Бог до мене ніжно говорив.І я йому відкрив сьогодні двері.Його побачив я у святі жнив.Слова Його читав я на папері.Слова Його читав я про плоди.І серце моє тихо відкликалось.Й подумав я "Чи може Він прийти,Сьогодні, зараз, чи я не злякаюсь?Чи може мене враз огорне страх?Що я лишився без плода для Бога,Чи може моя книга в небесах,Із справами лишилась геть неповна.Готовий я сьогодні принести Для мого Бога, у цей день подяки.Взрощені у молитвах плоди,Чи більше в мене зараз просто страху.Так думав я, й продовжував читати.Й до мене Бог тихенько увійшов,Й в моєму серці став плоди шукати.А я стояв, й мовчав, а Бог не йшов.Він заглядав у закутки, в полиці.Хотів знайти хоча би один плід.А я згадав як нехотів молиться.І що привабливим мені так видавався світ.А я згадав що вчора засудив,Когось за кого я ж таки не кращий.Й в компанії про Бога говорив,Так ніби то Він міф...незнаю нащо.Як ранив батька словом я різким.Й не раз грішив згнившими словами.А Бог шукав, і я стояв із Ним,Не міг я похвалитися дарами.І Він пішов, нічого не сказав.Пішов так тихо, начебто не бачивЩо я там поряд разом з ним стояв.Незнаю...може Він мені пробачив.Бог до мене ніжно говорив, І я Йому відкрив своє життяПобачив я Його у святі жнив.Й у плід приніс Йому я каяття.https://t.me/notebook_enn@virsh_online