Воскресіння - Божа благодать!Божа ласка з Його дарами!Він збіднів був заради нас,Щоб в небі ми багатство мали.Народився в яслах чужих,І у місті Він жив язичницькім.У чужому плавав човні,На осляті чужому їхав.І коли помер на хресті,Був в чужому похований гробі.Був на цій землі не своїм,Не приймали в своєму домі...Не приймав свій Його народ.Йшли, щоб користь від Нього мати.Бо зціляв людей від хвороб,Міг і хлібом нагодувати.Лиш раділи, як помирав,На хресті як був - насміхались.За гріхи їх, муки приймав,Його ранами й далі зцілялись.Не повірили, як і воскрес!Не повірили навіть друзі.Це не стало чудом з чудесІ для учнів усіх Ісуса.Поки їм не з'явився СамУ Своєму новому тілі.Коли дав доторкнутись до ран,Тоді кожен із них повірив.Воскресіння...що є для нас -Просто свято, чи милість Божа?Чи приймають серця благодать,Розуміючи ласку Божу?Чи потрібно також, як тоді,Пальця в рани Його вкладати?Щоб повірити назавжди,Що живий Він, що поруч завжди.Скрізь лунає: "Христос воскрес!"А чи радість та є у серці?А чи віра в те, понад все,У серцях завжди зостається?Вічна радість - Христос воскрес!Вічне щастя - з Ним в небі бути!І найбільше є чудо з чудес -Ним спасенним назавжди бути! Л. Шпак