Статистика telegram channel - @volodymyrboyko

Подільський районний суд міста Полтави 4 березня 2026 року відкрив провадження в цивільній справі за моїм позовом про захист честі та гідності. Відповідач – чорнорота суддя-аферистка Гольник, яка, так би мовити, відправляє правосуддя в Шевченківському районному суді міста Полтави й займається поширенням у соцмережах наклепів, брудної лайки та антисемітських висловлювань на адресу учасників бойових дій.Справа № 554/1725/26Для гурманів докладаю повний текст позовної заяви до Гольник одним pdf-файлом.Це – вже друга справа за моїм позовом до Гольник. Перша зараз розглядається Київським районним судом Полтави. Чому позови надходять у різні суди, читацька громадськість вже, напевно, зрозуміла. Гольник проживає на території Шевченківського району Полтави і, за загальним правилом, позови до неї має розглядати суд, у якому вона працює. У таких випадках суд вищої інстанції (у даному разі Полтавський апеляційний суд) змінює підсудність і направляє справи в інші суди. Ось кілька абзаців з позовної заяви: «Негативну інформацію, яку Відповідач поширила стосовно мене, слід кваліфікувати саме як наклеп – тобто поширення завідомо неправдивих відомостей, згадок, інформації, фото або відео що ганьблять іншу особу (принижують її, або виставляють у негативному світлі), оскільки Відповідачу достеменно відомо, що ця інформація дійсності не відповідає.Наклепи на мою адресу Відповідач поширює без будь-якого приводу з мого боку – до 23 січня 2026 року я ніколи ані в публічних, ані приватних виступах не згадував Відповідача, ніколи з Відповідачем не спілкувався, ніколи Відповідача не бачив і до 7 травня 2025 року взагалі не знав про існування судді Гольник Л.В. Наклепи на мою адресу Відповідач поширює виключно тому, що я є заявником і свідком у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023100130002015 від 15.12.2023, за обвинуваченням Шабуніна В.В. за ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 190 КК України та обвинуваченням Юшка В.В. за ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, обвинувальний акт у якому направлений для розгляду в Печерський районний суд м.Києва (справа №757/53663/25-к).…З огляду на те, що Відповідач є представником судової влади, а наклепи на мене вона розміщує у відкритому доступі на сторінці в соціальній мережі Фейсбук, де зазначено, що власник сторінки є суддею, лауреатом міжнародної відзнаки для викривачів Blueprint for Free Speech й працює в Шевченківському районному суді міста Полтави, дописи Відповідача сприймаються в суспільстві як офіційна позиція влади, а фактичні твердження, які вона поширює про мене, – як офіційно встановлені та перевірені факти.Внаслідок цього мені було завдано моральну шкоду через приниження моєї честі, гідності й ділової репутації як людини, військовослужбовця та патріота України. Завдану мені моральну шкоду я оцінюю в 20 000 грн, виходячи з міркувань розумності та майнового стану Відповідача. Окрім того, стягнення з Відповідача коштів на мою користь матиме виховний момент: по-перше, після цього суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., можливо, навчиться себе поводити в соцмережах та інших публічних місцях, перестане ганьбити своєю поведінкою судову владу та буде поважати учасників бойових дій, а, по-друге, можливо, після цього чоловік Відповідача Гавриленко І.М., нарешті, влаштується на роботу».

Нагадую, що завдяки фінансовій підтримці читацької громадськості виготовлена нова партія настінних календарів на військово-патріотичну тематику формату А3.Окрасою календарів є фотографія найвідомішого військовослужбовця 43 окремої механізованої бригади старшого сержанта Шабуніна, який віддає борг Батьківщині на посаді калометника і на даний час проходить курс базової загальновійськової підготовки. Раніше пройти цей курс військовослужбовець, призваний за мобілізацією, Шабунін не міг, оскільки упродовж майже чотирьох років ухилявся від виконання обов'язків служби й навіть первинне військове звання сержантського складу отримав по підроблених документах – як, начебто, учасник бойових дій (зараз за цим фактом розслідується кримінальне провадження). Натомість Шабунін проводив час у київських закладах громадського харчування та займався тим, що фотографував себе на унітазі й ці фотографії розсилав знайомим на доказ того, який він крутий воїн. QR-код на календарі веде на оригінальну фотографію нашого сонечка, розміщену в цьому Телеграм-каналі.Якщо хто хоче мати такі календарі – пишіть через Телеграм/WhatsApp/Signal. Мій телефон є незмінним багато років: +380 50 327 1802. Календарі безкоштовні, замовник оплачує тільки доставку «Новою Поштою».Служити будуть усі! Разом до перемоги!Підписатися на «Записки пасквілянта»

Суддя-антисемітка хоче стати членом Вищої ради правосуддя.Тільки не смійтесь: чорнорота суддя-антисемітка з Полтави Лариса Гольник, яка намагалась віджати гараж у своєї психічно хворої сусідки, подала документи для призначення членом Вищої ради правосуддя по квоті Верховної Ради України.Гольник відома не тільки гаражною аферою. Вона ще й оголосила себе «громадською активісткою» та активно промишляє в соцмережах на теренах «чорного піару». Кажуть, бере за роботу недорого. Зокрема на своїй фейсбук-сторінці «її честь» поширює антисемітські вислови, публікує наклепи та брудну лайку (включно з нецензурною) на адресу військовослужбовців ЗСУ, оббріхує відому нідерландську правозахисницю Маріам Ламберт, яка займається порятунком українських дітей у зоні бойових дій, і закликає читати «дописи» колишніх громадян України, які з 2014 року живуть на тимчасово окупованій території й займаються антиукраїнською пропагандою – Гальської (працівник російського видання «Комсомольская правда в Донецке», оспівує так звану «Спеціальну військову операцію»), Замдиханова (російський пропагандист, занесений в базу «Миротворець»), Карачевцева (головний редактор газети «Донецкая республика», занесений у базу «Миротворець» як провокатор і пособник російських бойовиків).Також достається від судді Гольник Верховній Раді України, по квоті якої вона збирається потрапити до ВРП. Ось що «її честь» писала на адресу Тимчасової слідчої комісії, яка посміла викликати на своє засідання «активіста» Жернакова (притягнутий до адміністративної відповідальності за ухилення від мобілізації), коли стало відомо, що Жернаков виплачує гроші членам Громадської ради доброчесності за «правильні» голосування при призначенні суддів на посади:«Парламентська ТСК, створення для розслідування корупції в судовій та правоохоронній сферах, зосередила свої зусилля на примусовому приводі на своє засідання Михайл Жернакова, відомого громадського діяча, очільника Фундація DEJURE. ГО, яка жодної копійки з державного бюджету не отримувала. Від слова «ніколи». І це на тлі Міндичгейту, коли у суспільства та іноземних партнерів України величезні запитання виникають до роботи СБУ та ДБР»,«Ця горе-ТСК не має серед своїх завдань допитувати громадських діячів. По-третє, як так сталося, що члени ТСК використовують свій статус для очевидних порушень прав та свавілля. Нема більше чим займатись, шановні?»,«Члени ТСК використовують свій статус для очевидних порушень прав та свавілля», «Тимчасова слідча комісія Власенка-Бужанського атакує громадський сектор руками поліції».Як не складно здогадатись, призначення цієї «громадської активістки» членом ВРП лобіює пожирач козявок... перепрошую, вельмишановний народний депутат Юрчишин з фракції «Голос».Про те, які оборудки суддя Гольник прокручує за місцем свого проживання, розповідається в документальному оповіданні, що побачило світ на сайті з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».https://volodymyrboyko.wordpress.com/2026/02/18/aferystka-holnyk/До речі, до заяви про участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя Лариса Владленівна доклала Указ Президента Порошенка «Про призначення суддів» від 19 грудня 2018 року №429/2018. Аферистка й тут приховала правду: у 2018 році вона стала суддею безстроково, а на посаду судді її, насправді, призначив Янукович своїм Указом від 16 квітня 2010 року №544/2010. Але чорнорота «громадська активістка» тепер намагається приховати цей факт своєї бурхливої біографії.

Під рубрикою «Зека геть!»5 березня 2026 року о 14:00 в Дніпровському районному суді Києва (суддя Козачук О.М., справа № 755/1329/18) продовжиться розгляд кримінального провадження по обвинуваченню Шабуніна Віталія Вікторовича в побиті фізіономії «блогера і журналіста» Філімоненка Всеволода Костянтиновича.Нагадую, що Філімоненко – це професійний «громадський активіст» і колишній соратник Шабуніна: вони разом входили в рух «Чесно». У 2012 році з'ясувалось, що Філімоненко брав гроші з політиків за те, щоби рух «Чесно» не помічав їхніх витівок, але не ділився зі своїми соратниками. Після цього Шабунін і Філімоненко розстались і стали заробляти по окремості, а ображений Філімоненко почав цькувати «борця з корупцією».Наруга над філімоненківською мармизою трапилась у червні 2017 року, коли військовозобов’язаного Шабуніна повісткою викликали до Дніпровського військкомату для уточнення даних. Біля входу в установу на нього вже чекав Філімоненко, який став цікавитись, чому Шабунін не служив строкову службу й чи збирається він захищати країну. У відповідь Шабунін почав волати, що він за станом здоров’я непридатний до служби в армії через наявність бородавок, перепрошую, родимок і вдарив Філімоненка в писок.За фактом побиття писку було розпочато кримінальне провадження й справа щодо Шабуніна з обвинувальним актом попрямувала до суду. Але 27 червня 2023 року адвокат Шабуніна – член правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан (це та сама, яка нині захищає арештованого детектива НАБУ Магамедрасулова) – подала до суду клопотання про зупинення розгляду справи на тій підставі, що обвинувачений Шабунін був мобілізований до 207 окремого батальйону ТрО, перебуває на фронті, живе в окопах і не може прибути в столицю для участі в судовому засіданні. У такий спосіб борчиня з корупцією сподівалась дочекатись, доки сплине термін притягнення Шабуніна до кримінальної відповідальності, після чого справа має бути закрита «по строках». Клопотання адвоката було судом задоволено, але в квітні 2024 року Дніпровський районний суд виявив, що ні на якому фронті військовослужбовець за мобілізацією Шабунін ніколи не був, натомість проживає в Києві, проводить час у закладах громадського харчування та ухиляється від військової служби. У зв’язку з цим судовий розгляд справи був відновлений.23 грудня 2025 року я подав до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу стосовно судді Козачук, яка за 8 років не змогла розглянути просте одноепізодове кримінальне провадження відносно одного обвинуваченого. Але, схоже, суддя Козачук жодних висновків не зробила й сподівається, що «соросята» через члена ВРП Маселка домовляться з дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя на предмет непритягнення Козачук до дисциплінарної відповідальності. Запрошую на виставу. Вхід безкоштовний.

Під рубрикою «Пожежа на свинофермі».Суддя-аферистка з Полтави Гольник (хто не читав мою статтю про цю «викривачку корупції» – рекомендую) здійняла ґвалт у соцмережах через те, що несподівано для себе отримала від мене позов про захист честі та гідності, який прийнятий до розгляду Київським районним судом міста Полтави.Гольник впродовж двох років поширює на своїй фейсбук-сторінці наклепи та брудну лайку, у тому числі нецензурну, на мою адресу через те, що я є заявником у «справі Шабуніна». Зокрема «її честь» розповідає, що я – на відміну від Шабуніна – перебував на військовій службі фіктивно, що мені платив «Блок Петра Порошенка», що я входжу в якусь «кремлівську мережу», що я був найнятий російськими спецслужбами для викриття Шабуніна, а на отримані гроші (як стверджує Гольник, гроші мені передавала завербована Москвою нідерландська правозахисниця Маріам Ламберт) придбав елітний автопарк тощо. Причина вереску Гольник очевидна – вона глибоко переконана у власній безкарності, оскільки є соратницею Шабуніна й Жернакова та вважає, що закони цієї країни на неї не поширюються. І ось у самий розпал своєї наклепницької діяльності суддя Гольник отримала ухвалу суду, якою їй запропоновано в 15-денний термін надати докази поширюваної нею брехні. Тепер Гольник сподівається за допомогою своїх друзів з Вищої ради правосуддя Маселка, Мороза, Котелевець, Мельника та Ковбій шантажувати суддю Київського районного суду міста Полтави Жанну Кузіну. І прямо заявляє, що вона наперед знає, яким буде судове рішення в справі за моїм позовом.Як казав сліпий – подивимось. Для гурманів публікую одним pdf-файлом текст позовної заяви. Справа №554/756/26. Читаючи позовну заяву, прошу не забувати, що весь викладений у ній бруд поширювала не просто якась підпарканна шалава, а представник судової влади, чинний суддя Шевченківського районного суду міста Полтави, яка зараз намагається посісти посаду судді Харківського апеляційного суду.До речі, в ЄДРСР міститься ухвала про залишення моєї позовної заяви без руху через несплату позивачем судового збору – хай це не бентежить, ухвала була винесена помилково через те, що помічник судді не помітила в додатках до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору. Як тільки квитанція знайшлась, суддя Кузіна Ж.В. відкрила провадження. Доки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.Гольник – це чорнорота безграмотна нікчема, яка взагалі не варта уваги: особисто я про її існування довідався лише 7 травня 2025 року, перебуваючи на військовій службі, коли добрі люди в особі помічника командира батальйону з правової роботи показали мені писанину «її честі». Але ситуація гідна уваги громадськості тому, що причина розперезаності цієї аферистки в мантії полягає в тотальній корумпованості Вищої ради правосуддя, яка покриває Гольник через те, що нинішній член ВРП Маселко тривалий час водив за ніс іноземних грантодавців і видурював з них гроші для «захисту судді-викривачки». І якщо зараз покарати цю наклепницю, то псевдо-громадські організації «Автомайдан» і «Де Юре» можуть залишитись без фінансування.Відтак, подальші дії по наведенню порядку в судовій системі є очевидними – найближчим часом я докладно проінформую всіх грантодавців, які фінансують Шабуніна, Жернакова і Ко, про те, що їхні гранти витрачаються не тільки на особисте збагачення «активістів», але й для просування на суддівські посади персон типу Гольник.

Продовження. Початок тутАле, урешті-решт, Гаврилюк вдалось вирішити питання, КДКА Сумської області відмовилась розглядати мою скаргу й повернула її до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на тій підставі, що пані Кондратенко має дуже багато роботи. Здивована ВКДКА направила мою скаргу в Суми повторно. Тоді КДКА Сумської області виготовила рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо Гаврилюк (уявляєте, у яку суму це обійшлось Марині Вадимовні?). Я оскаржив це рішення й ВКДКА 23 січня 2026 року порушила дисциплінарну справу стосовно Гаврилюк та направила мою скаргу в Суми для розгляду по суті.Тепер адвокатеса Гаврилюк знову домовляється з Кондратенко – щоби затягнути строк розгляду дисциплінарної справи хоча б до середини квітня 2026 року, коли виповниться рік з вчинення дисциплінарного проступку й справу можна буде закрити «по строках». А це, між іншим, значно дорожче, ніж просто відмовити у відкритті дисциплінарної справи. Можна лише уявити, які збитки вже зазнала Гаврилюк від того, що взяла в Шабуніна підряд обпльовувати мене в інтернеті.Але це тільки початок. Річ у тім, що безграмотна Гаврилюк, яка, будучи киянкою, отримала своє адвокатське свідоцтво в Полтаві (хто в курсі, той розуміє, про що річ – лейтенант Баканов також, до речі, став адвокатом за допомогою Ради адвокатів Полтавської області), ще й додумалась торік направити в Шевченківське райуправління поліції Києва заяву про злочин, вчинений старшим сержантом ЗСУ Володимиром Бойком. Мовляв, цей Бойко В.М., перебуваючи на фронті, звернувся з дисциплінарною скаргою стосовно адвокатеси Гаврилюк М.В., яка публічно поливала Бойка В.М. брудом, і тим самим, Бойко В.М. вчинив злочин, передбачений ст. 397 КК України – «втручання в діяльність захисника». Зрозуміло, що в поліції ані розглядати, ані, тим більше, якось реагувати на цю заяву не стали. Але тепер я направлю запит у поліцію, попрошу для ознайомлення цю заяву й почну методично знайомити мадам Гаврилюк з диспозицією ст. 383 КК України – «завідомо неправдиве повідомлення про злочин». Думаю, їй ще довго доведеться носити гроші, щоби уникнути кримінальної відповідальності. А ви кажете, що на «соросятських» нікчем немає управи. – Є. Треба тільки системно працювати.Докладаю одним pdf-файлом рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про порушення за моєю скаргою дисциплінарної справи відносно адвоката Марини Гаврилюк, яку Шабунін найняв для захисту підполковника Юшка.

Нагадую любим друзям і шановним читачам, що після чотирирічної перерви, спричиненою війною (точніше – моєю військовою службою), я знову став наповнювати публікаціями свій блог з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».Попри те, що народний режим намагається блокувати мій блог через статтю про кричущі корупційні подвиги так званого «уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Лубінця, сайт з романтичною назвою й надалі розповідатиме правду, тільки правду й нічого, окрім правди. Як і раніше, я продовжую рубрики «Цілком таємно», де публікую документи, загублені українськими, з дозволу сказати, правоохоронцями в закладі «Солом’янська броварня», «Бандити в погонах», «Правнуки Дзержинського», «Високі достойники». Недавно завів дві нових рубрики: «Медіа-повії» та «Пригоди бравого вояки Шабуніна».І, звісно, не забуваю улюблену читачами рубрику «Під мантією тітоньки Феміди». Серед останніх публікацій – стаття про те, як Вища рада правосуддя рятує від звільнення з посади суддю-аферистку з Полтави Гольник, яка уславилась тим, що поширює на своїй фейсбук-сторінці наклепи та брудну лайку на українських військовослужбовців, закликає читати «твори» російських пропагандистів з окупованого Донецька та вихваляє дезертирів і ухилянтів від військової служби на кшталт Шабуніна.https://volodymyrboyko.wordpress.com/2026/02/14/palata-6/ Тож рекомендую підписатись на сайт з романтичною назвою (праворуч на сторінці є відповідна «кнопочка»), щоби не проґавити чергове оповідання про Вищу раду правосуддя та «активістку» Гольник. Цих оповідань буде ще чимало – запевняю, що за 35 років роботи в галузі правової журналістики я бачив усяких суддів, але з такою суддівською потворою ще не стикався.

🔈 Корупційна схема ВККСУ та ГРД щодо Мороза🧩 Член ВРП Микола Мороз — аналіз майнового стану кандидата на посаду судді апеляційного судуГРД спочатку надало Морозу негативний висновок: доходів з 2000 по 2012 з дружиною мав 296 тис. грн, але придбав ✔️2003 — квартиру в 65,4 кв.м за 85,6 тис. грн, ✔️2011 — квартиру в 54,4 кв.м за 350,5 тис. грн. ✔️2012 — Mercedes-Benz ML 250 CDI (2012) за 512,57 тис. грн.Сума видатків: 948,67 тис. гривень, до яких необхідно додати 1% нотаріальних видатків та 5% пенсійного за першу реєстрацію авто.Мороз надав ГРД та ВККС довідку, в якій все порахував в доларахта каже, що нібито Університет Мудрого виплачував йому дохід з іншим ідентифікаційним номером, і правильний розмір доходу родини становить: 156,85 тис. доларів ГРД без будь яких обґрунтувань (всупереч власній позиції) вже через 2 дні після висновку, у день співбесіди, скасовує негативний висновок Морозу. Із загальної суми доходу родини за його новою довідкою необхідно відняти сплачений податок, що становить 18% або 192,5 тис. гривень. Лишається 877 тис. гривень на період з 2003 по 2012. Це аж ніяк не перекриває видатків.У подібних випадках (негативний висновок від 09.02.2019 по кандидату Оксані Сопʼяненко та багатьох інших) ГРД віднімає з доходу суми податків та розмір прожиткового мінімуму на кожного члена родини. Нам відомо, що реальні витрати на життя є значно вище, але слідуємо загальній практиці ГРД, від якої ГРД по Морозу відступило.Родина складається з двох дорослих та сина 1996 року народження, і розраховуємо суму прожиткового мінімуму на трьох осіб, виходячи із установлених на кожен рік розмірів (від 342 грн на місяць в 2003 до 894 грн — в 2012). Виходить 197 064 грн сума прожиткового на родину з трьох осіб з 2003 по 2012 роки (без ремонту квартири, подорожей і відпочинків).Доходів, одержаних із легальних джерел, лідер конкурсу Мороз на придбання майна НЕ МАВ. Переведення доходів в долари чи євро не змінять ситуацію. За чесність член ВРП одержує максимум 300 балів.🔍Харківський член етичної ради Сиверин очевидно був у змові з кандидатом Морозом, адже задавав більшість відволікаючих питань про конфлікт інтересів та відносини з іншим кандидатом до ВРП, а питання щодо майнового стану Мороза були завуальованими, щоб не привертати увагу іноземних членів ЕР, проте з півслова розумілися Морозом.Мова про квартири у Харкові, які батьки Мороза та дружини з Кировоградщини змогли купити у Харкові, назвемо їх:✔️Однокімнатну квартиру у Харкові, що батьки подарували у 1995 році родині на одруження.✔️Квартира 47 по проспекту Тракторобудівників 103-Г площею 73,5 кв.м, придбана батьком на підставі договору від 07.10.2013 (ринкова ціна в цій новобудові становила 1000$ за метр).✔️Квартира 140 по проспекту Тракторобудівників 103-Г площею 99,3 кв.м, придбана матір’ю та тещею на підставі договору від 19.09.2011.Із пояснень Мороза Етичній раді – батьки позичили кошти і йому на придбання квартири, які він пізніше віддав з продажу приватизованої (ці пояснення розбіжні з поясненнями на співбесіді в ВККС, але про це пізніше). Тобто, зі слів Мороза батьками зароблені кошти на придбання 4 квартир, і де вони їх взяли? З його пояснень — пасіка.Це повна нісенітниця.📞@ABleaks_bot☑Долучитись🧠 [email protected]

Під рубрикою «Геть булгаковщину!»Хочу звернути увагу народного депутата України Володимира В’ятровича на систематичне саботування Київрадою законодавства про декомунізацію, внаслідок чого в столиці України досі не перейменовані вулиці, що були названі на честь російських і радянських посіпак з числа так званої творчої інтелігенції. Користуючись тим, що київський міський голова Віталій Кличко не знає, хто такі Гмиря, Паторжинський чи Литвиненко-Вольгемут, депутати Київради своїми ідеологічними підступами розкладають національну свідомість та ллють воду на млин агресора.Передусім, хочу спрямувати політичний інтерес п. В’ятровича на наявність у Києві вулиці Бориса Гмирі, якого музикознавці, що потрапили під вплив радянської агітації, називають одним з найвидатніших оперних і камерних співаків ХХ століття. Можливо, у Гмирі, дійсно, був талант, можливо, він співав навіть краще, ніж Олег Винник. Але коли в 1951 році після Декади українського мистецтва в Москві Сталіну подали список співаків, яких пропонувалось нагородити, диктатор особисто (!) вписав туди Гмирю, якого почув у партії Кривоноса, з резолюцією присвоїти артисту найвище радянське звання – народний артист СРСР. А невдовзі Гмиря став лауреатом Сталінської премії та прийняв орден Леніна. І це – замість того, щоби, дізнавшись про прихильність тирана, вийти на Красну Площу в Москві й влаштувати акт самоспалення. Окрім того, Гмиря співав партії в російських операх «Іван Сусанін», «Руслан і Людмила» Глінки та «Русалка» Даргомижського. І хоча він їх співав українською мовою, це ніякою мірою його не виправдовує, позаяк нинішній міністр культури тоді ще не народилася, а, відтак, усі вистави в Київській опері йшли виключно українською мовою. Натомість це свідчить про плазування Гмирі перед російським агресором і прославляння ним «рускава міра».Також хочу звернути увагу п.В’ятровича на наявність у Києві вулиці, названої на честь оперного співака Івана Паторжинського. Ця вулиця досі не перейменована попри те, що Паторжинський був виконавцем партії Валька в опері Мейтуса «Молода гвардія». Думаю, одного цього факту достатньо, щоби звільнити столицю України від імені цього, з дозволу сказати, вокаліста.З цієї ж причини декомунізації підлягають вулиці, названі на честь Лариси Руденко (виконувала партію Улі в опері Мейтуса «Молода гвардія»), Зої Гайдай (була першою виконавицею партії Любові Шевцової в цій же ж опері) та, звісно, Марії Литвиненко-Вольгемут. Остання не тільки виконувала, хоча й українською мовою, партії в операх російських композиторів на сценах Харківського та Київського оперних театрів – вона в 1914-1916 роках гастролювала в Петрограді! Але починати декомунізацію треба з такого собі Тараса Шевченка, який прославляв окупантів своїми віршами. Ось, будь ласка:Малого сліду не покинуНа нашій славній Україні,На нашій — не своїй землі.Вдуматись тільки – «на Україні»! Зразу видно зрадника та колаборанта.Сподіваюсь, п.В’ятрович та уособлена ним політична сила «Блок Петра Порошенка»… вибачаюсь, «Європейський вибір», вибачаюсь, «Європейська солідарність» – то я сплутав з «Українським вибором» (що не дивно, враховуючи багаторічну співпрацю Петра Олексійовича та Віктора Володимировича), нарешті, ліквідує це неподобство й доб’ється перейменування київських вулиць, Шевченківського району й Національної Опери на честь героїв Незалежної України – Петра Порошенка, Юрія Луценка та Сергія Стерненка.Підписатися на «Записки пасквілянта»

Повідомляю любим друзям і шановним читачам, що після чотирирічної перерви, спричиненою війною (точніше – моєю військовою службою), я знову став наповнювати публікаціями свій блог з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».Попри те, що народний режим намагається блокувати мій блог через статтю про кричущі корупційні подвиги так званого «уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Лубінця, сайт з романтичною назвою й надалі розповідатиме правду, тільки правду й нічого, окрім правди. Як і раніше, я продовжую рубрики «Цілком таємно», де публікую документи, загублені українськими, з дозволу сказати, правоохоронцями в закладі «Солом’янська броварня», «Бандити в погонах», «Правнуки Дзержинського», «Високі достойники». Недавно завів дві нових рубрики: «Медіа-повії» та «Пригоди бравого вояки Шабуніна».І, звісно, не забуваю улюблену читачами рубрику «Під мантією тітоньки Феміди». Остання публікація – про суддю-аферистку з Полтави Ларису Гольник.https://volodymyrboyko.wordpress.com/2026/02/18/aferystka-holnyk/Тож рекомендую підписатись на сайт з романтичною назвою (на головній сторінці є відповідна «кнопочка»), щоби не проґавити чергове оповідання про Гольник. Цих оповідань буде ще чимало – запевняю, що за 35 років роботи в галузі правової журналістики я ще з такою суддівською істотою не стикався.