А чи славлю я Тебе в бідах,Як, здається, виходу нема?Навкруг мене кути усе глухи лиш...Світло сонця сховала пітьма...А ллється тоді скільки славиІз слабких моїх немічних вуст?І вуста мої скільки співають:"О, хвала Тобі, мій Іісус!"Хвала за печалі і болі,Що пригнічують моє життя!В житті Ти завжди є зі мною,Перемогу даєш у боях.Слава в чому уся полягає?Бо я славлю вустами завжди...В тому більше являється слава -Життя в руки віддати Твої.Без усіх тих "чому" і " коли вже",Лиш подяка несеться моя.Хай і сумніви навіть сієВорог в розумі кожного дня." Не молю, щоб Ти взяв їх від світу,Та щоб в світі їх цьому зберіг..."Ісус у Своїй слізній молитвіОтця за своїх всіх просив.А кого називає Своїми?Усіх тих, хто за Ним вслід іде.Хто Його буде славити ім'я,І слово Його хто прийме.Як тримає в руках Своїх зорі,Усі сили підвладні Йому,То невже Він прогнати не можеВсю ворожую чорну пітьму?Втримати мене у спокусах?Світло Він і спасіння моє.В своїх бідах хвалить Його буду!Хто мене береже, не засне! Л. Шпак