У цьому світі все ми звикли виміряти,У всіх на все буває своя міра.Можна багато, а чи мало знатиІ є велика і маленька віра.Та чим і як помірять можна гріх?Гріхів великих і маленьких не буває.В очах Господніх гріх є тільки гріх,Та і його все люди виміряють.Згрішив ти тільки трошечки, чуть - чуть...І каятися, може, і не треба.Та це - насіння зла, мій добрий друже,За кожен гріх, лиш нагорода смерть є.Малесеньке насіння, хай воноДля ока людського таке є непримітне.В очах Господніх, і воно є зло,На нім гріха диявола відмітка.Мене образили...і сльози на очах...Скоріше плакатися і жалітись Богу!Йому ж - в лице плювали, Він мовчав,Лише тихо сказав: "Прости їм, Отче"В обличчя мені плюнуть! Нізіщо.Умить образа, й ворогом став ближній!Така маленькая палючая оса...У ній гріха же зовсім і не видно.А бо у тім не маю я вини,Що хтось наніс мені образу словом.За що ж, Дух Божий, судиш Ти мене?Образа дуже дружна з нелюбов'ю.А в царство Боже лиш ввійде любов,Довготерпіння, прощення і милість.Увійти щоб в небо з церквою Його,Із серця всі образи, друже, викинь. Л. Шпак