• •Цей тихий вечір вже доходив до кінця,На зміну ньому наступала ніч,Такими ж темними як досі була й ця,Але саме вона стикнулась з зрадниками віч на віч. Сад Гефсиманський бачив так багато,За існування своє тут розмов,Та особлива була ця, і слухав Він завзято,Про що молився пізно так Ісус. А Божий Син прийшов до Батька на розмову,Він з самого початку знав про змову... Він знав для чого це, і чому Він тут,Він вже пройшов, пройшов земниймаршрут. Він знав, що трохи ще- і все скінчиться,І учнів стільки раз попереджав,Просив хоч цей раз на коліна з Ним схилитися,Та кожен з них стомившись просто спав... І піт мов краплі крові з голови стікали,І вже безмовні губи ворушились ледь,А учні все ще тихо, мирно спали,Не знаючи, що Вчителя вже піджидає смерть... Із зброєю і смолоскипами в руках ідуть судити,Того, чиє сумління плям не мало,Вони домовились раніш це все вчинити,Та все можливості для них не випадало... І ось ідуть, мов до розбійника з мечами,Вони ідей вини перебирали в вечір той чимало,І рішення- вина Його в богозневазі,Всю заздрість до Ісуса вилили в наказі… Його побили… Він терпів нестерпні болі,Плювали у лице, і ніби на рани солі,Царем й пророком називали,Бʼючи в лице «Скажи же хто?» прохали… Ну а Пилат за все обрав дорожчим,Земні звання, багатство і імʼя,Народ із фарисеями охоче,Кричали: «Ісусу одягни тернового вінця»Всі знехтували єдиним Божим СиномХоча ще вчора славили «Оссана!»Сьогодні ж вони таким ганебним чином,Карають того, хто достойний лише пошани… І тяжкий хрест, гріхів усього світу,Несе Ісус до гори власного розпʼяття,Він знав, що на Голгофу шлях ітиме,Щоб зняти із людей гріха прокляття. Марія вбита горем гірко плаче,Чи знала вона, що Ісуса- Сина,Будуть на хрест цвяхами прибивати,Вона ж як ніколи буде безсила… Народ як на видовище зібравшись,Дивились й насміхаючись казали:«Він рятував усіх, а сЕбе врятувати,В Його напевне не лишилось сили»Він знав усе, і що земля тремтіти буде,І що покається в останню мить розбійник,Він знав, що вірити в Його ніхто не буде,А фарисеї вже давно повісили на Нього цінник. Він знав все наперед, та без сумніву,Обрав дорогу жертви за людину,І в Гевсиманії із Батьком на розмові, хоча точила болі течія,Він рішення своє усе ж промовив: Хай буде воля, Боже, лиш Твоя… Автор: Велінець Діана @virsh_online