⚠️ Де закінчуються межі камеральної перевірки?

📍 Верховний Суд у постанові від 25.08.2026 у справі № 320/20554/23 нагадав: камеральна перевірка має чітко визначені предмет, мету та межі.

⚖️ Камеральна перевірка проводиться безпосередньо на підставі даних податкової звітності платника та інформації, яка міститься у відповідних інформаційних системах.

📌 Її основне завдання - перевірити правильність складання звітності та обчислення податкових зобов’язань. Зокрема, податкова може виявляти арифметичні або методологічні помилки, неправильне застосування ставок чи податкових пільг, а також інші порушення, які можна встановити без дослідження первинних документів.

❗️

Але якщо для підтвердження висновків податковій необхідно досліджувати первинні документи, встановлювати реальність господарських операцій або перевіряти достовірність показників, які містяться у звітності, одних даних інформаційних баз недостатньо.

📂 У такому випадку питання має перевірятися вже в межах документальної перевірки.

💡 Важливий висновок: камеральна перевірка не може підміняти документальну. Якщо для встановлення порушення потрібно вийти за межі даних податкової звітності та інформаційних систем і досліджувати первинні документи, податкова має проводити перевірку у відповідній процедурі.

📍 Тому під час оскарження податкових донарахувань важливо перевіряти не лише те, чи правильно податкова визначила суму зобов’язання, а й те, чи мала вона право встановлювати відповідне порушення саме в межах камеральної перевірки.

📄 Постанова Верховного Суду від 25.08.2026 у справі № 320/20554/23

Матеріали проаналізувала та підготувала юрист Катерина Гриняк