Що скажуть люди? – питання насущне,Хвилююче у всі віки людей.Та тільки всіх, чомусь так не хвилює,Що скаже Бог про все життя моє?Яка про мене думка буде в Бога,Коли відкину Божу благодать?А чи врятує думка світу цьогоВід Божого, що вже гряде, суда?Не може завжди бути у зневазіТа милість Божа, що усе чекаСвої благословення виливатиНа Свій народ, який їх всі прийма.Та благодать так скоро вже закриється,Як двері у ковчезі, що Ной побудував.Скільки б не стукали, то вже їх не відкриють,Спасенних забере Бог в небеса.«Що скажуть люди» - украде спасіння.Зостанешся з тим світом на землі.Прийми Христа, чужу думку відкинь ти,Щасливим будеш навіть на землі.Чужі думки і чиїсь чужий погляд,Воно у глухий кут лиш заведе.А скоро переселення вже буде –Бог вибраний народ Свій забере.Все думаєш, що ще настане час…А час так відлітає непомітно.А там, попереду, вічність чекає нас,Життя людини, як та кінострічка.Початок…лише надписи ідуть…Радість…життя лише початок…Дитинство…юність…зрілості вже труд…І непомітно сивина підкралась.А де Христос? В житті твоїм Він був?В руки Його життя своє довірив?Закінчиться земний твій кінофільм,Далі – реальність, далі - тільки вічність…Якою буде, де ти проведешЇї після земних поневірянь всіх,Які, тут на землі, проводив всеМіж болю і скорбот, і між страждань всіх?Коротким є земний наш кінофільм…Далі - душа відправиться у вічність.Чи будеш в радості провадити її,Чи в місці, де лиш муки безкінечні?А ти в життя Ісуса запроси.Змирися перед Ним, в гріхах покайся.І подарує життя вічне ВінВ дивнім раю, де буде вічне щастя. Л. Шпак