Експозиція страху – це практика маленьких кроків назустріч страху. Не геройських стрибків, не насильницького змушування себе, а поступового зближення з тим, що лякає.Уявіть, що ви боїтесь темряви.Експозиція виглядатиме так:Відкриваєш двері темної кімнати й стаєш у проєм відкритих дверей.Страшно?Якщо так – крок назад.Якщо ні – крок уперед.Далі стоїш. Що відчуваєш?Заспокоївся – ще крок уперед.Або пів кроку.Постояв. Все ок – крок уперед.Стоїш. Відчуваєш.Все ок – ще крок уперед.І так, поки не опинишся в середині кімнати.І тут важливо не те, щоб страх зовсім зник, а те, що я можу відчувати страх, усвідомлювати його, спостерігати і не втікати. Я відчуваю – і як дослідник досліджую, як страх мене захоплює, і де моя межа.Поки стан спостерігача можете тримати – йдемо далі.Як тільки він відключився – повертаємось на крок назад.Передержав експозицію – повертаєшся на місце, де не страшно.Страх завжди кричить: «Це небезпечно».Експозиція тихо відповідає: «Подивись, усе добре».Так тіло звикає.Страх зменшується не тому, що ми сміливіші, а тому, що система отримує реальний досвід: усе окей, ми справляємось.👺Лекція про Страх. 17, 18 грудня. Онлайн. ‎