⚜️Уявіть, що ваш мозок — це стародавній вартовий, який роками охороняв фортецю. Він звик до постійної небезпеки і до життя в напрузі. І ось, одного дня настає мир. Сонце світить, пташки співають, але вартовий не може розслабитися. Кожна мить спокою здається йому пасткою, бо він пам’ятає, що затишшя завжди передувало бурі.Саме так почувається мозок, який звик до тривоги. Коли ви нарешті відчуваєте радість чи розслаблення, він починає бити на сполох: Увага! Ти опустив щит! Щось піде не так!Ваш мозок «вивчив», що розслаблення — це сигнал небезпеки.Що робити?Не вимагайте від себе "великого" розслаблення. Дозвольте собі відчути мить спокою — наприклад, коли п'єте чай або слухаєте музику. Подумки скажіть своєму "вартовому": Я бачу тебе. Я знаю, що ти боїшся. Але зараз ми в безпеці. Це допоможе вам побудувати нові, безпечні асоціації. Як сказав Віктор Франкл: Між стимулом і реакцією є простір. У цьому просторі — наша сила обрати свою реакцію. У нашій реакції полягає наше зростання і наша свобода.☘️❤️