А ви не пробували дати відповідь собі,Що було б з церквою із її існуваннямКоли б, як я лиш, були в церкві всіЖили так, прикладали так старання? Отак відверто ви себе спитайте -Було б що, як відвідували б всіТак, як ось я відвідую зібрання?Чи повними були б зали тоді?Чи жертвували так би всі як я,Для Бога так несли б всі десятини?Чи всі звичайно також як і я,Для Господа жили і так трудились.Як би співали також як і я.І славили, і так як я молились?Якою церква би тоді була,Коли б - "як я" у ній тільки були всі?Хотілося б тобі в тій церкві буть?Змогла б та церква в небеса піднятись?Змогли б себе спасенними відчуть?Могли би люди в церкві тій спасатись?Потрібно як себе перевірять -В "гімн про любов" своє ім'я підставить.І твердо так і впевнено сказать:"В моїм житті усе це я здійсняю"Довготерплю я, не повищуюсь,Не заздрю, на усіх я не дратуюсь.Не мислю злого, доброго держусь,Все лиш любов'ю покриваю всюди.Пробудження Бог з мене почина.Ми хочем церкву бачити живою.Частіше маємо себе питать -Так, як я хочу щоб жили усі, живу я? Л. Шпак