Статистика telegram channel - @virhuk

На двох стовпах зрілість наша стоїть.Один - "пробач", а другий стовп - "прощаю"Між ними покров Господа лежить,І всі чудові Божі обіцянки.Хоч ти правий - пробачення проси,І будеш на міцній тоді основі."Прощаю", хто образив, ти скажи,Бо пробачає тебе завжди Бог твій.Він перетворить бурю у спокій,І хвилі перед Ним усі змовкають.Молитву любить Він лише в тиші,Коли наш розум у молитві затихає.Коли наш дух стає з Богом одним,Єдиним з духом Господа у всьому.З небес тоді приходить Божий мир,І в серці спокій спочиває твому.Тоді душа пригорнеться так до Його грудей,І відповість на Господа присутність.Тоді без слів молитва потече.І подарує тиша з Богом зустріч.Бог досягне куточків всіх душі -Аж до розділення душі і духа.І оздоровить душу Дух Святий,Його турбота на тобі прибуде.Божий покров - подібний парасолькі.Якої б сили не ішов вже дощик.Хай навіть ллє рікою вже назовні,Ні краплі не впаде на тебе зовсім.Господь невидимо з тобою завжди є.Світло Його не заховають хмари.Розсуне їх, спокій і мир проллє.Що ще на світі може бути краще! Л. Шпак

Небеса повелели мне жить,Небеса окружили заботой.И чудес сколько Бог совершил,Чтобы жизнь на земле здесь продолжить.Но немало ещё есть молитвНе отвеченных Богом Всевышним.Потому много в разуме битв -Что случайно победы те вышли...Только помнить ведь нужно одно -Есть особенным каждое чудо!Каждое ведь из них не земное,Что Бог сделал - не свойственно людям."Научись принимать слово "нет"-Нам Господь иногда повторяет.Даже если пока на земле С вами этого не понимаем.Зная только, что любящим Бога,Призванным по Его изволению,На добро всё содействует только.Всё ко благу ведёт, ко спасению.И не нужно так долго искать Недостатки уже в своём сердце.Чтобы их нам из сердца убрать,"Да" услышать от Бога теперь уже...А сомнения не допускатьВ Его верности к нам каждодневной.Его близости к нам доверять,Тому радоваться неизменно.Благословения нужно держать,А ведь враг о них также всё знает.И старается так помешать -Он неверие нам посылаен.Говорит: "ты туда не войдёшь!"Ну а Бог говорит нам другое:"Я есть дверь, чрез неё ты войдёшь,Я её пред тобою открою"И её не закроет никто,Кто войдёт Мною, тот ведь спасётся.И войдет, и там пажить найдёт,Он есть путь самый верный под солнцем.Ну а ты Ему просто скажи:"Тебе, Господи, всё доверяю.Сам за руку меня Ты держи.Делай так, как лишь Сам пожелаешь"Что не вижу я, то покажи.В чистоте на земле чтоб остаться.Ты даруешь мне вечную жизнь.Помоги за неё мне держаться. Л. Шпак

А шанування Бога поділося куди?Так мало його видно зараз в світі.Де перед ім'ям Його тремтіння?Усе лише релігія покрила...Страх Божий поміняли на землі На страх лиш смерті, страх лиш перед пеклом...Страх Божий - не обідить Господа нічим,А більшого боятися не треба.Як Господа дитя, і Дух Його в тобі -В руці Його життя твоє є скрите.Найкраще Він дає в долі твоїй,Та як твоя душа Йому відкрита?Цінуєш як спасінням що дає?Шануєш як, як поважаєш Бога?Начальникам землі пошану віддаєш,І часом небагато лише - Богу.Благоговієш серцем перед Ним?Або стаючи тільки на молитву,Ти кажеш, що тобою Він любимий,Хоть часто серце так твоє закрите...І жертву як приносиш ти Йому?Вона перед лицем Його яка є?Молитва вранці тільки на бігу,Увечері - все нужди називаєш...А лишивши роботу всю свою,Хвалу віддать Всевишньому за милість.І час найкращий вже тоді Йому Віддать, як жертву шанування поклонившись.Моліться, щоб помилував Він вас,Хто так недбало вже шанує Бога.Прийде так неочікувано час,Коли за все спитає Він суворо. Л. Шпак

Что же есть истина? - спросил Пилат Иисуса.Не знал, что перед ним Она стоит.Не думал что пред ним судить здесь будутТого, кто есть и Истина, и Жизнь.Не знал ведь, да и знать он мог откуда?Ни разу в жизни не встречался с Ним.Ведь с Ним ходили лишь простые люди,И им Господь лишь истину открыл.Бога любить - вот истина простая.А ближнего любить так, как себя.И верить Богу - в вере возрастая.Всё это ведь Пилат не для тебя.Пилат далек от истины Господней.Но не спеши Пилата осуждать.Пилатов очень много есть сегодняКоторые пред Господом стоят.И знают истину, иль говорят что знают.Но жить по ней ведь вовсе не хотят.А в царство не легко войти вратами.А инде перелезть всё норовят.Полегче выбирая все дорогу,Свою придумав истину в пути,И руки умывая понемногуВсё от суда стараются уйти."Бог не осудит, Он ведь милосердный,А жизнь, как жизнь...как и у всех течет..."А истина - что Бог лишь любит верных.Кто верен в жизни Господу во всём.Кто верен Богу даже в самом малом.И где любовь превыше есть всего.Живите истиной, не будьте как Пилаты -Детей Своих предупреждает Бог.И изольются все благословеньяКогда не будет Господу преград.Преград уныния, сомненья и неверья.Когда лишь в истине начнёте пребывать. Л. Шпак

У Господа у всім є повнота.Є час, щоби всі чаши вже наповнить.І віра, народившись, буде виростать,Допоки не прийде у зріст свій повний.Тоді, по вірі, будуть чудеса.Тоді, по вірі відповіді прийдуть.Та перш потрібно вірі виростать.І Бог веде, дає нам в цьому сили.Чим більше ми проходимо скорбот,Тим більше Бог благословіннями наповнить.Проходив біди той Його народ,Яких і цілий світ не був достойний.Господь готує воїнів Своїх,Щоб з силою ворожою у бій вступали сміло.У страшній злобі сатана на них.Та Бог дає, щоб в вірі підкріпились.Нелегкою путь Господа була,Але вінцем була лиш перемога.Тепер в незгодах Він гартує нас,Велика битва бо чекає нас вже згодом.Та брань останньою тут буде на землі.В кінці Господь візьме Свою Невісту.Багато хто падуть у цій війні,Та душі, там у Господа, воскреснуть."Готовся церква" - все звучать словаЧерез уста, що піднялись, пророків.Кожного дня у вірі виростай.Лиш з нею в боротьбі ти переможеш.Господь не поруч, Він є у тобі.Є у тобі оживлююча сила.І якщо ти в Мені, як Я в тобі -Князь світу нічого тобі не вдіє.І із в'язниці повиходьте ви -В'язниці страха, тривоги і зневіри.Ви є, навік, Всевишнього дітьми.Лиш про небесне мріючи живіть ви.О, зупиніться і пізнайте, Господь Я.Скорої зустрічі Я з вами дуже прагну.Наближується часу повнота.З вами зустрінусь в небесах одного разу. Л. Шпак

Блаженні вбогі - на перший погляд смішно...Вони ж убогі є...так в чім же їх блаженство?Багатими їм бути не судилосьДо досконалості життя їхнє далеке.Блаженні вбогії - вони спокійно сплять.Їх злодії вночі не пограбують.Міль не поїсть багатства, хати їх не згорятьІ золота ховать не потребують.Блаженні вбогії. Вони в своїй нужді,На допомогу Бога призивають.І Він їх чує у їхній біді,І покаяння двері відчиняє.І хліба їм для їжі посилаєІ це потрібно для життя земного.Та головне, що душі їх спасає,Бо Він тут на землі спасав убогих.Дарує їм на небесах доми.В раю Господнім вічнеє блаженство.Для них прийшов на землю Божий Син.Для всіх, хто вбогий перед Ним душою й серцем.А дарма тільки вбогим подають.Просити той не буде, хто багатий.Бог всім дає на небесах приютНе за людськеє золото, а даром.Проси Його, як вбогий під дверима.Проси не тілу, а душі багатства.Й будуть почутими прохання всі твої.Для вбогих духом є на небі царство.Не лише в небі буде, і в душіТе царство Боже - світле і велике.Блаженні духом вбогії. В ТобіВони завжди у спокої, навіки. Л. Шпак

Человек по сердцу Бога - как когда-то был Давид...Он пред Господом какой есть? Как то званье заслужить?Это - сердцем поклонение, поклонение душой.То - сердечное смирение перед Богом в час любой.Когда ты в уединении, чем наполнена душа?Пред Иисусом поклонением, или мыслей разных шар?Славить лишь Его желание, думать только лишь о Нём,Иль обдумывать всё планы, что должны мы сделать днём?Чтобы быть по сердцу Бога, Ему сердце всё отдай.Пусть Собой его наполнит - потечёт мир через край.Потечёт благодарение за Его безценный дар -Дар Господнего спасения, за жизнь вечную, что дал.В этой жизни всё хорошее даёт Божья благодать.Благодарными и добрыми Бог нас хочет увидать.И не думать, что все блага нам Бог за праведность даёт,А, за всё лишь, благодарными хочет видеть нас наш Бог.Нужно путь открыть для Господа, чтобы действовать мог Он,И давать вам, что вы просите, чтобы радость была в Нём.Если силу Его будем мы благодарно принимать,То чудес так много будет Он, в нашей жизни совершать.Чтоб о них всегда делились мы, прославляя тем Его.Это всё не заслужили ведь, даром благодать даёт.Пусть потоки благодарности льются день и ночь из уст!За победы все и радости, что даёт нам Иисус. Л. Шпак

Як увійти в ті вузькі ворота,Відчинені одні лише у небо?Такі вузькі - пройде лише рука...Здається, що не протиснути тіло...О, Господи, а як туди ввійти?І голос пролунав тихо й суворо:Як по вузькій ішов лише пути,То увійти ти вільно туди зможеш.Біля кафедри в церкві хліб всім роздають.За хлібом всі юрбою вже побігли.У чергу стали швидко і беруть,І між собою потім розсудили.Одні сказали: кислий він якійсь...А інші - зовсім він не свіжий...Вчорашній він - промовив ще один...Так хліб той християни оцінили.А цей же хліб приніс для них Сам Бог,Щоб накормити, підкріпить в дорозі.Та мало хто так дякував Його.Небагатьом сподобався він зовсім.І не сказав ніхто: а це для мене,Він для підкріплення мені в дорозі.Вона вузька, терниста і нелегка.Той хліб прийму і укріпляться ноги.Стежинкою вузькою до небес воріт Нелегко так іти, на ній є слід Ісуса.Йти обережно треба - слід у слід...Дійти можливо по дорозі вузькій.Попереду - вузькі ворота лиш,Здається, що ніяк не протиснутись.Із вузької путі відкритий вхід.Хто на широкому, біля воріт не буде. Л. Шпак

Стараешься так правильно молиться,Чтоб ропот, недовольство в сердце скрыть.Но ведь нельзя от Бога утаиться,Он знает всё, хоть и не говоришь...Он знает, что тебе совсем непросто...Он знает, что на сердце тяжело.Он знает сколько в голове вопросов,Хоть и не задаёшь ни одного...А хочется ведь знать, к чему готовит...К войне, иль к милости готовит Он тебя.Ведь тяжело, порою, так проходишьЗемное поприще, что дано для тебя.И что там ждёт, за каждым днём прожитым?И сколько ждёт ещё тяжелых дней?Для нас здесь на земле всё это скрыто...Известно только Богу всё вполне.И потому душа, порой, томится.Томится в неизвестности своей...И возроптать пред Господом боится,Чтоб не обидеть Господа ничем.О, мой Господь, Ты видишь всё и слышишь.И даже то, что не сказала вслух.Ты, что не разумею, объясни мне.Прости, помилуй, вновь к Тебе иду!А хочется ведь так не ошибаться...И всё же ошибаюсь...но иду...Я так устала в жизни спотыкаться,А без Тебя я попаду в беду...Прости меня, подай святую руку!Встать помоги, вновь за Тобой идти.Сними мою душевную Ты муку,Чтоб отдохнуть немного мне в пути.Ты проведешь и понимать научишьДругих, что так же по земле идут.Молитвой разогнать над ними тучи,Здесь на земле Ты дал нам такой труд. Л. Шпак

На гору, як завжди, із Ним ішли.Не думали, що буде вже прощання...Так було добре - знову Він із ними,Лиш радісні були всі сподівання.Ось знову вже піде за Ним народ,Прийдуть, Його Царем собі поставлять.А зараз ось, на гору всі разом,Як і колись, ідуть вони навчатись...Та лише там Він їх благословивІ став від них на небо підійматись.І Бог лиш через Ангелів звістив,Що Він з небес повернеться так само.І обітниця - щоб чекали вже разомСвятого Духа, що пошле для них із неба.Сумні вже поверталися додому - Його вже не побачать біля себе...Пішов...щоб вже продовжили вони Ту працю, що для них ще тут залишив.Щоб слово Боже по усій землі Вже розійшлось і люди щоб спаслися.З тих пір Його чекають на землі Всі ті, хто в слово вже Його повірив.І все несуть ту звістку людям всім -"Покайтесь, люди, бо Він скоро прийде"А прийде, щоби вірних Своїх взятьНа небеса, для вічності, до Себе.Тому слова Євангелії звучатьЧерез дітей Його, що вибрав Він для Себе.І вознесінням не закінчилось усе.А Дух Святий прийшов до нас на землю.Спасіння й далі людям Він несе,В серцях роботу робить кожноденно.І не закінчиться Господня праця тут,Допоки Він не прийде за Своїми.Своїми вірними, що труд Його несуть.І в небесах зустрінеться Він з ними. Л. Шпак