Життя під диктовку... куди воно веде? Туди, де є сама лиш невідомість... Дорогою чужою так підеш,І заблукати так уже не довго. Себе порівнювати будеш тоді тиІз усіма, що є з тобою поруч. Здаватись кращим будеш ти одних,А перед іншими і не підіймеш погляд. Перед одними - себе будеш підіймать,А перед іншими - нікчемним будеш тільки. Пройде життя лиш дуже важко так... У пасткі так ти можеш опинитись. Повищення тоді народить гордість,Приниження народить тільки заздрість. У смутку будеш і розчаруванні. Жить так почнеш, як будуть диктувати:А ти ось так живи...роби лише ти так... І будеш вище й вище підійматись... Як будеш ту диктовку ти приймать,Тоді насіння те Господнє втратиш. Яке посіяв твій Господь в тобі,Щоб виростало в мудрість і спасіння. Ні з ким себе порівнювать несмій,Тобі Він особливе дав насіння. У Бога ти один лише такий -Особливий у недоліках і гідності. Іди до Нього, весь характер твійЛише у Свій тільки преобразить Він. Себе рівняти будеш із Христом,І виросте насіння,що посіяне,В небесний перетворюй земний дім,Нехай диктує Бог шлях до спасіння. Л. Шпак