А боротися потрібно нам за все. Усе життя є боротьба на цій землі гріховній. Живе усе, що на землі живе,Все бореться за місце тут під сонцем. Та зараз я вам не кажу про те,Щоб, борячись, один одного ми штовхали. На небесах є дім у Божих всіх дітей,Бо кожен все земне лишить назавжди. Та все ж іде велика боротьба. Та боротьба не є із плоттю, кров'ю. З духами піднебесними вона,Що сатана приготував для бою. З ними потрібно - в кожноденний бій. Ні на хвилину їм не поступаючись. Потрібно нам тут воювати з ними,За душу кожную посилено змагаючись. І за себе у битві тій стоять,Все відбиваючи навкруг ворожі стріли. Вдень і вночі він не дає відпочивать. Бог нас навча, щоб воювати вміли. Давид умілий воїн був колись,Та в чім була лиш перемог всіх сила? Хоча хоробрим був, не починав війни,Поки у Господа поради не спитав він. І Господа поки він не спитав,Сам не виходив ніколи боротись. Коли попереду Бог виступав,Тоді Давид на битву теж виходив. Господь Той Самий - Він, як і тоді,Боротись за дітей Своїх виходить. І відбива удари ворога усі,Як за порадою до Нього ми приходим. Іде атака через дух і плоть,І ні на мить він нас не відпускає. Коли ми кричимо: "О, мій Господь!"З небес полегшення Бог посилає. Терпіння так виховує Він в нас." Терпінням ви спасайте ваші душі..."Щоби навчились Богу довіряти. Життя віддати у святії руки. А мабуть і тому страждає плоть,Щоб цінувать полегшення хвилини. Коли приходить люблячий Господь,Коли ти знаєш - у Нього спасіння. Л. Шпак