У 1996 році Kodak на піку.$16,4 млрд виручки та $1,5 млрд чистого прибутку (вау) 85% американського ринку фотоплівки. І ще у 1975 (!) інженер Kodak Стів Сассон зібрав першу цифрову камеру. Вона важила 4 кг і знімала на касету. Фото відкривалося 23 секунди — але це була революція. І знаєш, що йому сказали в компанії?“That’s cute, but don’t tell anyone.”(Це мило, але нікому не кажи.)Їх лякало одне: якщо світ перейде на цифру, плівка помре. А плівка — це 60% маржі. Топменеджмент прийняв рішення не чіпати майбутнє. Вони ставили на стабільність.“People will always print photos. Film is forever.”У той самий час Canon, Sony, Nikon вкладалися у цифрові сенсори, експериментували з компактами. У 2007 Apple випускає iPhone. Фото стало безплатним, миттєвим, цифровим. І плівка, і принтери, і “момент Kodak” більше нікому не потрібні. У 2012 році Kodak подав на банкрутство. Ця історія — класика бізнес-шкіл. Як успіх та страх втратити прибуток знищує твоє завтра. І я бачу, що більшість підприємців повторюють ту саму помилку з штучним інтелектом.“я вже щось пробував у ChatGPT.”“поки що воно сире.”“наш бізнес особливий, AI не підходить.”Знаєш, хто так казав? Керівництво Kodak. Технологічні революції не попереджають. Вони не дають часу на “почекати і подивитись”. AI — це точно нова парадигма бізнесу. Ніхто нікого жаліти не буде. Більшість підуть у небуття. Адаптуватися до нового світу важко, особиливо якщо тобі 40 років чи більше. Але яка альтернатива? Голдні діти? Поразка? Зникнення? Я точно не хочу, щоб це була моя історія. І зараз вибір ще є. ні 10% ресурсу в АІ не достатньо. Там багато підводних каменів, багато лишнього, потрібно знати як з його допомогою заробляти гроші, збільшувати прибуток, забирати ринок у конкурентів.