Вільні від насильства

⁉️Спитайте себе – а чиє в моїй практиці кейси де від домашнього насильства страждають люди похилого віку? Якщо ви відповіли так то ця стаття для вас.Почнемо ми з того що насильство щодо літніх людей часто приховане. Вони мовчать, бо «не хочуть турбувати», «не хочуть бути тягарем», або бояться втратити зв’язок із близькими. Саме тому важливо знати ознаки, які можуть сигналізувати про небезпеку. Давайте розглянемо їх.Ознаки фізичного та психологічного насильства. Ці дві форми ви можете ідентифікувати за наступними ознаками:✔️Незрозумілі синці, подряпини, опіки.✔️Різкі зміни поведінки: тривожність, замкнутість, уникання погляду.✔️Страх перед конкретною людиною або присутністю «кривдника».✔️Знецінення, приниження, груба форма спілкування в присутності інших.Економічне насильство – зустрічається частіше, ніж здається і його прояви добре вам знайомі це:☑️Втрата або «зникнення» грошей.☑️Контроль над картками, пенсією, заборона вільно користуватись власними коштами.☑️Вимагання грошей або нав’язування «боргів».☑️Примус до підписання документів.☑️Ознаки занедбання та байдужості.☑️Бруд, запах, відсутність їжі або базового догляду.☑️Ліки не купуються, записи до лікаря ігноруються.☑️Літня людина часто одна, залишена без підтримки.☑️Перевтома, зневоднення, втрата ваги.Часто виникає питання хто найчастіше є кривдником?Шукайте кривдника поруч. Бо найчастіше це:🔸Дорослі діти.🔸Родичі, що «доглядають».🔸Особи з алкогольною чи наркотичною залежністю.🔸Ті, хто має психічні розлади й не отримує лікування.Памʼятайте - насильство не завжди про злість - іноді це про безвідповідальність, байдужість чи виснаження. Але це все одно насильство.Що робити, якщо є підозра?💬Спокійно поговорити з літньою людиною: «Ти в безпеці? Тобі щось болить? Тебе хтось ображає?».❌Не звинувачувати, не тиснути – старші часто бояться «посварити родину».❗️Звернутися до соцслужби, сімейного лікаря, поліції (102) або на гарячу лінію.✅Запропонувати підтримку: супровід до лікаря, допомогу з покупками, контакти із фахівцями.ГоловнеСтарість має бути спокійною, гідною і безпечною. Якщо ви помітили ознаки насильства – це вже привід діяти. Ваше слово може стати для когось захистом, опорою і шансом на життя без страху.

🚫Домашнє насильство, вчинене особою з психічним захворюванням, потребує особливого підходу з боку державних органів. Водночас, психічний стан кривдника не позбавляє постраждалу особу права на захист, а державу – обов’язку забезпечити безпеку,припинити насильство та запобігти його повторенню.❓Якщо психічно хвора особа вчиняє домашнє насильство: що варто зробити та як можуть розгортатись події?Першочергово важливо відійти у безпечне місце та, якщо є діти, подбати про їх безпеку.Надалі потрібно викликати поліцію за номером 102, повідомити що кривдник ймовірно має психічний розлад та чітко вказати які дії він зробив.Наступне – викликати бригаду швидкої медичної допомоги за номером 103, повідомитикоротко й конкретно: «домашнє насильство, агресивна поведінка, підозра на гострий психічний розлад» чи є загроза життю/травми, чи є зброя/предмети, чи є діти чи є діагноз/ліки (якщо знаєте) попросіть поліцію для супроводу, якщо є агресіяЩо може зробити бригада швидкої медичної допомоги? оцінити стан кривдника за медичними показаннями надати екстрену допомогу і вирішити питання термінового транспортування до медичного закладу якщо поведінка небезпечна, бригада може викликати/дочекатися поліцію длязабезпечення безпекиЯкщо кривдник не надає згоду на госпіталізацію?Госпіталізація без згоди можлива лише за умов ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» за умов: лікування/обстеження можливі лише в стаціонарі, і встановлено тяжкий психічний розлад, через який людина: становить безпосередню небезпеку для себе чи оточуючих, або нездатна задовольняти базові життєві потребиНа практиці часто відбувається так: 103 доставляє особу до закладу охорони здоров’я де лікар-психіатр може оформлювати примусову госпіталізацію особі надається медична допомога, щоб зняти гострий психічний стан протягом 24 годин її має оглянути комісія лікарів-психіатрів (щоб вирішити, чи доцільна госпіталізація) якщо госпіталізація визнається доцільною, особі пропонується надати свою згоду на госпіталізацію якщо особа не надає свою згоду на госпіталізацію, заклад протягом 24 годин подає до суду заяву про примусову госпіталізаціюДомашнє насильство з боку особи з психічним розладом не є ситуацією, яку слід терпіти або замовчувати. Психічне захворювання не скасовує права постраждалої особи на безпеку та захист. У кожному випадку насильства необхідно діяти активно: подбати про власну безпеку і безпеку дітей, негайно звертатися до поліції та викликати екстрену медичну допомогу у разі агресивної поведінки. Лише своєчасне залучення правоохоронних і медичних служб дозволяє припинити насильство, запобігти його повторенню та забезпечити захист життя і здоров’я постраждалих.🎓 Тамара Бугаєць, юристка.#колонка_юристки

Іноді ви стикаєтесь у своїй практиці з кейсами коли залежність стає фоном щоденної боротьби і вона переходить межу - перетворюється на насильство. Це болісні ситуації, де поєднуються страх, провина та безсилля. І тут важливо усвідомити - залежність не виправдовує насильство, але допомагає краще розуміти механізми поведінки кривдника.Давайте розглянемо - чому залежність може призводити до насильства?У стані хімічної залежності людина часто живе не за внутрішніми цінностями, а за імпульсом речовини. Це змінює поведінку та знижує здатність контролювати себе.Що може відбуватися у людини, яка вживає:- різкі перепади настрою, емоційна нестабільність,- тяга до речовини, що «перекриває» логіку й моральні межі,- агресія у стані ломки або інтенсивного вживання,- маніпуляції заради доступу до грошей чи речей,- провина і сором, які трансформуються в напад.Але залежність не скасовує відповідальності за завдану шкоду бо насильство - це вибір. Ознаки, що залежність уже перетворилася на насильство.Якщо ви надаючи допомогу постраждалій стикалися з боку кривдника хоча б з однією з цих реакцій - це вже не «складні стосунки», а ризик того що відбувається насильство:- погрози чи залякування, особливо коли людина вживає,- вимагання грошей, продаж речей без згоди,- «ти повинна мені допомогти, бо я інакше вмру»,- фізична агресія або демонстративне ламання предметів,- неконтрольовані спалахи гніву, знецінення, приниження,- неможливість встановити кордони: будь-який «ні» викликає конфлікт.Як в цих ситуаціях реагувати безпечно?(рекомендації постраждалій)Зберігайте свій простір і здоров’я.Навіть якщо ви співчуваєте людині, яка бореться з залежністю - ви не зобов’язані ризикувати. Важливо визнати: ви не лікуєте і не рятуєте, ви забезпечуєте свою безпеку.- встановіть чіткі кордони: «я не даю грошей», «я не відкрию двері вночі»,- уникайте конфліктів, коли людина у стані сп’яніння чи ломки,- заздалегідь домовтеся з близькими про «план дій», якщо ситуація загостриться.Розпізнавати, коли потрібно допомога. Якщо є насильство - це вже не лише про залежність.Куди можна звертатися:- поліція - у разі будь-якої загрози,- мобільні бригади соціально-психологічної допомоги,- кризові кімнати, притулки,наркологічні служби (але лікування можливе лише за згодою самої людини).І важливо пам’ятати: кривдник не змінюється через обіцянки - лише через структуру, лікування і власне рішення.Не залишатися сам-на-сам.Життя поруч із залежністю виснажує. Підтримка - не слабкість, а ресурс.- говори з тими, кому довіряєш,- звертайся до психолога, якщо відчуваєш провину чи сором,- знай сторінки та спільноти, які підтримують постраждалих,- не відмовляйся від допомоги через страх «видати таємницю».Що важливо запам’ятатиЗалежність - хвороба. Насильство - вибір. І навіть якщо вони поєднуються в одній людині, постраждала маєш право на безпеку, тишу й повагу. 🖋 Олексій Гелюх, психолог, тренер пул тренерів UNFPA#колонка_психолога

▶️Два офлайн-воркшопи відбулися в рамках проєкту ECHO за ініціативи UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та організовані ГО «Асоціація Амбасадорок України». Воркшопи відбулися у Львові 15–17 грудня та 18–20 грудня. Вони були спрямовані на поглиблення професійних компетенцій фахівчинь, які працюють у гінекологічних кабінетах безбар’єрного доступу. До заходу доєднались учасниці з різних областей України. Вони опрацьовували ключові підходи до роботи з клієнтками, зокрема в контексті гендерно зумовленого насильства, мотивації до отримання послуг, кейс-менеджменту, ведення документації та реагування на складні випадки.🤝Окрему увагу було приділено взаємодії з медичним персоналом та міжсекторальній співпраці з партнерськими організаціями. У межах воркшопів обговорювалися питання подолання бар’єрів у наданні послуг, налагодження ефективної комунікації, алгоритми перенаправлення клієнток до спеціалізованих служб, а також ролі й відповідальність усіх залучених сторін.✔️Програма воркшопів поєднувала теоретичні блоки, практичні вправи, обмін професійним досвідом і простір для рефлексії.

Центр Допомоги Врятованим продовжує активну роботу у Бородянській територіальній громаді – спрямовану на формування культури ненасильницької поведінки серед молоді. Психологи та соціальні працівники БО «БФ «Сила Громади» проводять інтерактивні освітні сесії та заходи, які допомагають школярам розвивати критичне мислення, емпатію, навички мирного вирішення конфліктів та відповідальну поведінку у шкільному колективі й громаді загалом.Освітні сесії для старшокласників 🏫Серія занять для учнів Бородянської та Мирчанської гімназій, а також закладів освіти Бородянської селищної ради, пройшла під темою: «Побудова культури ненасильницької поведінки у житті молоді».Сесії були інтерактивними – учасники активно обговорювали власні думки та досвід, брали участь у дискусіях і практичних вправах. Такий формат дозволяє краще засвоїти матеріал і виховує свідому, відповідальну поведінку, а також створює безпечне середовище для всіх учасників.Квест-код «Моя безпека» – про булінг по-справжньому 🎲У селі Нове Залісся для молоді відбулося групове заняття у форматі квесту «Попередження булінгу: квест-код «Моя безпека».Через гру, рух та командну роботу підлітки дізнавалися, що таке булінг, як його розпізнати та як не залишатися осторонь. Практичні завдання допомогли молоді навчитися відстоювати власні межі, підтримувати одне одного та шукати шляхи звернення по допомогу. Цей формат створює безпечний простір для діалогу та формує культуру взаємоповаги і взаємопідтримки, де немає місця насильству.🖇 Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади.

Сьогодні відбувся онлайн-тренінг – «Робота з ветеранами та родинами ветеранів». До навчання долучилися близько 100 учасниць та учасників з усієї України – фахівці та фахівчині соціальної сфери, надавачі соціальних послуг людям, постраждалим від гендерно зумовленого, зокрема домашнього насильства.🎯 Мета тренінгу – підвищити компетентність фахівців у наданні якісних соціальних послуг ветеранам та їхнім родинам, поглибити розуміння викликів, з якими вони стикаються, та сформувати чутливий, ефективний і безпечний підхід до підтримки.👤 Тренерка – Марина Сириця, сімейна психотерапевтка та травмотерапевтка (КПТ, EMDR), тренерка, співавторка методичних матеріалів і освітніх програм, директорка БО «ЯРМІЗ».Під час тренінгу учасники й учасниці працювали з такими темами: – хто такий ветеран у сучасній Україні – правовий статус і реальний життєвий контекст; – травма, досвід війни та повернення до цивільного життя – що важливо знати фахівцю; – вразливості родин ветеранів та шляхи підтримки; – повага, довіра і професійні межі у роботі; – бар’єри у комунікації – як не нашкодити; – доступ до послуг – інформування, перенаправлення, супровід; – складні випадки та професійна рефлексія.📃 За результатами навчання учасники та учасниці отримають сертифікати від UNFPA.💙 Чому це важливо – ветерани та їхні родини дедалі частіше звертаються по допомогу до соціальних служб. Від того, наскільки фахівці підготовлені, чутливі до травматичного досвіду та вміють вибудовувати довіру, залежить якість підтримки, безпека та гідність людей, які пройшли війну.📍 Тренінг відбувся в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».

У межах мультидонорського проєкту «Участь жінок на ринку праці: персоналізовані та гендерно орієнтовані послуги з працевлаштування», який впроваджується ГО «Асоціація Амбасадорок України», запрошуємо долучитися до онлайн-тренінгу на тему: «Гендерно чутлива комунікація».До участі запрошуються зацікавлені фахівці та фахівчині:– HR-представники/-ці організацій;– фахівці/-фахівчині служб і центрів зайнятості;– фахівці/-фахівчині закладів професійно-технічної освіти.🗓 23 грудня⏰ 14:00–15:30💻 Онлайн, платформа Zoom🔗 Посилання для участі:https://us06web.zoom.us/j/82865406673?pwd=YsvkBfdyl1vRUjc4Zc3EEWadDmsPCW.1Meeting ID – 828 6540 6673Passcode – 996017📩 З додаткових питань звертайтесь до координаторки проєкту Ірини Орел:✉️ [email protected]🖇 Проєкт «Участь жінок на ринку праці: персоналізовані та гендерно орієнтовані послуги з працевлаштування» впроваджується ГО «Асоціація Амбасадорок України» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізують GIZ та Solidarity Fund PL (SFPL).

🟠 На цьому тижні, з метою посилення міжвідомчої взаємодії та забезпечення сталого функціонування системи запобігання і протидії домашньому насильству в громадах м. Суми та м. Вінниця, відбулися засідання розширених Координаційних рад з питань протидії домашньому насильству.🔸 Засідання проведено в межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Під час обговорення учасники зосередили увагу на розширенні доступу мешканців громад до спеціалізованих сервісів, питаннях фінансування Програми запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі на 2025–2027 роки, а також на поширенні напрацьованого досвіду.🔸Окремо було презентовано інформацію про стан домашнього насильства в міських територіальних громадах та результати заходів у межах Всеукраїнської щорічної акції «16 днів проти насильства». Учасники наголосили на важливості злагодженої роботи всіх служб і відомств для досягнення позитивних і сталих змін.🔸 За підсумками засідань члени Координаційних рад визначили ключові пріоритети на наступний період, спрямовані на підвищення ефективності муніципальної системи реагування на випадки домашнього, сексуального та гендерно зумовленого насильства. Також ухвалено протокольні рішення щодо подальшого вдосконалення місцевих механізмів взаємодії, забезпечення сталої підтримки постраждалих осіб та посилення профілактичної роботи.🖇 «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».

📍 Команда Центру допомоги врятованим здійснила чергову поїздку до села Ягідне Чернігівської області. Нагадаємо, у березні 2022 року понад 350 людей були насильно утримані в підвалі місцевої школи. Через нелюдські умови – відсутність їжі, води та медичної допомоги – 10 людей загинули. Ці події залишили глибокі психологічні травми, наслідки яких мешканці громади проживають і сьогодні.Під час візиту команда Київського ЦДВ, який реалізується за імплементаційного партнерства з ГО Асоціація Амбасадорок України, надала мешканцям інформаційні, соціальні та психологічні консультації. Наші спеціалісти працюють у Ягідному не вперше і надалі громаду супроводжуватимуть кейс-менеджери, які допомагатимуть із направленнями до фахівців, участю в програмах підтримки та отриманням комплексної допомоги.💔 Після пережитого багатьом людям складно повернутися до нормального життя як у побуті, так і психологічно. Підтримка дає можливість не лише вижити, а поступово почати жити далі.Наша мета – щоб ніхто не залишався наодинці зі своїм болем.Мобільні та стаціонарні Центри допомоги врятованим працюють по всій Україні. Ми віримо, що з турботою та підтримкою можна відновити не лише зруйновані будинки, а й людські душі.📞 Якщо вам або вашим близьким потрібна допомога – телефонуйте: (066) 170 48 90🖇 Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади.

🔴У межах Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства» триває проведення розширених засідань Координаційних рад із питань запобігання та протидії домашньому насильству.Такі засідання вже відбулися в Ірпені, Житомирі, Коростені, Рівному, Луцьку та Вознесенську. Обрані громади послідовно працюють над посиленням місцевої системи реагування та підтримки постраждалих.Головна мета зустрічей - зміцнити міжвідомчу співпрацю між усіма суб’єктами, які залучені до надання допомоги постраждалим, а також зробити систему реагування більш скоординованою, стійкою та ефективною.Під час засідань обговорювали: - функціонування місцевих систем реагування на випадки вчинення домашнього насильства;- стратегічні пріоритети та цілі на найближчий період;- наявні виклики й шляхи їх подолання.За результатами роботи напрацьовано конкретні рішення.Зустрічі відбулися в межах проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні — «Міста і громади, вільні від домашнього насильства», що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади та у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».Продовжуємо спільно працювати над формуванням громад, де кожна людина може почуватися у безпеці та знати, що допомога поруч.