В епоху буремної PR-молодості, був у мене друг, товариш, вчитель і старший колега - Петро Васильович.Петро був зі Львова. Колишній доцент Львівського поліграфічного.Зарплату нам видавав Турчинов Олександр Валентинович. Але у Турчинова зарплату, окрім того, що її треба було заробить, її треба ще було заслужить...Турчинов тоді ще не був кривавим пастором, а був просто пастором. Він рєзко пройшов коротким і звитяжним шляхом від ленінського комсомолу до лона протестантської церкви. Від Леніна до Лютера...В неділю Турчинов проповідував у своїй церкві. Казав нам: приходьте на проповідь, я дам вам зарплати і всяких інших дарів...Церква була в якійсь мрачній хаті без хрестів і ікон. Це було підозріло...Ми з Петром Васильовичем приходили до протестантів, сідали на лаві, та мовчки зітхали... Турчинов читав біблію...- Уяви собі, яке це для мене - греко-католика (!!!) - приниження! - бідкався Петро Васильович.Я був неортодоксальним православним з Черкащини, невідомої конфесії, тому мені це було не так боляче.- Коротше так, - казав Петро Васильович, - якщо він через півгодини не дає грошей, кажи йому: "Бога нема!". Він цього дуже боїться!Петро Васильович помер рік тому. Згадую. Хай вам буде добре, в тамтих світах, Петре Васильовичу... Не знаю, що воно там? Чи є там той бог, чи нема. І який він - протестантський чи греко-католицький? Хто його знає...То, зрештою, абсолютно не важно. Царство Небесне!Віталій Чепинога | Підписатися