Дув сильний вітер і стіна із хвиль кругом... Стоять у боротьбі втомились учні. А так до них Ісус і не прийшов... Не сяде Він уже у човен другий. В бурю таку до нас хто попливе? Так і прийдеться вже самим боротись... А ураган сильніше все реве,На що надіятись уже нам зостається? В такую бурю де шукать Христа? Він там, на березі десь залишався. Та що це? По хвилям йде до насПривід якійсь...ну як тут не злякатись? Ісус прийшов і бурю зупинив. І по воді іти Петру дозволив. Прийшов тоді, коли не стало сил. Зробить щоб неможливе вже прийшов Він. Життя - борьба, є буря а чи ні. Коли здається, що усе спокійно досить. Та у цім спокої і є спокус тих слід,І вони ранити так часто можуть. Не тільки в бурю ти Христа поклич,У спокої ще більше Він потрібний. Царі земні всі падали тоді,Коли життя ішло собі спокійно."Тебе буду тримать в Своїй руці. І око Моє буде над тобою"-Так каже наш Господь тобі й мені. Нам лиш не охолонути любов'ю. Як добре так, то головне не загубитьЛюбов ту першую, що так горіла. Не в хвилях бо загроза та лежить -Тоді до Господа волаєш сміло. Лише в тиші той ворог стереже,Коли в добрі ти пильнувати перестанеш. Він тихо й непомітно підкрадеться,Щоби тебе тоді смертельно ранити. А вбити щоби віру і любов,І будеш думати, що ти усе ж спасенний. Не дай принизити Ісуса кров,Вона його лиш прожене від тебе. Прийде на всіх людей землі біда,Не коли війни, біди будуть на планеті. Побачать всі тоді прихід Христа,Коли всі скажуть: "мир вже і безпека" Л. Шпак