християнські вірші 🇺🇦

Сьогодні ти дивишся радо на світ,А завтра — його проклинаєш.Сьогодні щасливий, що в тебе є дім,Та враз щось летить — і його вже немає.Сьогодні щасливий, що маєш сімʼю,Що маєш батьків, сестру, брата,Та завтра ти злишся на кожного з них,Бо ніби не вміють тобі догоджати.Сьогодні ти маєш всього досхочу —Продукти всілякі, одежу, машини, —Але ж ти не знаєш, а може йомуКінець завтра просто настигне.Сьогодні в світі так багатоЛюдей, які живуть ось так,І навіть ти не смій казати,Що завжди буде в тебе так.Бо ж ти не знаєш свого завтра,А може, воно не прийде.Багато з нас жили в оманіІ думали, що горе їх мине.Ти думаєш, хотів солдат той,Що зараз у окопі спить,Лишитися сімʼї, домівкиІ розкоші, в якій міг жить?Ти думаєш, що сиротина,Яка тепер зовсім одна,Хотіла, щоб життя прекраснеЗабрала в неї ця війна?А ті батьки, які в тривозіЧекають сина на щиті, —Скажи, хіба вони хотіли,Чи мріяли про це вони?А ті, хто без домівки залишились, —Скажи, хіба хотілось їм цього?Але, на жаль, в житті таке судилось,І тут більше не вдієш нічого.А ті, хто ніг і рук лишились на війні,Хто залишивсь на все життя незрячим,А кого слух покинув назавжди,Хто сонця вже ніколи не побачить…Ти зрозумій: багато як людей Жили собі спокійно і щасливо,Та в одну мить забралось все від них —І в цьому ти нічого вже не зміниш.Тому цінуй життя своє, мій друг,Цінуй, поки воно в тебе щасливе,Бо зараз в світі стільки є тривог,І твоє завтра може — неможливе.Еліана Ел @virsh_online

Бог до мене ніжно говорив.І я йому відкрив сьогодні двері.Його побачив я у святі жнив.Слова Його читав я на папері.Слова Його читав я про плоди.І серце моє тихо відкликалось.Й подумав я "Чи може Він прийти,Сьогодні, зараз, чи я не злякаюсь?Чи може мене враз огорне страх?Що я лишився без плода для Бога,Чи може моя книга в небесах,Із справами лишилась геть неповна.Готовий я сьогодні принести Для мого Бога, у цей день подяки.Взрощені у молитвах плоди,Чи більше в мене зараз просто страху.Так думав я, й продовжував читати.Й до мене Бог тихенько увійшов,Й в моєму серці став плоди шукати.А я стояв, й мовчав, а Бог не йшов.Він заглядав у закутки, в полиці.Хотів знайти хоча би один плід.А я згадав як нехотів молиться.І що привабливим мені так видавався світ.А я згадав що вчора засудив,Когось за кого я ж таки не кращий.Й в компанії про Бога говорив,Так ніби то Він міф...незнаю нащо.Як ранив батька словом я різким.Й не раз грішив згнившими словами.А Бог шукав, і я стояв із Ним,Не міг я похвалитися дарами.І Він пішов, нічого не сказав.Пішов так тихо, начебто не бачивЩо я там поряд разом з ним стояв.Незнаю...може Він мені пробачив.Бог до мене ніжно говорив, І я Йому відкрив своє життяПобачив я Його у святі жнив.Й у плід приніс Йому я каяття.https://t.me/notebook_enn@virsh_online

Життя біжить,його не зупинити,Не повернути час,уже назад,Ніхто не знає,скільки нам ще жити,Та тре готовим,бути в кожний час.Можливо в завтра,ми вже не проснемось,І не побачим сонце золоте,І не побачим те блакитне небо,І не відчуєм більше теплоти.Ми не почуєм,більше батька слово,І не відчуєм,мами теплоти,І не розкажем ми уже про Бога,Як треба,по земнім шляху іти.Своє життя,уже не переміним,І вчинки ми не змінемо свої,Не зможем ми простити вже людину,Яка колись,нам причинила біль.А слово Боже,каже "Всіх прощайте"!І близьких,рідних,друзів чи чужих,На них обіди в серці не тримайте,"Я ж вам простив,найбільший ваший гріх"."Я вам простив,усе що ви зробили,Де не понесли світла,Я простив,Де осудили ви Мою дитину,Тоді Я зглянувся,і ваший гріх омив.Коли ви руки,низько опускали,Невже тоді,Я їх не піднімав,Коли до Мене у сльозах ридали,Невже Я поміч,вам не подавав.Я подавав,хотів ложити в серце,Та силою не хтів вас навертать,Я все шукав,чи є відкрите серце,Та не знайшов,а Я тебе чекав.Я так чекав,що ти підіймеш очі,І тихо скажеш "Господи, прости,Не хочу я іти шляхом ворожим,Прошу тебе Ісусе, поможи".Та ти мовчав,мочав і а ні слова,Ти не хотів,тоді Мені сказать,А Я чекав,чекав тоді так довго,Що би спасіння,вічне дарувать.Було зібрання,ти сидів на лаві,І заклик був,до покаяння всім,І боротьба така велика стала,Ти думав вийти,але весь тремтів.Ти думав,що про тебе скажуть інші,Що будуть говорити "Грішник він",Та люди на землі усі є грішні,А каятись,ніхто і не спішив.Чомусь так люди,в світі цім завели,Що гріх робити,це не встидно їм,А вийти і покаятись смирено,Не кожний зможе,це дано не всім.Сьогодні в силі,кожний осудити,Сестру чи брата,це не важко нам,Ну а самого,лиш себе судити,Чи зможемо? подумай друже сам.Не встидно нині,музику включити,Де смислу в ній,ніякого нема,Де в ній про Бога не співають й близько,А славиться лиш тільки сатана.А християнські співи,це не модно,Бо в них не має,місця сатані,Куди іде сьогодні наша молодь?Які сьогодні слухаєм пісні?А хто стояти,буде у проломі?Якщо не стане,наших дідусів,Якщо бабусі,нашої не буде,Хто буде нас учить, співать пісні?Що буде далі,як будуть гоніння?Чи зможем віру,нашу зберегти?Чи ми дійдем до тих воріт спасіння?Які призначені,мій друг, тобі й мені.Коли із дому,будуть виганяти,І хліб від нас,щоденний заберуть,Тоді напевно,будем цінувати,І зрозумієм справжню,хліба суть.Коли води,не буде нам хватати,Де знайдем тоді,чисте джерело?Чи будем тоді воду виливати?І говорити "Це для нас ніщо".Чи зможем Віри,факел, ми пронести,Коли від нас,Писання заберуть,Коли почнуть на ростріли нас вести,Чи зможемо сказать "Не відступлю"?Що буде далі з нас ніхто не знає,Лиш Бог один,Він бачить з неба все,По скільки часу,ми для нього уділяєм,Чи дякуєм йому,за те що є.Сьогодні ми живі,ми ще не мертві,Змінити можем всі свої діла,Хоча ми люди на землі слабенькі,Та в Бозі сила,є твоя,моя.Господь сьогодні,кличе всіх до себе,Не стій мій друже,нині в стороні,Він все зробив,Він кров пролив за тебе,Щоб був спасенний,нині я і ти.Що може бути,більше за спасіння?І що дорожче є за кров святу?Для вас відкриті,двері на нетління,А ти відкрий серденько,Я прошу.@virsh_online

Хто може на світі сім‘ю описатиСім‘ю християнську не просто сім‘юСім’ю, в якій люблять не тільки словамиДе більше дають, але менше беруть.Сім’я, коли можна порадитись з кимосьКоли чоловік і дружина однеСім’я, коли дітки є дуже щасливіТакую сім’ю і добро не мине.Сім’я християнська де моляться разомДружина і діти глава чоловікСім’я християнська де співи лунаютьДе слава для Бога не змовкне повік.Сім’я християнська, це там де повага,Де діти як приклад для себе берутьВідношення тата,відношення мами,Все те що вони у життя понесуть.Сім’я християнська це близість із Богом,Де батько в проломі стоїть за сім’ю,Можливо не раз перед Богом і плакавМолився до нього почуй! Я молю.Можливо, ніхто навіть того не бачивАле бачив Той,хто із ним був тоді,Приходила сила і сила від БогаЩоб далі вести всю сім’ю по житті.Сім’я християнська, де Біблію люблятьДе діток навчають що пише у ній,Сім’я християнська - а як же інакшеЛюбити читати і жити по ній.Сім’я християнська - де мама і діти Схиляються разом до Бога вони,В молитві до Нього за тата благаютьЩоб тато з роботи вернувсь як завжди.Сім’я християнська - це мудрість від БогаЦя мудріть навча як сім’ю зберегти,Сім’я християнська - це діти від БогаВід нього прийняти для нього взростить. Як сильно звучить християнська сім’яЧи можем сьогодні ми браттяСказати це ім’я належить сім’їСім’ї не чужій, а моїй без вагання.Найкраще що може бути тут на земліЦе просто сім’я християнська,Де Бог пробуває і вчасно завждиСім’ю таку благословляє.Сім’ю християнську лиш той зрозумієХто сам таку має прекрасну сім’юЩоб це зрозуміти так треба прожити Так треба прожити щоб це.Автор @virsh_online

Чому, коли в житті усе спокійно, —то ми до Бога навіть не вернем?Чому, коли нема проблем із білю, —то часу з Господом ми геть не проведем?Чому, коли в душі нема тривоги,і ніби мир на серці і в душі, —тоді немає часу бути з Богом,тоді і для молитви нема сил.Чому ми так не цінимо тим часом,коли з Ісусом можем бути вдвох?Чому? Подумай і скажи одразу:може, ти просто не хотів цього?Може, ти просто не хотів молитисьі слово Боже чути не хотів?Можливо, і хотів колись засвідчить,але для цього не знайшов ти слів.Подумай, друг, про цю важливість часу,яку сьогодні з Богом ти провів.Можливо, ти й не маєш зовсім часу, —але скажи в молитві кілька слів.Подумай, друже, скільки днів прожитихти без остатку Богу присвятив.Подумай, скільки сил й терпінняти Богу на служіння приділив.Подумав? А тепер скажи відверто —не треба для мене, лише собі.Я відповідь ту знаю певно:часу для Бога мало ти провів.Ти все своє життя жив лиш для себеі сили всі на себе ти віддав.Ти не хотів життям віддатись небуі не хотів приходить до Христа.Ти жив для себе на землі гріховній,ти на землі скарби собі складав.Можливість послужити Богути без вагання на себе міняв.Ти проміняв час з Богом — на тусовки,на ігри, на смартфон, на балачки.Ти не знаходив часу помолитисьі так безглуздо ти провів усі роки.Та зрозумій: прийде колись той день,і в небі ти зустрінешся з Христом.І що тоді ти скажеш перед Ним?Що на вагах покаже тобі Бог?Чи прийме Він тебе у небеса?Чи вдосталь ти для цього зміг зробить?Чи скаже: «Як чекав тебе, дитя!» —чи: «Відійди, не знаю Я тебе»?.. @virsh_online

Чи знаєш ти?Чи знаєш ти, яка ціна заплачена за тебе? І хто є Відкупителем твоїм? Хто визволив з кайданів смерті і хоче, щоб ти вічно жив?Хто міг так сильно полюбити простих людей, що грішними були? Хто став спасителем усього світу і визволив усіх з пітьми?Чи знаєш ти, чия там кров лилася? І хто висів там на хресті? Хто в гефсиманії молився, і знав, що буде муки; Він терпіть...Чи знаєш ти, що це Син Божий терпів за наші всі гріхи? Він був побитий і опльований, а люди всі кричали: "Розіпни!"В Його долоні цвяхи забивали, і всі там з Нього глузували... Свята та кров лилася з ран Його, а ще вінок терновий боляче врізався у чоло...Але Ісуса на хресті не цвяхи, а любов тримала, навіть до тих, хто відкидали, хто не прийняв спасителя свого, і хто кричав, щоб розп'яли Його.Чи знаєш ти, що в гробі вже Його немає? Що Він смерть смертю подолав і всім спасіння вічне дарував.Не хоче Він, щоб ти загинув, бо полюбив тебе він дуже сильно; голос любові ще сьогодні промовляє і каже, що усі твої гріхи прощає.Чи знаєш ти, що Я тебе чекаю, щоб ти прийшов на колінах у молитві? Я сльози обітру твої руками, і допоможу у щоденних битвах.Ти не один: Я завжди поруч, навіть коли здається, що весь світ мовчить. Коли ти плакав — плакав Я з тобою; коли ти падав — підіймав тебе.Я бачу серця твого рани, які цей світ знов завдає тобі; я їх загою так старанно, що не залишиться слідів.Я знаю все, що так тебе тривожить; Я був з тобою у години самоти. Я шепотів тобі: "Не бійся, Я з тобою." Почуй цей голос ніжний мій.Почуй цей голос: він до тебе і сьогодні промовляє; у сонця промені, у тому що живий сьогодні ти, цей голос каже: "Я тебе прощаю, і Я воскрес, щоб ти сьогодні був живий."Я заплатив не золотом чи сріблом, я заплатив Своїм життям, Своєю кров'ю; взамін мені нічого не потрібно.Я лиш прошу смиренне, чисте серце, яке дасиш в Мої ти руки; довір своє життя, і буду вести Я тебе крізь бурі.Мій друже, Ісус став Відкупителем твоїм, і з того часу ти вже не один; Він взяв тебе за руку міцно і в серці твоєму запалив Він світло.Він каже: "Йди за Мною, й назад не озирайся; минуле Я твоє прощаю, Я змив усе Своєю кров'ю, і вічне спасіння обіцяю."Ти просто залишайся вірним до кінця; на цій дорозі буду поруч Я з тобою, і захищу, й підтримаю тебе; я приведу тебе туди, де більш не буде болю.Сьогодні день спасіння — не втрачай; Це шанс почати все життя спочатку. В обіймах Бога мир і спокій знай; Він твій Отець, твій щит, твоя відплата.Для тебе має Він нетліючий вінець, у небесах, де зникнуть всі твої переживання, болі; там радість вічна і краса без меж. Він там тебе зустріне в обіймах вічної любові.13.04.25Автор: Пенчук Аліна @virsh_online

Сценарій до свята жнив4 образи розуміння Жнив1 дитина 2 юнак3 зрілість4 старість1 дитинаЖнива для менеЦе час урожаюЯ дякую Ісусу за плодиЩо овочі смачні та фрукти маємЩо маєм хліб й до хліба на століЖнива для мене - золотисті барвиЯскрава осінь, навкруги красаЯ дякую Ісусу за ці фарбиВ Його творінні бачу чудесаЖнива для мене - це чудове святоЯ дякую за друзів за сім'юЗа те, що маю я в житті достатокЗа все, що в мене є - я дякую! Жнива для мене - це є мирне небоЯке для мене воїни тримаютьЦей день подяки, воїне, для тебеДля всіх, хто Україну захищають!Я знову й знову дякую ІсусуЗа доброту Його до мене і любовІ кожен день до Бога я молюсяХай мир до України прийде знов!2 молодість Жнива для мене - час коли збираютьПшеницю на полях і урожайТа заповідь Господню всі здійсняютьОсь ниви побіліли - йди збирай! Жнива для мене - розказати людямПро те, що наближається вже часКоли Господь на землю цю прибудеЙ судитиме Він кожного із насЖнива для мене - це часи роботиНести цю добру звістку про ХристаБо кожному через земні турботиНемає часу глянуть в небесаЖнива для мене - ще є час СпасінняДля кожної людини на земліВсім розкажу про смерть і воскресінняІ про Любов розп'яту на хрестіЖнива для мене - це є час сказатиОсь я, Ісусе, то пошли менеЯ хочу усім людям сповіщатиПокайтеся, бо скоро Він прийдеПрийде й розділить Він полову й житоІ всіх людей на різні табориОдних, що Царстві будуть вічно житиА інші всі горітимуть в вогніЖнива для мене - це чудове святоЦе радість що Господь дає ще часУсім про Його милість возвіщатиЩоб ще спаслися всі, хто біля нас!3 зрілістьЖнива для мене - це є час подякиЗа ще один прожитий мною рікЩо маю я сім'ю, живу в достаткуЩо ще моє життя Господь зберігЖнива для мене - чи лоза я пліднаА чи пуста я смоква у садуЧи зараз я ще до лози привитаЧи вже надламана і скоро відпаду? Жнива для мене - чи плоди я добріЦьогоріч для Ісуса принеслаЧи листя лиш знайде Він в моїй кроніІ обкопає, бо дає ще час Жнива для мене - час для перспективиЧи маю що посіять на весніЧи те, що я зібрала під час жниваБуде й для інших, чи лише мені?Так хочеться принести плід багатийДуховно зрілі і рясні плодиЩоб міг мені Господар мій сказатиУ Мою радість, раб мій, увійдиЖнива для мене - у часи буремніЗалишитися вірною ХристуІ хоч маленькі та плоди щоденніНести в Його присутність пресвятуЖнива для мене - час коли потрібноСидіти й слухать біля ніг ХристаЗалишити турботи цього світуІ більше бути поруч сам на самЖнива для мене - це час поклонінняСхиляюся до Тебе мій ІсусЯ дякую, що це є час спасінняІ щоб з Тобою бути я молюсь!4 старістьЖнива для мене - це є час чеканняОсь нива побіліла - Він ідеЯ кожен день живу, як день останнійБо дуже скоро мій Господь грядеЖнива для мене - це є час молитвиЗа всіх хто поруч, щоб вони спаслисьЩоб і вони під час земної битвиЯк я в всій час, до Господа прийшлиЖнива для мене - радість урожаюЩо з Богом мої діти і сім'яАле й за тих, хто Господа не знаютьЩодень і ніч прошу й молюся я Жнива для мене - віру зберегла яІ течію звершила я своюТепер чекаю я вінця признанняЯкого до Ісуса ніг схилю!Для мене Жнива - це час ВоскресінняЩо не закінчиться могилою мій шляхБо я живу й очікую спасінняЩоб бути вічно з Богом в небесахЖнива для мене - це є час спокоюІ миру що є вище над усімЯ знаю, мій Ісусе, я з ТобоюМене Ти не залишив в світі цім!Жнива для мене - це є час єднанняІ поруч я з Ісусом назавждиТа поки є ще час, цей час чеканняДивлюся в небо - Господи гряди!Рущак Надія 22.09.25@virsh_online

Радійте з тими, хто радіє -Господнє Слово всіх нас вчить.Але як щиро порадіти,Як власне серденько болить?Коли нужда тебе стіснила, І в серці маєш невгамовний біль. Коли зневіра підступила, Й випробування тиснуть звідусіль.Як важко тоді з ближнім порадіти! Як важко сміхом тішитися з ним! Коли завітна твоя мріяЗбувається, та не в житті твоїм.Оте, за що молився ти роками,Все те, про що ти Господа благав,Вливається ряснющими струмкамиВ життя того, хто цього не жадав.Подія наче радісна здається,В усіх усмішки на вустах,Але чомусь сльозинка ллється,І сум читається в твоїх очах.Нелегко стати виконавцем слова,Яке Господь для нас лишив.Але ця заповідь - обовʼязкова,Як хочеш, щоб Господь благословив.Бо якщо щиро любиш брата ти,То власний біль зумієш стримать,Аби ту радість серцем розділить,Аби сльоза хоча б на мить утихла.Яке благословіння цим заробиш ти! Не сумнівайсь, але всім серцем віруй,Господь воздасть за це тобі,І квіти на шляху твоїм розквітнуть!Не лишися у стороні ти сам,Отець тебе так само любить,Ти є Всевишнього дитям,Він твої нужди не забуде!Моргунова Прія @virsh_online

Господь - я маю запитання,Мені цікаво чи Твоя любов,Перебуває зараз тут,між нами,В час коли ллється вся ця кров?!Я хочу знати чи на небі видно,Як помирає мати з немовлям?Скажи,чи можна знести гідно,Те що, насправді,не назвеш життям. Мені цікаво,скільки ще молитисьВ надії,що сьогодні пронесе?Дай відповідь,як довго ще миритисьДопоки всю країну рознесе??Не те що я не маю більш терпіння.Тут річ у іншому.. немає сил…Нам всім потрібен мир,Ісус, спасіння.І серце так болить від тих могил.За кожну обездолену дитину,За кожну маму,що нема в живих,За кожну без майбутнього родину,За всіх скалічених,глухих, німих.Скажи Ісус,як довго ще чекати? Я хочу знати чи буде кінець,Коли ми перестанемо втрачати,І прийде зцілення для зломлених сердець.Христос,скажи на всю країну,Що ще не довго,скоро Ти прийдеш!Що Ти пробачиш будь-яку провину! Що всіх з собою в небеса візьмеш!Господь пошли нам цю надію! Даруй нам спокій, радість у душі!І проведи нас через цю стихію!Щоб помолитися могли в тиші!Ти покажи дорогу в цій долині смерті! Не залишай нас Боже ні на мить!Не хочу просто згаснути,будем відверті.Бо так за цих людей мені щемить!Я хочу бути світлом,нести щастя,Палати вірою і сіяти любов!Буду молитись далі,я не здамся! Щоб кожний в цій війні тебе знайшов!Дай бачити у цій біді надію.Надію бути вдячним за життя!Надію що колись я постарію.Подякую за все моє буття.А прямо зараз я попрошу мируНе тільки для країни,для людей!Дай нам будь ласка в серці силу!Зніми великий цей тягар з плечей! Допоможи прощати та любити! Благословляти,не тримати зла.Допоможи по Твоїй волі жити!Щоб подолати все в житті змогла!©️Анастасія С. @virsh_online

“Як Давид”Ти пам’ятаєш… В полі, серед ночі,Пильнуєш вівці… Слухаєш вітри…І Бог тобі відкриває очі —Щоб ти побачив більше, ніж світи.Ти ще юнак, а серце — повне віри.Не силою, а Духом ти ішов.Коли всі боялись Голіафа й міри —Ти йшов, бо знав: з тобою — Бог.Не меч, не спис, не слава людська.А лише довіра Господу в бою.І камінь впав, і перемога — мила,Бо Бог здійняв правицю Свою.Та скільки ще було і днів, і ночі,Коли тебе Саул переслідував в горах…Коли ти плакав, і молився —Та не мстився. Чекав на Божий час.А потім… трон. І слава. І держава.Та й біль прийшов — із власного гріха.Ти впав… Але зламала не поразка —А серце, що в покорі каяття.«Згрішив…» — сказав. І сльози, і молитва.«Очисть мене, о Боже, зсередини.Яка ж велика в Тобі є правдивість —Ти знов мене підняв з глибини.»І знову пісня… знову арфа грає.І псалми линуть в небо, як вогні.Бо Ти — мій Щит. Мій Пастир. Моя Скеля.Ти — Той, Хто завжди йде попереду мені.ГОЛОС БОГА:Я вибрав серце, що Мене шукало.Не ідеальне — щире, спрагле, живе.І хоч падало — все ж знову вставало,Бо знало: Лиш Я — надія його є.Так і ти, дитя… Не мусиш бути досконалим.Я бачу серце — біль, любов, вогонь.Як Давид — іди, хоч світ тебе не знає.Я з тобою. Я — Господь. Твій Цар. Твій Спокій.Н.А.С @virsh_online