християнські вірші 🇺🇦

Бог бачить все...Бог бачить біль,образуВін бачить той тягар що на твоїй душіПрийди до Нього,в щирім покаяніА Він почує й відповідь пішле.Він бачить як болить твоє серденькоЯк у молитві просиш ти:"Допоможи"Він бачить зранену і змучену твою душуВін бачить все...Бог знає все.Він бачить все.І знає помогти якВін знає що потрібно тобі ще...Твоя душа вже зранена й безсилаА Бог ще поміч Свою подає.Він бачить як вночі ти тихо плачешВін бачить що немає сили далі йтиА Він чекає доки прийдеш ти до НьогоА Він чекає,Він тебе ще жде.Прийди до Нього в щирім покаяніА Він простить тебе і в серце мир пішле Бо для Ісуса тут немає неможливоВін може все...Бог зможе все.І хоч на шмаття рветься твоє серцеДуша кричить,а відповідь не йдеДля всього час свій,Бог не забаритьсяВін відповідь подасть,терпіння лише май.Можливо думаєш що Бог забув вжеЩо Йому байдуже на твої молитви Що Він забув тебе ,ти Йому не потрібенТо зрозумій Він завжди із тобою йде.Можливо важко хрест вперед нести свійМожливо кажеш досить Господи ужеМожливо нарікання ти на долю свою в'яжешТо пам'ятай Ісус з тобою йде.Не покине Він тебе не байдуже ЙомуВін завжди бачить твої сльозиДовірся ти Йому віддай все в Його рукиБуде ще милість й доброта Його.Хоч час тривожний навкруги пануєТа Бог ще Той, і не змінився ВінІ в час страшний,невір'я йди до Нього І на коліна знову ти схились.Зайди в свою таємну ти кімнатуІ все Йому ти розкажи,хоч знає Він усеВін вислухає тебе й витре сльозиІ заспокоїть,сили й віри дасть.І пам'ятай ти не один,з тобою БогВін руку завжди свою подаєА коли вже знесилишся ітиТо на руках тебе тоді Він понесе. 💫Б.І.О. 22.01.2025✨ @virsh_online

Коли ідеш ти по вузькій дорозіЙ бажаєш ти до вічності дійти,То пам’ятай, потрібно пильнувати в Бозі,Щоб з вірної дороги не зійти.Спокус багато будеш зустрічати,То ворог хоче збити на шляху.Але щоб з Богом вічність мати,Пильнуй завжди і віру май святу.Пильнуй в розмові з братом чи сестрою,Пильнуй в думках, як маєш на це час.Пильнуй в ділах, бо в небо йдеш з метоюЩоб мати вічність з Богом повсякчас.Господь залишив нам слова наукиЯк жити, щоб до вічності дійтиІсус готовий нам подати свої рукиКоли ми падаєм, та все ж готові далі йти.Науку Божу маєм завжди пам’ятатиІ пильними ми маєм бути знов і знов.Служити Богу й іншим сповіщатиПро Божу ласку, милість та любов.Просім у Бога мудрості для себе,Просімо сили щоб в дорозі йтиБо це в останній час нам дуже требаНелегко і непросто до небес дійти.А Бог готовий нам допомагати.Він любить нас і хоче кожного спастиТа чи готові ми від Нього все приймати,І за собою тяжкий хрест нести?Хай наші душі, що ідуть до небаРадіють в Бозі, тішаться завжди.Хоч іще сили нам багато требаТа вірю, з Богом зможемо дійти.І будьмо вдячними за все ми Богу,Він грішних нас так сильно полюбив.Він проложив для нас небес дорогу,І постраждав за нас Господній Син!27.04.2025Автор: Жанна Сад @virsh_online

В шумі вітрів і бурях життєвихЗовсім не легко встояти.Наші мрії крихкіші від ваз кришталевих,В одну мить всього може не стати.Якщо Бог повелить,то зруйнуються плани І те,що було вчора,в мить пропаде.Самовпевненість завдасть глибокі рани,Якщо душа до Бога не прийде.Не буде все так, як хочемо ми,Бо в Бога на все є свій задум,Він кращий за той,що ведеться людьми.Лиш з ним життя стане садом.Бо Господь,мов садівник за тобою доглядає,Джерело любові у Його руках.Він від зла твої стебла очищає,Щоб життя багатіло в плодах.Бог не ламає,не нищить тебе,Він лиш верхівку твою підрізає,Прибирає усе зів'яле й сухе,Щоб ряснішало цвітіння твоє.Бог ні на мить не лишає,Поруч з тобою проходить крізь все,Наче квітку тебе обробляє,Прибирає кожен бур'ян,що біля стебел росте.Бог не руйнує життя,Він збудовує душу.В випробуваннях не втрата,а надбання.Через них молитви порушують тишуІ Бога на колінах шукає життя.Бог нам скорботи посилає,Щоб ми не забували про потребу у Христі.Буває Він і близьких забирає,Щоб стати центром і опорою в житті.Ісус стане єдиним,що у тебе є,Щоб ти пізнав,що в Ньому абсолютно все.Він - це найбільше багатство твоє.Лиш Бог, життю сенс подарує і душу спасе.Автор: @yanasoboleva1703 @virsh_online

Ісус, Тебе я розпинала, Кричала з тим народом: «Розіпни!» Хоч навіть ще тоді не існувала... Та Ти страждав і за мої гріхи!Ти помирав там на хресті за мене, Провини бачив наперед мої, І скільки болю принесу для Тебе Ти знав! І взяв на плечі все Свої.Мій Боже, всі Твої оті страждання То справді болі і гріхи мої. Ти знав усі оті переживання, Які приносили тягар Тобі.Ти бачив слабкості, мої всі недостатки, Та взяв за руку ніжно, як дитину. Коли торкнувсь відчула Твої рани, Що біль приносили Тобі у ту годину...Прости, прошу... Ти це не заслужив. Я, Боже мій, перед Тобою каюсь. Чому Ти сильно любиш так мене, Не дивлячись, що часто спотикаюсь?Твою любов не вмію описати, Її не зможу розумом збагнути. Прошу, на силах дай не знемагати, Щоб вічність із Тобою досягнути!Зійшло з небес величне те світання —Камінь відвалено, порожній став той гріб.Ісус воскрес — дарує нам прощення,Надія в Нім зростає з кожних слів.Радіє небо, і земля співає,Бо смерть навік зламав Святий Агнець.Життя і світло знову запалає —Христос воскрес! Йому хай буде честь!Автор: Олена Самінчук @virsh_online

ДЛЯ МЕНЕ ПАСХА Для мене Пасха - особливий час ,Час  милості і зцілення від болю...Подяка Тому , Хто від смерті спас ,Для мене Пасха- вихід із неволі. Це ні за що заколене ягня ,Це мить , коли ми з  рабства поспішили...Для мене Пасха - ранок того дня,Коли Єгипет назавжди лишили.Для мене Пасха- це нове життя,Для мене Пасха- віра і надія,Нова дорога в вічне майбуття,Для мене Пасха - благодать у дії. Це бачити прекрасне наяву ,Тріумф великий світла над пітьмою ,І розуміти, Що тепер живу ,Для Того , Хто прикрив від зла Собою. Гірка трава ... ягня... і прісний хліб...Для мене Пасха - з Господом зближатись...Для мене Пасха - це порожній гріб,Не привід  , щоб три дні лиш розважатись... Не писанки , не випічка смачна,Для мене Пасха- день благословенний. Це диво з див. Це радість. Це весна. Осмислення, що я тепер спасенна. Для мене Пасха- це з безодні трос,Над смертю і над пеклом- перемога ..Для мене Пасха- це Святий Христос,Для мене Пасха- це Обійми Бога. Це дозвіл повернутися в Едем ,Це право пробувати вічно в Небі .І знати ...ми ніколи не помрем Скажи : а чим ця Пасха є для тебе?( ©️ Н. Мартинюк 09.04.2023)

Страждання Христа (Пасхальний вірш на двох учасників) 1. «Мій Отче,Я Готовий, хоч болить,Готовий тут за них все протерпіти.І зараз ось,молю в Тебе в цю мить,Прости їм, бо не можуть зрозуміти! Вони не знають, чинять що і з Ким,Диявол їх сюди загнав обманом. Жорстокість їхню Я пробачив їм,Це треба Батьку так за Нашим планом».2. І сльози ллються з кров'ю пополам:1. «Ні, не образа! Я люблю їх Отче!Вони нещасні! Ти це бачиш Сам,Гріх,мов черв'як, серця їх то́чить!Наділи ось на голову вінець,Той, який в руки їхні вклала сила. Та, що повстала проти Тебе Творець,Де поспіхом за нею йде могила. В очах темніє від ударів їх, Шипи встромили вже Мені у скроні.Як боляче! Як боляче за них, Що в агресивному вони полоні!».2. О воїни! На що ви ризикнули? За що так Бра́нця мучите Цього́?Ви теж у своїй злості потонули, Чому так поступили? Для кого́?А ви, злобою сповнені своєю, Як можете: «На хрест Його!»кричати?!За що ви так з Людиною Цією?Готові Кров Його на дітях взяти!1. «Здавалось, що терпіти сил нема, Та Я терплю, зусилля прикладаю. Мій Отче! Тут за них Я недарма,На цім хресті все їхнє зло прощаю».2. Ось накінець Голгофа.Всі прийшли, 1. На хрест лягаю...і удар, удар!Прибитий Я!Ось хрест Мій піднесли,Як боляче! В кожній клітині жар!2. О люд! Кричати скільки будеш ти?–«Зійди з хреста!»–зухвало промовляють. 1. «Прошу Тебе мій Батьку, їм прости,Бо вони чинять те, чого не знають! Ілі,Ілі!О Ламма Савахтані!Мене мій Боже Ти чому покинув?».2. Саме в хвилини ці передостанні, До Неба голос болісний полинув. Римський вояк оцет Йому подав,1. –«Ні, не потрібно, Я чашу іншу п'ю. Для вас Отець цю чашу готував,За вас страждаю,бо сильно так люблю!».2. Останній крик.І духа Він віддав,Зверху донизу вмить завіса рветься. Земля тряслась і страх всіх обійняв, Гроби відкрились, дивина стається: Тіла колись померлих всіх святих,Воскресли і з'явились багатьом. Про це розказано в словах простих, У Книзі,що є Вічним Джерелом.Ісуса поховали.Та Він встав,Із мертвих, для всіх вірних—оправдання. І чим би нас лукавий не лякав,Цей вірш священний зве до покаяння. Нехай душа повірить грішна та І прийме благу звістку про спасіння. Про страшну смерть Спасителяь Христа Й про переможне чудо Воскресіння! Амінь Автор–Людмила Шульговська;Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online

ХОЛОДНА НІЧ….Холодна ніч , той сад і зоріХриста молитва , учні сплять Така незнана тиша у просторіІ лиш уста в молитві тій тремтять А сльози ллються капають тихенькоВостаннє вже вбирає їх земляІ та дорога зовсім вже близенькоДе кров та піт стікатимуть з чола І хоч стискалось серце й так щемілоСлова одні постійно повторяв Господь якщо лиш можна хай мине ця чашаПроте хай буде воля лиш ТвояЗрадник вже тут наблизилась годинаУ руки грішників вже виданий Христос Вмирати Він іде за тебе о людиноА ти взяла і продала ЙогоОсь суд в Каяфи , шрами , боліПлювки в обличчя , пустотаПилат омив руки свої від кровіАле чи чиста є тепер Його душа?Вже багряниця тіло Боже вкрила Вінок терновий на чолі повисТа Він мовчав хоч не було вже силиВсю чашу до кінця наш Спас допив Та сильна спека , та важка дорогаПрохожий Симон хрест Ісуса нісВажкі ті болі ,сильна та тривогаПроходили крізь душу аж до сліз Голгофа три хреста і людиПрибитий вже й Ісус на тім хресті І тільки лиш насмішки чулось всюдиІнших спасав ,себе нехай спасеОдежу поділили дуже смілоЙ відразу посідали стерегтиЩе й навіть лихословити зуміли Спаси ж себе якщо ти Божий синІ тут покрила темрява день білий Закінчилось , завершилось Він померАж ось завіса в храмі розірвалась Він справді Син Господній що ж теперЩо ж ми зробили нащо розіп'ялиТепер Його в печеру покладітьА до дверей ви приваліть великий каміньЩоб не сказали ніби Він воскресІ хоч сторожа міцно стерегла З'явився ангел в білих шатахІ відвалив від гробу каменяВже не могла більш смерть Христа здолатиХристос Воскрес лунає всюди Він смертю смерть навік здолавГолгофа вже по заду людиСпасіння всім подарувавІ завжди знай мій любий друже Що Пасха - це Ісус Христос Живи із ним завжди і людям Даруй Його святу любов! ©️ Віка Кузьміч @virsh_online

Проснулось місто, і сонце поволіПроміння розсипало в ніжну блакить.Дорога… Стоять, мов сторожа, тополі.І листя, співаючи пісню, шумить.Дорогою тою любили ходитиВ село з Єрихону багато людей.Сюди для прожитку виходив проситиГрошей або хліба сліпий Вартимей.Ось вухо чутливе сліпого вловилоЧийсь голос: «Ісус Назарянин іде!»Все ближче і ближче, мов море шуміло…З Ісусом йшов натовп великий людей.В душі запалала враз віри надія:«Покличу, Він може… Я чув вже не раз…Почути хоч слово від Нього я мріяв,А нині настав той бажаний час».Зібравши всі сили й піднявши вверх руки,Він крикнув, а сльози з очей полились.— О Сину Давидів! Споглянь на каліку…Ісусе, помилуй, я вірю… спаси!Словами обурення, гніву, зневагиСварились на нього, щоб він замовчав.Та він не звертав на ті крики уваги,Хотілося бачить — й він знову кричав:— Ісус, Син Давидів, Мій любий Учитель!Споглянь на сліпого, Ти можеш спасти.Я буду служити Тобі, мій Спаситель!І хрест свій щоденно з терпінням нести…Сидить Вартимей при дорозі й сумує,Хотілось хоч слово почути Того,Котрий має силу. Невже Він не чує?Ісус зупинився: — Покличте Його!Скажіть, нехай прийде! Чого він так плаче? —Сліпий вловив слово з Ісусових вуст.Ось учні вже кличуть. «Як хочеться бачить!...»— Устань, тебе кличе Спаситель Ісус!— Що хочеш від Мене, о бідний каліко?Скажи і Я дам, все у владі Моїй.Підвівшись на ноги, заплакав він гірко:—Я бачити хочу, Учителю мій!Болючим до щему було кожне слово,Чимало зазнав у житті він біди.Ісус подивився і тихо промовив:— По вірі твоїй нехай буде! Іди!— О радість! Я бачу Ісуса і небо!Людей, все творіння; я щастя знайшов.Віднині вже гроші просити не треба…Сказав і услід за Ісусом пішов…Брати мої, сестри, всі друзі, сьогодніНе будьте байдужі до Спасових слів:Сьогодні ще кличе всіх ласка Господня,Щоб кожен, хто в темряві досі, — прозрів!О любий мій друже, прийди до Ісуса,Він очі відкриє, дасть радість, спокій.Скажи, як той бідний сліпий при дорозі:— Я бачити хочу, Спасителю мій! @virsh_online

Так різко змінилось життя,І швидко змінилися ми...З одним лиш словом "війна"Із пострілом в небі гучним.Так швидко змінилися плани,І мрії у всіх вже не ті.Лиш тільки в молитві благаєм:Господь захисти від біди.Немає бажання збиратиСобі на землі тут скарби.Бо всі зрозуміли:неварто,Ми лиш тимчасові усі.І лиш на колінах в молитві,До неба підносимо зір.І справи усі десь поділись,Й часу вистачає у всіх.Це добре , що ми зупинились,Й себе перевірить змогли.І храм свій сердечний очистить,Щоб Господу вільно там жить.Але як хотілось б ,щоб завждиГоріли так наші серця.Й нетільки в обставинах тяжких,Своє поправляли життя.Щоб завжди молитви неслися,Й не просто як фрази пусті...А серце своє щоб відкривши,Ми з небом з'єднатись могли.Щоб з радістю йшли на служіння,Щоб дім переповнений був.Щоб серце горіло все більше,Щоб в ньому палав Святий Дух.Так жаль що у доброму часі,Ми це зрозуміть не змогли.Нам важко було відірватись,І в небо направити зір.Часу не було щоб молитись,Ставали так швидко з колін.Щоб справи будені зробити,Щоб більш назбирать на землі.Та Бог попереджував часто,Що зміниться скоро цей час.Щоб він нас научить смирятисьЙ стояти в проломі не раз.І час цей прийшов , ми це бачимЗупинка настала для всіх.Ми тількі тепер зрозуміли:Що значить оте слово :"мир".І дай нам Господь щоб не звикнуть,До цих молитов і служінь.А завжди так ревно молитись,Й в проломі стояти усім.Незнаємо ми , що чекаєНас завтра у новому дні.Можливо в сирому підвалі,Прийдеться зустріти нам ніч.Та віру тверду й непохитну,У час нелегкий пронесім.І вірність Христу до могили,У серці своїм збережім.І де б не були ,пам'ятаймо:Господня над нами рука.Він сильний своїх заховатиЛиш в ньому спокій для життя.Сьогодні Він ще закликає,Оглянути серце своє.Бо завтра можливо вже пізно ...Для когось цей день не прийде...А поки що тут на дорозі,Підносьмо у небо свій зір.Підтримаймо тих хто не взмозі,Хто впав і піднятись незміг.Молитви хай наші не згаснуть,Хай небо турбують вони.Хай в нас усі люди побачать,Не страх, а надію в пітьмі.Нам тут ще не довго лишилось,Чекає нас в небі наш дім.І варто усім зрозуміти,Ми гості лише на землі...Автор: BasiukO @virsh_online

• •Цей тихий вечір вже доходив до кінця,На зміну ньому наступала ніч,Такими ж темними як досі була й ця,Але саме вона стикнулась з зрадниками віч на віч.Сад Гефсиманський бачив так багато,За існування своє тут розмов,Та особлива була ця, і слухав Він завзято,Про що молився пізно так Ісус.А Божий Син прийшов до Батька на розмову,Він з самого початку знав про змову...Він знав для чого це, і чому Він тут,Він вже пройшов, пройшов земниймаршрут.Він знав, що трохи ще- і все скінчиться,І учнів стільки раз попереджав,Просив хоч цей раз на коліна з Ним схилитися,Та кожен з них стомившись просто спав...І піт мов краплі крові з голови стікали,І вже безмовні губи ворушились ледь,А учні все ще тихо, мирно спали,Не знаючи, що Вчителя вже піджидає смерть...Із зброєю і смолоскипами в руках ідуть судити,Того, чиє сумління плям не мало,Вони домовились раніш це все вчинити,Та все можливості для них не випадало...І ось ідуть, мов до розбійника з мечами,Вони ідей вини перебирали в вечір той чимало,І рішення- вина Його в богозневазі,Всю заздрість до Ісуса вилили в наказі…Його побили…Він терпів нестерпні болі,Плювали у лице, і ніби на рани солі,Царем й пророком називали,Бʼючи в лице «Скажи же хто?» прохали…Ну а Пилат за все обрав дорожчим,Земні звання, багатство і імʼя,Народ із фарисеями охоче,Кричали: «Ісусу одягни тернового вінця»Всі знехтували єдиним Божим СиномХоча ще вчора славили «Оссана!»Сьогодні ж вони таким ганебним чином,Карають того, хто достойний лише пошани…І тяжкий хрест, гріхів усього світу,Несе Ісус до гори власного розпʼяття,Він знав, що на Голгофу шлях ітиме,Щоб зняти із людей гріха прокляття.Марія вбита горем гірко плаче,Чи знала вона, що Ісуса- Сина,Будуть на хрест цвяхами прибивати,Вона ж як ніколи буде безсила…Народ як на видовище зібравшись,Дивились й насміхаючись казали:«Він рятував усіх, а сЕбе врятувати,В Його напевне не лишилось сили»Він знав усе, і що земля тремтіти буде,І що покається в останню мить розбійник,Він знав, що вірити в Його ніхто не буде,А фарисеї вже давно повісили на Нього цінник.Він знав все наперед, та без сумніву,Обрав дорогу жертви за людину,І в Гевсиманії із Батьком на розмові, хоча точила болі течія,Він рішення своє усе ж промовив: Хай буде воля, Боже, лиш Твоя…Автор: Велінець Діана @virsh_online