Що я думаю по відмові Федорова займати будь-яку позицію окрім міністра оборони: для нього як для політика ця ідея є помилкою, яка може коштувати в перспективі усієї політичної карʼєри. Ключова проблема: Банковій ЛЕГШЕ проігнорувати протести на їх нинішній стадії, ніж повернути Федорова в МО. Саме тому Федорову критично ВАЖЛИВО домовитись для збереження посту у звʼязці з державним механізмом. Щоб і далі активно фігурувати в новинах під приводом чергових ефективних рішень, які б вони не були. Навіть при обмеженому фактичному впливі, така конструкція дала би йому можливість для збереження отриманої підтримки. Якщо він «виходить» у вільне плавання, ключовою проблемою буде навіть не те «а що він запропонує виборцю», а те - яка дистанція від цього явища до виборів. Наші виборці не дуже люблять фальстарти, як ми вже побачили і рейтинги низки політиків що «висунули носа зарано» просто зʼїдені війною. Зʼїдені рутиною, новими обставинами і реаліями. І це буде додатково до всього позиція в якій весь час з певною частотою його буде «підмочувати Банкова». Протести у цьому ракурсі не грають роль вирішального фактору: після призначення Драпатого їх масштаб залишається відкритим питанням, рівно як і питання в стилі «а чи будуть люди так само збиратись і через місяць суто за Федорова». Саме тому Федоров має дуже коротке вікно «продажу» своєї ролі умиротворювача протестів Банковій, доки вони не перетворились на локальний і незначний фактор. Я не намагаюсь вас підсунути до жодного рішення - йти чи не йти на протести, підтримувати чи не підтримувати Федорова або Зеленського чи Залужного чи Буданова. В даному випадку мені вся конструкція де «Федоров перейшов Рубікон» здається помилкою його політичної команди, якщо вона у нього є. Бо це і є найгірша річ у політиці: несвоєчасність обраного рішення.