Мікросвіт із кульбабки ❄️ Залевський

Про побудову паралельних інституцій: велика буферизація альтернативних спільнот 🌾Поки у нас триває чергова спроба заміни одних міністрів іншими, яке вже назвали «переставлянням ліжок». Зі свіжими діалогами про реформи в стилі «ще одна стратегія розвитку до 2030».У середовищі регенеративних спільнот вийшла цікава стаття під назвою «Велика буферизація між старим в новим», і мені дуже відгукуються тези про цей перехід — бо ми його здається буквально проживаємо. Особливо зараз, коли в мережі екопоселень ми якраз переходимо від старих опор — на нові.І часом здається, що ми починаємо дихати інакше. Інакше бачити. Власне, відкривається це бачення.Виявляється, усе те, що ми тут відчуваємо —🔸 тривожність,🔸 перевантаження,🔸 втрата довіри до інституцій —це не помилки, не особисті поломки, не причина «відсторонитися, вийти з матриці, чи піти відпочити й повернутись у норму».Це симптоми трансформації. Ознаки того, що суспільство вчиться організовуватись по-іншому. І що стара «норма» — вже не працює.Мені дуже часто кажуть: “Ці ваші екопоселення, ці альтернативи — це все має відійти. Треба просто почати жити нормально. Як усі.”А я, навпаки, щоразу більше переконуюсь: альтернативні спільноти — це просто одна з відповідей на системну кризу.У світі існує, за різними оцінками, від 10 000 до 30 000 альтернативних спільнот. І щоразу, коли приходить черговий колапс — ковід, іпотека, війна, мобілізація, фінмоніторинг, екологічний колапс — інтерес до таких форм зростає.І ні, це вже давно не ті старі хіпі-комуни і не утечі в ліс, якихось сектантів маргіналів.Це нова хвиля експериментів у посткапіталістичній організації:— від спільних фінансових пулів і ваучерної економіки,— до міських кооперативів, токенізованих сільських толок,— до хутірського дауншифтингу з власною енергетикою, кухнею, садом і школою.🌀 Огляніться вже нарешті.Це не наша локальна бульбашка. Це — світовий процес. Ми просто в Україні проживаємо його швидше — бо фронт, бо війна, бо ніхто не прийде і не врятує.І здається, ніхто навіть не фіксує цей перехід. Він тече по закутках, без аналітики, без статистики, без офіційних політик.А я зараз узагалі не про екопоселення.Кожна друга хата в селі — як не ашрам, то артхутір.Ретрит-центри, колівінги, опенспейси, відновлювальні ферми, мережі горизонтальної логістики, вільні школи, кухні-для-спільнот, майстерні, мікроінфраструктура для життя «поза системою».Сотні, тисячі маленьких спільнот із власними кодексами і власними сенсами.Вони живуть за внутрішньою логікою — не чекаючи ні реформ, ні “підтримки держави”.І це вже не активізм. І не утеча.Це інфраструктурна відповідь на інституційний розпад.Це не реформи. Це побудова паралельних інституцій.Не заміна одного міністра іншим — а повна зміна логіки:від централізації — до довіри,від видобування — до відновлення,від споживання — до співтворення.І так, це лякає. Але й відкриває двері.⚡ Мільйони дорослих регулярно медитують.⚡ Тисячі спільнот по всьому світу запускають власні ферми, спільні кухні, освітні простори.⚡ Люди зменшують присутність у діджиталі, відмовляються від надспоживання, повертаються до простого і спільного.Це — великий буферинг. Між тим, що помирає, і тим, що народжується.І так, ми виснажені. Але це виснаження — не симптом поразки. Це симптом трансформації.Воно не стане краще, бо “повернеться як було”. Бо вже не буде як було.Питання не в тому, чи виживе нинішня система. А в тому, чи встигнемо ми створити альтернативи, які зможуть її замінити.🌀 Ми не в глухому куті. Ми на стику.І те, як ми організовуємось у своїх громадах, екопоселеннях, токен-економіках, — це не “маргінальна активність”. Це зачатки пост-системного суспільства.Тож не плутай втому з поразкою.Не сприймай хаос як вирок.Це — період пророщення.Буфер завершується. Починається велика регенерація.І вона не питає дозволу.

Чому Україна хоче наслідувати найгірший приклад?🔸 Конституційне право на безпечне довкілля не може бути зведено до управлінського побічного ефекту. Міндовкілля — це інституція, яка має бути гарантами цього права, а не придатком до аграрно-економічного блоку.Мій вердикт:Нам потрібно зберегти не лише екологічні інституції на рівні окремого міністерства, але й паралельно розвивати децентралізовані інструменти моніторингу й захисту довкілля.Нам потрібні регулятори «стримування та противаги», які можуть незалежно перевіряти дані та екологічні наслідки, особливо якщо мова про видачу дозволів на екологічно чутливі дії. І ці регулятори мають бути саме децентралізованими, незалежними від політичного впливу зверху.Ось цікаві факти про централізовану верифікацію вуглецевих кредитів, що дуже близько до того, з чим ми можемо зіштовхнутися:Згідно зі статтею в Science, понад 80% виданих карбонових кредитів можуть не відображати реальне скорочення викидів.👉 Дослідження свідчать, що аудитори, яких обирають і оплачують самі організації, часто дають результати, вигідні цим організаціям:«Польовий експеримент в Індії показав, що незалежні аудитори, оплачувані з центрального фонду, повідомляли про забруднення на 50-70% вище, ніж ті, кого обирали і оплачували фірми».Іншими словами: «Покажіть мені стимул—я покажу вам результат». Теж саме нас чекає згодом із проблемами якості екологічних показників. 🤔Без прозорих систем збору й перевірки екологічних даних — у нас не буде ні екологічної політики, ні карбонових кредитів, ні міжнародної підтримки. У нас буде лише симуляція. Єдина альтернатива — розвивати незалежну екологічну інфраструктуру: цифрову, польову, мережеву. Яка живе не в структурі «Мінресурс», а в спільнотах, лабораторіях, open data-платформах. Якщо ми не створимо її зараз — завтра буде вже пізно.І ми повинні мати можливість транслювати ці дані через власне Міністерство екології, яке мусить мати свою окрему «папку» звітів на столі уряду.Тільки тоді це працюватиме адекватно, а екологічні катастрофи будуть попереджуватись, а не вирішуватись вже після того, як стануться.

🌿 Токени і толоки: як це працює на практиці?Отже, ми запустили наш перший пул для Толок на платформі Sarafu Network.Це такий цифровий кошик, де ми фіксуємо звіти про толоки в наших поселеннях - справжні добрі справи, які роблять екопоселення з мережі GEN Ukraine: суботники, воркшопи, посадки дерев чи відновлення будинків.🔄 Зараз у цьому пулі беруть участь 5 поселень і поступово їх кількість нарощується:Тепла Гора, Щасливі Люди, Омелянівка, Світанок-Самара та Чарівне,а також є загальний ваучер для всієї мережі GEN Ukraine.Як це відбувається?Кожне поселення завантажує короткі звіти про те, що зробили разом: посадили дерева, організували навчання, відремонтували будинок, зібрали врожай. А ми, щоб підтримати їхню працю, робимо невеликі донейти через систему Swap — обмінюємо ваучери поселень на цифрові монети Celo Dollars.📲 Для чого токени і блокчейн?Коли мережа налічує десятки спільнот суспільна памʼять втрачається. Іноді важко згадати ті чи інші добрі справи, а ще складніше — чесно оцінити, хто і що зробив. Токени допомагають не забути. Прослідковувати ланцюжки горизонтальних взаємодій спільних активностей.Вони формують систему довіри, де видно: хто активний, як поселення співпрацюють між собою, як мережа допомагає їм не тільки словами, але й конкретними цифровими підтримками.🙏 Велика вдячність нашим друзям Will Ruddick та Aude Peronne з Grassroots Economics за постійну допомогу та роз’яснення складних речей простими словами.🌀 Окрема подяка програмі Octant Climate Epoch 7 та Кліматичній мережі Climate Coordination Network за перший поштовх на нашому шляху до цифрової взаємодопомоги.Наша ціль — об’єднати 50 екопоселень та локацій у цьому пулі.Наш пул можна підтримати донейтами. Посилання в коментарях 🌱#толока #екопоселення #токенізація #refi #web3 #grassrootseconomy #GENUkraine #децентралізація

Як очистити воду в ставку: лайфхак від Volodymyr Sesin з поселення Росичі 🌿Володя вже багато років вирощує ЕМ-бокаші та експериментує з природними методами відновлення родючості ґрунтів і водойм.Тож якщо у вас вода у ставку «цвіте», з’явився неприємний запах та мул—не поспішайте використовувати агресивну хімію!Ефективний та безпечний спосіб очищення водойм — глиняні ЕМ-колобки з корисними мікроорганізмами. Цей метод природний, простий та абсолютно безпечний для риб, рослин і довкілля.Як це працює? 🔬Глиняні кульки містять мільйони ефективних мікроорганізмів, ферментовану органіку (ЕМ-бокаші), висівки та мелясу. Поступово розчиняючись на дні ставка, вони:✅ Розкладають надлишок органіки, прибираючи поживу для шкідливих водоростей.✅ Витісняють патогенні бактерії та грибки.✅ Відновлюють біологічний баланс, підвищують прозорість і вміст кисню у воді.Результат помітний вже за кілька тижнів. Вода стає чистою, зникає неприємний запах, активізується життя риб і комах.Реальний приклад: один ставок лише за тиждень перетворився з каламутної водойми на прозоре озеро завдяки таким колобкам.Глиняні ЕМ-колобки — це не панацея, але перевірений інструмент, що допомагає природі самовідновлюватися.Тож спробуйте цей простий, але дієвий метод, якщо ваш ставок потребує природного очищення.PS. Інформація на правах підтримки ентузіастів, які досліджують та впроваджують методи відновлення локальних екосистем.В коментарях посилання на сайт, де можна придбати і підтримати виробництво Володі.#бокаші #екосистема #регенерація

🌍 Ось так, Земля проходить своє перше МРТ, а моніторинг біорізноманіття виходить на новий рівень.Супутник Biomass від ESA - European Space Agency уже на орбіті, його перші знімки вражають.Щоби оцінити, що саме нового відбувається ось кілька порівнянь.Що було раніше:❌ Ліси та біомасу переважно оцінювали за оптичними знімками, які не бачили крізь хмари та густі джунглі.❌ Дані були фрагментовані, часто неточні, й отримувались нерегулярно, раз на кілька років.❌ Неможливість оцінити справжній об’єм деревної біомаси та реальні запаси вуглецю.Що стало зараз:✅ Вперше використовується P-band радар, що проникає крізь хмари, густі крони джунглів і навіть поверхню води.✅ Регулярні глобальні сканування кожні 6 місяців, замість епізодичних спостережень.✅ Створення тривимірних карт деревної біомаси, а це означає точне вимірювання об’єму стовбурів, гілок і коренів, що є основними сховищами вуглецю.✅ Можливість побачити навіть те, що заховане під лісами, пісками та льодовиками.Перші відкриття супутника вже неймовірні:📍 Звивиста річка Бені в Болівії: чітко видно її справжню форму, меандри та озера посеред Амазонських джунглів—це неможливо було помітити через оптичні супутники.🌋 Приховані вулкани: вперше виявлені вулкани під густими кронами лісів у Бразилії й на острові Хальмахера в Індонезії.💧 Водно-болотні угіддя та савани Габону: тепер чітко видно межі цих екосистем, а також стародавні русла річок під пісками Сахари.❄️ Льодовикові потоки та приховані долини Антарктики: нарешті точно виявлені й задокументовані долини, які ховалися під кригою.Це буквально МРТ-сканування планети, яке робить те, що нам зараз життєво необхідно—дає точні дані для захисту й відновлення природи.Наступні 5 років Biomass допоможе нам відповісти на важливі питання:⤷ Скільки природи ми втрачаємо?⤷ Де вона реально відновлюється?⤷ Де саме зберігається найбільше вуглецю?Це виходить далеко за межі лісів і вплине на стабільність клімату, грамотніші політики й ті дані, яких нам бракує для майбутнього в гармонії з природою.🔍 Можливо нам варто вимірювати біомасу нарівні з ВВП?Хтозна, зараз кожен шматок природи нам доводиться буквально виборювати силами ентузіастів. Поки йде війна, на місцях іде окупація останніх острівців біорізноманіття. Але там згори все виглядає інакше. І ми скоро зможемо все це бачити і переосмислювати.#біорізноманіття #вуглець #сканування

Ок розкажу про свої 22Коли мені було 22 роки я поїхав в посольство Нідерландів, там набирали молодих і перспективних. Зі своїм відмінником одногрупником Карпиком Маряном.Нам дали заповнити по анкеті англійською. Я чесно чекав поки він заповнить, щоби переписати. Але він закрив анкету рукою і сказав «пиши сам».Через рік Марян вже жив в Німеччині. А наше підприємство захопили рейдери, квартиру пограбували і фактично матеріально обнулили. І відкинули на років десять у розвитку. Бо все, що ми робили це просто добували гроші.Всюди, де тільки можна, від прокату ігрових дисків до зубної пасти в Емвей.Та я продовжував вивчати нові напрямки і їздити на конференції, вибудовувати свій соціальний капітал.Мені пішло 25 років на те щоби втілити.Ту настанову, яку дала мені жінка в тому посольстві.Вона побачила мій емоційний стан, коли товариш, який чудово знав англійську вирвався вперед, а я не міг толком пояснити, що я тут роблю.- Не розчаровуйся і не зупиняйся. Ти зробив великий крок приїхавши сюди. У тебе ще все попереду.В Нідерланди я потрапив лише в цьому році через чверть століття.Це була насичена робоча поїздка по екопоселеннях. Мені дали супровід і відкривали всі двері. А потім на зʼїзді лідерів мереж я представляв Україну. І після виступу всі встали ззаду мене в знак солідарності.Мені пішло 25 років на те, на що людям іде інколи всього рік.В 14 я після спецшколи з вивчення Німецької був відправлений в сільський технікум за 500 км від дому. Вчитись на бухгалтера і бухати самогон стаканами. Бо ні на що інше зі слів мого батька я був не здатний.Більша частина мого життя пішла на роботу з власними травмами. Депресіями і втратою віри в себе.Але я вижив. І таки досяг того визнання з, яким можна працювати в своїй хоч і невеликій, але міжнародній бульбашці.Більшість життя я відкриваю напрямки, які взагалі мало хто розуміє в моєму оточенні.Але зараз це допомагає просувати та представляти нашу країну в дуже цікавих нішах. Де можливо Україна не була б ніколи представлена.До чого це все я розповідаю…Тут ідуть зараз гарячі дискусії, щодо однієї дівчини, яка в якийсь момент своїм виступом дуже мене захопила.Ким треба бути щоби так виступати і в свої 24 роки стояти поряд з Макроном і представляти ринок зброї.Так я скажу, перш за все треба бути долюбленою дитиною у своїх батьків.Коли твій батько у тебе вірить, то в 16 ти вже відкриваєш перші стартапи.Володієш мовами, а не вивчаєш їх з підручників.Подорожуєш по світу і розумієш культурну мапу Європи.Я одне шкодую в житті, що не дав своїм дітям достатньо любові. І не показав їм того світу достатньо до тих 16 років.Так я намагався і отримання моїх перших віз достойно окремих глав у книзі. Мені все коштувало в житті повну вартість. За все заплачено свою ціну.І за миті бути вільним і за миті бути щасливим.Інколи мені сняться гулаги, в яких я сидітиму за право мати те, що маю. Бувати там, де буваю. Бо так мене виховували. Не мати і не бути достойним.В стилі «Кто разрєшил вам жіть харашо».Але ми живемо далі і попри війну. І можливо не на таких швидкостях. Я завжди живу по принципу: «поки ти живий, ти все можеш змінити».Всім дзен. А Каті бажаю берегти свій емоційний стан. Це мабуть непросто, коли навколо атакують цілі ботоферми. А тобі всього 24. Висока ціна визнання.

Кажуть, у світі умовно є три типи людей:1. Ті, хто зосереджений на минулому2. Ті, хто зосереджений на теперішньому3. Ті, хто зосереджений у майбутньомуЯкщо говорити про нашу бульбашку - мережу екопоселень, то тут ці типи можуть виглядати приблизно так:1. Хранителі - ті хто живе минулимЦі люди дивляться на екопоселення, як на повернення в «золотий вік» — спробу відновити минуле, відтворити архаїчний побут, традиції чи романтизований хутір. Вони часто фіксуються на відтворенні форм, а не суті. Такі учасники можуть стати чудовими хранителями стилю, обрядовості, але не рушіями розвитку.Серед яскравих хранителів я би виділив етнохутори, рідновірів та родові помістя. Вони дійсно проробили неймовірну роботу з збору і відтворення давніх ремесел, лоутех та Святкувань, банків реліктового насіння та створення нашого власного стилю екопоселень. З хранителями цікаво й потрібно говорити про нашу автентичність: український хутір як особливий формат екопоселення нарівні з данськими комунами, ізраїльськими кібуцами чи американськими колівінгами. Ми давні й особливі.Але така зацикленість на минулому може гальмувати зміни й нерідко відлякує нових учасників. Як в поселення так і в мережу в цілому.2. Діячі - Ті, хто живе теперішнім.Це зазвичай практики й майстри екопоселень. Вони вміють будувати, сіяти, реалізовувати, організовувати події. Саме вони забезпечують життєздатність - тримають спільноти на плаву щодня.Діячі зазвичай живуть гарним життям і, як правило, приємні у спілкуванні. Це чудові виконавці для наприклад проєктів мережі, грантових заявок, локальних ініціатив - вони оптимістичні та продуктивні.Саме діячі зараз витягують нашу мережу своїми активностями, відкриттям керамічних майстерень, проведення марафонів, громадських слухань і створення заказників.Проте їм інколи бракує бачення довгострокових можливостей і перспектив — вони добрі на задачах «тут і зараз».3. Візіонери - Ті, хто дивиться в майбутнє.Це новатори в екопоселеннях. Вони шукають відповіді на запитання: як екопоселення стануть частиною нового суспільного ладу? Як вони впишуться в глобальні зміни клімату, економіки, технологій? Їхні ідеї часто здаються надто радикальними чи незручними іншим, адже вони ставлять під сумнів звичне.Якщо вони мають рацію, їх нагорода величезна. Але ціна висока: вони порушують норми, кажуть незручні речі, часто грубі та неугодні оточуючим.Візіонери можуть втратити зв’язок із реальністю поселень, спільнот або перетворити свої ідеї на «проєкти заради проєктів». Їх невдоволеність і бунти можуть легко обвалити роботу кіл і всієї оргструктури.Візіонером часто працюю я сам, але не рідко займаю і роль виконавця. Бо візія часто потребує витримки інколи довжиною в кілька років.Так на інтеграцію роботи з грантами у нас пішло перші 4 роки, на криптогранти вже пішов рік. На формування Колової Оргструктури і Ради мабуть всі 7 років. Я нерідко був не лише поштовхом, але конкретною перепоною у всіх цих процесах.Немає “правильного” шляху. Але якщо ти не розумієш, до якого типу належиш — на тебе чекає розчарування. Тому що ти будеш не готовий до того, як інші люди грають свої ролі. • «Хранителі» можуть сприймати «візіонерів» як загрозу автентичності. • «Діячі» можуть бачити «візіонерів» як хаотичних мрійників. • «Візіонери» можуть бути незадоволені пасивністю «хранителів» чи короткозорістю «діячів».Успіх як завжди полягає в балансі — це синхронізація всіх трьох типів. Їхня взаємодія створює живу систему, яка може і берегти традиції, і забезпечувати щоденне життя, і будувати майбутнє.Роль координаторів мережі — помічати ці особливості й фасилітувати простір, де хранителі, діячі й візіонери можуть чути та взаємодіяти одне з одним. Це регулярні круги, ретроспективи, стратегічні сесії, де відбувається справжній обмін і балансування інтересів.Лише взаємодія та балансування цих трьох енергій робить мережу сильною й здатною до розвитку.Тому важливо регулярно збиратися разом і бачити цінність кожного.Зараз це звісно непросто робити вживу. Але ми щось придумаєм )

Витягувати залишки тої сакральної мудрості.Якими повинні бути екопоселенняМоя відповідь - вони повинні бути.На рівні малих низових спільнот вони повинні творити і сигналізувати. В колах з вогнищами, що ми є. Що ми не безнадійні. Що ми не вірус цієї планети.Ми люди в яких є душа є серця, які наповнені любовʼю. Попри все меркантильне зло і нещастя, яке твориться навколо.Я не знаю можливо це все виглядає надто утопічно і смішно. Але кожна та зернинка реліктового насіння, яку тримають в роті і висаджують на хуторах, десь служить тим сигналом у Всесвіт. Транслюючи сподівання на нове життя. Яке має продовження не через силу нових технократичних криптоногеніїв і меритократичних гетто для своїх.А власне позитивний сценарій майбутнього малих вразливих спільнот, у яких немає потужної фінансової опори. Яких скорочуватимуть сотнями тисяч замінюючи їх ботами та ШІ агентами вже найближчі тижні, місяці, роки.Екопоселення, як на мене, дуже навіть роблять те, що повинні. Просто не треба натягувати на них те бачення, яке вони не брали на себе. А просто приймати і підсилювати те, що вони роблять у нашій країні десятиліттями.І хтозна, може статися так, що ця енергія допоможе нам у відстоюванні світла проти зла. Не тільки силою, не стільки ненавистю, але й любовʼю.Десь такі думки на сьогодні.Пишіть своє бачення в коментарях, якими повинні бути екопоселення. Чи повинні вони бути взагалі і зокрема в нашій країні.Виривати з контексту фрази і розказувати очевидні речі про 4-11-500-й рік війни з рашкою і як ті екопоселення закриють небо над містами в нашій країні теж можна.Співчуваю всім постраждалим від обстрілів і загиблим на цій війні...Мій пост - спроба відвести увагу на щось, що дає надію на інший сценарії майбутнього.Всім дзен.#екопоселення

Забий і страждай: маніфест для попаяних 🌾А ви знали, що страждати насправді легше, ніж бути щасливим? Бути щасливим — це не стільки природній стан, як навичка, яку потрібно розвивати.Особливо зараз, в умовах війни, коли навколо повно болю та обурення. Ми щодня годуємо цілу індустрію обурення:👉 Його монетизують політики-зрадофіли, які перетворюють «винних» на власні рейтинги.👉 Його продають спікери та гуру-конспірологи за гроші, лайки й мерч.👉 Його алгоритми перетворюють на безкінечний потік гортання стрічки.А що отримуємо ми? Можливо живимо емоціями якесь короткочасне полегшення, поступово віддаючи свою увагу, дані й суб’єктність вгору по ланцюгу.Ми всі добряче вже попаяні війною, хоча зовні наче такі живі і безтурботні.Ми недавно зібрались коло гірського озера невеличкою групою молодих людей. Серед нас був француз, який приїхав до нас на велосипеді аж із Франції. І ми вирішили простібати цю ситуацію: Розслабся не парся, навіщо стільки зусиль, масок, досягаторства, мавпування чужого успіху.«забий і страждай!»Ми всі попаяні війною — хтось бомблений, хтось ні. Вигорілі, релоковані, кожен зі своїми віковими та сенсовими кризами. Зʼїхались із різних куточків країни й планети. Десь на якусь мить побути серед своїх і далі податись в свої процеси.Купались у каламутному озері, провели обряд ініціації Теплої гори. І цей абсурдний лозунг настільки мені сподобався, що я навіть задумався зробити татуху «Забий і страждай!»Бо саме в такі моменти моя свідомість відмовляється від шаблонних поширених установок «позитивного мислення», розслабляється і прагне тихого щастя. Спокою та релаксу.Чи варто годувати машину обурення?Можливо краще направити свою увагу на щось корисне. Щось творче і конструктивне.Направляти наш мозок в якесь продуктивне русло. Те на що ми можемо дійсно впливати. Нехай мале нехай локальне. Нехай воно не врятує цей світ і не закриє небо від прильотів.Колись, на початку вторгнення, Настя Волкова сказала:«Я хочу бути корисною. Як ми можемо принести користь нашим спільнотам?»І це здається для мене було відправною точкою. Як почався проєкт Зелена дорога.Я тоді додав: ми повинні писати власні новини, як казали в 90-х — «крутити своє кіно».І ми почали: писали, створювали проєкти, шукали й добували ресурси.Попри всі командні негаразди останнього часу, ми досі в грі.Кожен на своєму рівні, можливо, не соціократично, можливо, в іншому складі.Але я відчуваю поряд кожного, хто щось робить. Я бачу їх дії і внесок в сторісах чи в зумах.Ми на відстані та ми поряд. Бо ми про одне.І навіть якщо зараз я один і те що роблю - це більше мій соло-проєкт, я продовжую шукати конструктивні шляхи.«Максиме, всі твої пости про негатив…»Якось мені дали таке зауваження.І я вирішив: окрім того, що в нас будуть «свої новини», мої лонгріди навіть якщо це пости «страждання» виконуватимуть роль терапії та рефлексії. Щоби забити, відпустити і спокійно рухатись далі працювати.Тому: • Забий і страждай. • Відстраждай і йди далі.Зараз я намагаюсь не скролити негатив, і все більше мого контенту — це чітка вузька тематична інформація.А мій день і тиждень наповнені зустрічами з цікавими, толковими людьми й платформами.Головне – не годувати машину обурення.Забий, страждай і йди далі.Такий от концепт послання вам від юних укробуддистів.Всім дзен.

Науковці на Теплій Горі. Моніторинг біорізноманіття 🌾Два дні. Зовсім небагато часу. Але цього вистачило, щоби ми по-новому побачили всю нашу екосистему. Весь наш капітал біорізноманіття..До нас приїхали науковці з Херсонського держав університету з Українська Природоохоронна Група - UNCG. Усього 2 дні — але кожна здається їхня хвилина тут була наповнена сенсом. Запис розмов мав бути коротким, та перетік у 40 хвилинні лекції. Ми не відходили — слухали, вбирали, перепитували. Бо саме цього спілкування так не вистачає нашим екоспільнотам.Кажуть цільові живі зустрічі замінюють десять тисяч прочитаних книг.“Можливо, вам не варто оформлювати заказники”, — кажуть вони. — “Це часто створює конфлікт з місцевими. Краще формулювати вашу діяльність як позитивне раціональне господарювання. Те, що не виснажує, а відновлює”.І це дуже співзвучно з тим, як ми хочемо жити.У нас в поселеннях раніше гуляв термін «природосообразне» природовідповідне, є над чим тепер подумати і на що опертись.Нам показали: наші луки насичені рідкісним біорізноманіттям. Але ліс, який піднімається через зміну клімату, витісняє ці відкриті екосистеми. Рішення — регулярне фрагментальне викошування після цвітіння і визрівання насіння. Щоб стримувати ліс і дати шанс усім тим екосистемам, хто потребує простору і світла.Мохи, орхідеї, лишайники — індикатори чистоти, живі свідки гармонії між людиною і природою. І так, майже все довкола — антропогенне. Але воно зараз видає до 200 різновидів лише рослин на наших всього лише 4-5 га. І це надихає.“У вас тут все дуже наближене до природного. Ви можете розмістити стенди з назвами рідкісних рослин. Унікальних орхідей, мохів лишайників. І поступово доповнювати, викладати все в iNature. Робити освітні екскурсії. Під це можна написати гранти.”Це може непогано працювати для вас.А ми постійно їздимо по країні. Дайте вашу мапу екопоселень і ми поступово охопимо всі ваші ділянки.Сюди ще варто запросити орнітологів, щоби оцінили ваших птахів. А також спеціаліста по комахах і грибах.Це тільки початок…- Я ще тут поблукаю трохи. Так у них це називається. Кожну вільну хвилину вони поринають у свій прекрасний світ. Хто в рослинки, хто в мохи, а хто в лишайники.Я завжди захоплювався людьми, які горять живуть своєю справою. Вони бачать те, що має реальну цінність. І показують, що природоохорона — це не лише про заборони. Це про мудре втручання. Про спів творення та співжиття.Для мене це і є один з наших головних активів. Люди їдуть створювати екопоселнння щоби жити в гармонії з природою. Це мабуть очевидно. Єдине питання як це оцінювати, окрім магічності і сакральності що ще може стати мірилом впливів.Потрібна як мінімум експертна інвентаризація того, що вже є. Потрібні чіткі вимірювані маркери: їжа, вода, енергія, спільноти, екосистема те що можна показати світові як фіксовані здобутки та спадщину, яку можна залишити після себе.У такі ж дбайливі руки.Позитивне невиснажливе господарювання - звучить для мене, як позитивний сценарій майбутнього наших локацій.Раціональне господарювання — не просто можливе. Воно необхідне. Воно те що ми практикуємо і чим готові ділитись.Там, де є такі збалансовані діючі екосистеми — зазвичай чисте повітря, волога, м’якші температурні коливання. Вони зберігають ґрунт, затримують воду, стримують перегрів. Фрактальне викошування — сприяє різноманіттю. Зрештою, частина біофлори не тікає від нас — їй добре поруч із нами.І саме такою має бути наша присутність: не пануючою, а доповнюючою. Не руйнуючою, а такою, що підтримує й множить життя.Десь такий у мене відгук на сьогодні.Пишіть в коментарях, що думаєте з приводу створення такого капіталу біорізноманіття і які є питання труднощі бачите на цьому шляху.Наступним кроком я бачу верифікацію таких ділянок під карбонові кредити та власне запуск капіталізацію через секвестрацію вуглецю. Але це вже зовсім інша історія.Яка у нас ще попереду.Всім дзен.#Біорізноманіття #екопоселення