В той час, коли страждає наша плоть,Здається, що вже сил немає просто...Ти кличеш тільки: " О, прийди, Господь!Дай все стерпіть, дай не розбитись, Боже..."В той час, Господь знаходить в тобі плід -Плід вірності, терпіння і довіри.В той час народжується парусток в тобі,Який зоветься просто - твоя віра.Хай ще слабенький, але буде виростать.Бо головне - глибоко є коріння.Від навіть проросте через асфальт,Що ворог вже поклав над серцем щільно.А над асфальтом - сонця світло є.Воно глибоко грунт твій зігріває.Зерно гірчичне є посіяне в тобі,Але з нього дерева виростають.Та час потрібний, треба поливатьІз слова Божого цілющою водою.Зійде воно, і буде виростатьІ немічних під листями сховає.І буде твоя віра, як граніт.Що вихована бурями, морозом.Вона тебе в негоду захистить,Як по воді, між бурь тоді підеш із нею разом.І визволення непомітно такПрийде до тебе, як чекать не будеш.І ворог посоромлений втіка...Господня ти і це побачать люди.Бо ти обмита кровію Христа.В кожній клітинці є твоїй її частинка.Духа Святого на землі ти храм.Він там твоя опора й захист вірний.Підтримає, зміцнить і проведе.І у тяжкі хвилини Він допоможе.Невір'я сили дасть перемогти,Коли його знов ворог нашепоче.Ми - діти Бога. Хіба ж може вжеДитя бути за Батька свого більше?Коли ми хочем Господу служить,Його дорогу ми пройти повинні. Л. Шпак