Терпіла, аж до «паралічу почуттів».Почула таке.Як влучно хтось підмітив.Про що це?Який це стан?Це мої особисті спостереження.Це коли ти не здатна відчувати.Вже не здатна.Відомо, що нервова система людини може бути в трьох режимах.Перший - нормальний - людина живе, переживаючи різні емоції (радість, сум), нормальне життя.Другий - «активний» - людина живе постійно вирішуючи «проблеми», проходячи «виклики», стан постійної тривоги.Третій - «завмираючий» - людина, яка постійно живе в напрузі в якийсь момент «здається», бо розуміє, що не може понести весь тиск з усіх сторін.Так ось, коли нервова система людини вже не перебуває в першому нормальному режимі, а тільки вже в третьому завмираючому, але ще інколи заходячи у другий активний, все таки намагаючись щось вирішити, то приходить такий стан, що вона наче не здатна відчувати.Стан «заблокованості».А ще додати до цього генетику, сімейні сценарії, зовнішні обставини, духовний тиск і ще ряд всього іншого, то ця «заблокованість» тільки підсилюється.Де Бог у цьому всьому?Він є.Він на місці.Він там, де має бути.Він всюди.Він у тобі.Ти просто не здатна на разі Його відчути.Це зрозуміють не всі.А тільки ті, хто стикався з чимось подібним.Що робити з цим?Найперше потрібно зрозуміти, що виходить так може бути.Потрібно зрозуміти, що з тобою все ок.Ти просто терпіла надто довго і надто багато.І твоя нервова система так зреагувала.Продовжувати писати про це?#неможунеписати