Так багато людського контролю, людських бажань, людських думок, висновків, усвідомлень…Але інколи приходить момент, коли це все йде кудись так далеко, зовсім на задній план.Коли ти усвідомлюєш, що ти така маленька, а Господь Такий Великий.Коли це стається?Коли Він підхопив, коли витягнув, коли зберіг, коли допоміг, коли вирішив, коли потурбувався, а ти навіть тоді цього не усвідомила чи не розуміла по різним причинам.І коли ти бачиш величину проблеми в якій ти була і величину Його Благодаті, яка покрила тебе, то тоді просто нема слів.Тоді ти так чітко розумієш свою безглуздість і примітивність зі своїм безглуздим і примітивним контролем, зі своїми людськими бажаннями, думками, висновками і усвідомленнями…Він Такий Великий, а ти така маленька.І як добре, що Він є.Але головне зберегти це розуміння і цей стан серця далі в житті, коли захочеться знову бігти попереду Нього, а не йти смиренно за Ним.Господь спочатку, а ти за Ним.І це нам треба, це нам корисно, це для нас найправильніший варіант.
Для когось кровотечива жінка була людиною з величезною проблемою, яка все своє життя тратить, щоб вирішити її.Але не для Нього.Для когось самарянка була людиною ну дуже сумнівною, поганий «бекграунд» та й зараз не зрозуміло що і як з нею.Але не для Нього.Для когось Марія, що розбила пляшечку з миром була людиною, яка точно не те щось робить, яка нікого не слухає і робить щось дивне.Але не для Нього.Для когось вдова з двома лептами була людиною, яка не така, не вписувалася в рамки «як правильно служити», ну дуже вже мала була їі жертва.Але не для Нього.Для когось хананеянка була людиною, яка не дає спокою іншим, яка шукає допомоги, яка кричить і кличе, яка дуже заважає і дуже надокучає.Але не для Нього.Для Нього.Для Ісуса.Кровотечива була прикладом величезного зцілення від одного дотику віри до Джерела Життя.Самарянка була власницею неймовірного відкриття про істинне поклоніння Господу.Марія була учасницею служіння Духа, де слідування не за людиною, а виключно за Богом.Вдова була зразком, як віддати все, повністю все, абсолютно все.Хананеянка була свідченням грандіозної віри, яка хапає своє чудо і не відпускає.Я не знаю, як на тебе дивляться люди.Але я знаю, що Господь дивиться і бачить більше.Точно більше.#неможунеписати
Досконала Божа воля.Це як?А що є ще не зовсім досконала?Просто Божа воля?Я багато років чула цю фразу і сама її говорила.А де таке написано у Біблії?Читала про досконалу любов, читала про досконалу людину.Про досконалу Божу волю не читала.Досконала воля Бога - це типу те, що хоче для тебе Господь, типу один варіант.А як же вибір людини?Бог ж наділив людину вільним вибором.Де жити людині?Де навчатися?Де працювати?У яку церкву ходити?Як служити?За кого заміж виходити?Як відпочивати?Що одягати?Чому надавати перевагу?З ким дружити?Тут треба досконала воля Бога чи тут треба вибір людини, який Бог може благословити?Біблія говорить про Божу волю, що це добро, приємність і досконалість.Що це освячення.Бог має добрі думки про нас і щодо нас.Але Бог дає і вибір!Та при цьому радить обрати добро.Написано, що Бог викликає бажання в нашу середину за доброю волею Своєю.І якщо людина живе з Господом, то виходить, що це бажання може втілитися у правильний вибір, який може Він благословити.То все таки досконала Божа воля чи вибір?Я думаю, що є Божа воля на наше життя, Божий план, Божа мрія.Але як людина буде це реалізовувати, то це складається з її щоденних вільних виборів.Це як батьки, які хотять дитині найкращого життя, але вона робить вибір, як саме цього досягти.Але це тільки моя думка.#неможунеписати
Хочу продовжити.Чомусь людину, яка має якісь внутрішні проблеми, тобто наче невидимі часто сприймають, як щось не серйозне.Типу не накручуй, візьми себе в руки, більше молись, нічого тобі нема, все нормально.А ось людині з видимою проблемою, наприклад сліпотою такого вже не скажеш, бо проблему видно.Але ж людина, яка довгий час живе у стресі вже має негативні зміни в її мозку.І це не просто про поганий настрій.Це теж серйозна проблема, але яку наче не видно.І інколи людина би хотіла щось змінити, але вже часто не може так швидко і так просто, бо вже відбулися зміни на фізіологічному рівні.Зміни в мозку, зміни в нервовій системі.Беззаперечно, що Господь має владу над всіма проблемами, абсолютно всіма та кожного веде його особистим шляхом зцілення.Що робити, якщо ти розумієш, що маєш внутрішню проблему?1 Будь добріша до себе, не звинувачуй себе, не роби собі сама ще гірше постійними думками «а що, а якщо, а як би» і так далі.Дай собі спокій сама від самої себе.Вже, як є, так є.2 Якщо нічого не відчуваєш, якщо не відчуваєш Бога, то просто бери і опирайся на знання, на знання Істини, на знання Божого Слова.Так написано і все, навіть якщо не відчуваєш цього.3 Ходи з Ним, живи з Ним, Ісус у тобі.Дух Святий оточив тебе зі всіх сторін і руку поклав тобі на голову.Він не лишав і не лишить тебе.Тримай постійний контакт з Ним.Будь максимально щира з Ним.4 Шукай допомоги, шукай, але якщо так складається, що ти не можеш знайти допомоги від людини, то можливо ти маєш пройти цей шлях сама один на один з Богом.Так може бути, Біблія дає приклади таких ситуацій.5 Всіма силами живи, щодня живи.Надійся на Господа щодня.В усіх ситуаціях, і в самих примітивних, і в самих простих, і в самих надскладних та важких.Віддавай Господу молитовно усі свої турботи, віддавай, доки не віддаси повністю, доки хоча б трохи не стане легше.Хай благодать Господа Ісуса Христа допоможе тобі на твоєму шляху, щоб усе важке стало легким і все неможливе можливим!#неможунеписати
Терпіла, аж до «паралічу почуттів».Почула таке.Як влучно хтось підмітив.Про що це?Який це стан?Це мої особисті спостереження.Це коли ти не здатна відчувати.Вже не здатна.Відомо, що нервова система людини може бути в трьох режимах.Перший - нормальний - людина живе, переживаючи різні емоції (радість, сум), нормальне життя.Другий - «активний» - людина живе постійно вирішуючи «проблеми», проходячи «виклики», стан постійної тривоги.Третій - «завмираючий» - людина, яка постійно живе в напрузі в якийсь момент «здається», бо розуміє, що не може понести весь тиск з усіх сторін.Так ось, коли нервова система людини вже не перебуває в першому нормальному режимі, а тільки вже в третьому завмираючому, але ще інколи заходячи у другий активний, все таки намагаючись щось вирішити, то приходить такий стан, що вона наче не здатна відчувати.Стан «заблокованості».А ще додати до цього генетику, сімейні сценарії, зовнішні обставини, духовний тиск і ще ряд всього іншого, то ця «заблокованість» тільки підсилюється.Де Бог у цьому всьому?Він є.Він на місці.Він там, де має бути.Він всюди.Він у тобі.Ти просто не здатна на разі Його відчути.Це зрозуміють не всі.А тільки ті, хто стикався з чимось подібним.Що робити з цим?Найперше потрібно зрозуміти, що виходить так може бути.Потрібно зрозуміти, що з тобою все ок.Ти просто терпіла надто довго і надто багато.І твоя нервова система так зреагувала.Продовжувати писати про це?#неможунеписати
Прийняти рішення.Це так важливо.Це так багато.Прийняти рішення більше так не робити.Прийняти рішення зупинитись у поганих справах.Прийняти рішення не говорити лишнього, прийняти рішення не судити, не критикувати, не давати вироки і не ставити діагнози.Прийняти рішення бути у Божій Волі.Прийняти рішення вірити.Прийняти рішення заглушити усі зайві голоси, щоб почути Його.Прийняти рішення простити.Прийняти рішення знову простити заради Господа і себе.Прийняти рішення будувати конструктивний діалог.Прийняти рішення робити добро.Прийняти рішення знову і знову робити добро.Прийняти рішення берегти себе і своє серце від того, що тебе руйнує.Прийняти рішення любити.Багато любити.І прийняти рішення взнати Божу Любов до себе.Зрозуміти її.І хоча б трошки осягнути.Прийняти рішення радіти.Щодня і багато.Прийняти рішення забути погане.Прийняти рішення памʼятати хороше.Прийняти рішення дозволяти Богу щодня використовувати себе, щоб комусь стало краще.Прийняти рішення щодня ходити з Ним.Ходити, сидіти, працювати, відпочивати, служити з Ним.Прийняти рішення спочатку всередині себе.Добре рішення.Потім робити кроки згідно прийнятого рішення.І далі Благодать Господа!Неймовірна Благодать Господа!Благодать Господа на виконання цього доброго рішення.#неможунеписати
Хочу підбадьорити тебе.У всіх бувають періоди апатії.Періоди, коли не хочеться практично нічого. Читати Біблію і молитися хочеться тоді?Частіше, що ні, не хочеться.Може ти сьогодні ще не молилася.Не молилася так, як треба "по правилам", не читала теж.Але ти прожила все одно цей день з Господом.Якщо ти не зрікалася Його сьогодні.А я впевнена, що ти не зрікалася Його сьогодні.То ти прожила цей день з Ним.Ти була з Ним, коли мила посуд багато разів, коли стояла в черзі в маркеті, коли вела дитину до логопеда, коли збивала температуру і давала ліки, коли витягувала речі з пральної машини і робила ще купу всього.Ти була з Ним, коли просто думала.Була з Ним, коли мріяла про щось хороше.Ти зараз читаєш це з Ним.І вечерю підеш готувати після цього теж з Ним.Ти вже з Ним, коли намагаєшся всіма силами просто бути з Ним попри все!Не заганяй Господа в релігійні рамки. Себе не заганяй теж у них.І себе просто не заганяй!Періоди змінюються.І цей період змінить інший.А ти з Ним.Бог Практичний і з нами завжди у нашому практичному житті.Не забувай♡#неможунеписати
TGLIST.COM.UA
