Нахилившись, писав...не спішив говорити. Нахилившись, писав...і у спор не вступив. Фарисеям, що ось привели Йому жінку,Відповідь Він давати ніяк не спішив. Слово Його просте коротко прозвучало,Та повергло у сором зібравшихся всіх." Хто із вас без гріха? Першим кінь в неї камінь..."Хто із вас без гріха...і сама лиш стоїть... Вони праведні всі...вони всі - фарисеї... Вони знають закон, виповняють його. Але тільки в серцях лиш любові немають. Та зате - по закону і правильно все. Як же часто, Господь, ми такі ж фарисеї. Як же в ближнього камінь ми кинуть спішим. По Писанню ж усе - виправдавши так себе,Швидко так, і без роздумів кажемо ми. Спотикнувся твій ближній, втратив пильність він може,Або просто у вірі вже дуже ослаб... Поспішивши, не думаєм, кидаєм словоЯк "святий фарисей", а не Господа раб. Всіх Господь нас навча прикладом цим смиренним -Дуже добре подумати перше ніж говорить. Не в сліпім фарисеї настояща є віра. Настоящая віра - навчитись любить."Хто із вас без гріха?" - хай записано будеНа сердечних скрижалях, як Божий закон. Бог один є безгрішним, а ми лише людиТі, котрих кров'ю лиш оправдав наш Господь. Л. Шпак