2017024445244924382По факту, це метапромпт, який дозволяє проєктувати всі варіації змін, які ти хочеш зробити. І це дуже добре працює на UI-компонентах. Приклад. Ти береш свій pricing page і кажеш:— візьми Playground і знайди всі варіації, які:→ підвищать конверсію→ покращать UX→ збільшать довіру користувача до продуктуСкіл бере твою поточну схему, контекст проєкту, як він виглядає зараз — і будує окрему HTML standalone-сторінку, де ти вибираєш різні опції, граєшся з варіаціями, міняєш все: від кольорів до шрифтів. У результаті отримуєш промпт, який закидаєш назад у Claude Code — і отримуєш саме ті результати, які щойно сконфігурував. Це просто наступний рівень. І що важливо — працює не тільки на фронтенді. На бекенді так само можна симулювати різні трейд-оффи: що покращити, що спростити, куди заглибитись. Я нещодавно використав це ще з одним мегадвайсом — збільшення доходу SaaS:Long onboarding + hard paywall == $$$По факту, один із сірих (темних) патернів:→ конвертуєш користувача в платного клієнта→ відрізаєш тих, хто просто "зайшов подивитися"→ або конкурентів→ або людей без реального інтендуРезультатом задоволений. Рекомендую. Якщо узагальнити: Playground — це мета-PRD. Різниця між Playground Skill і без нього — це як:Claude Code vs autocomplete в IDEТи можеш зробити невеликий конфігураційний UI, подивитися що реально працює, вибрати рішення на прикладі — а не в голові. Замість того щоб промптити 15 фронтів або 15 варіацій кнопки — просто просиш показати це все в конфігурації і вибираєш. Те саме на бекенді:→ схеми баз даних→ архітектурні варіації→ компроміси між складністю й масштабованістю