Статистика telegram channel - @vilni_vid_nasylstva

📍 Команда Центру допомоги врятованим здійснила чергову поїздку до села Ягідне Чернігівської області. Нагадаємо, у березні 2022 року понад 350 людей були насильно утримані в підвалі місцевої школи. Через нелюдські умови – відсутність їжі, води та медичної допомоги – 10 людей загинули. Ці події залишили глибокі психологічні травми, наслідки яких мешканці громади проживають і сьогодні.Під час візиту команда Київського ЦДВ, який реалізується за імплементаційного партнерства з ГО Асоціація Амбасадорок України, надала мешканцям інформаційні, соціальні та психологічні консультації. Наші спеціалісти працюють у Ягідному не вперше і надалі громаду супроводжуватимуть кейс-менеджери, які допомагатимуть із направленнями до фахівців, участю в програмах підтримки та отриманням комплексної допомоги.💔 Після пережитого багатьом людям складно повернутися до нормального життя як у побуті, так і психологічно. Підтримка дає можливість не лише вижити, а поступово почати жити далі.Наша мета – щоб ніхто не залишався наодинці зі своїм болем.Мобільні та стаціонарні Центри допомоги врятованим працюють по всій Україні. Ми віримо, що з турботою та підтримкою можна відновити не лише зруйновані будинки, а й людські душі.📞 Якщо вам або вашим близьким потрібна допомога – телефонуйте: (066) 170 48 90🖇 Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади.

🔴У межах Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства» триває проведення розширених засідань Координаційних рад із питань запобігання та протидії домашньому насильству.Такі засідання вже відбулися в Ірпені, Житомирі, Коростені, Рівному, Луцьку та Вознесенську. Обрані громади послідовно працюють над посиленням місцевої системи реагування та підтримки постраждалих.Головна мета зустрічей - зміцнити міжвідомчу співпрацю між усіма суб’єктами, які залучені до надання допомоги постраждалим, а також зробити систему реагування більш скоординованою, стійкою та ефективною.Під час засідань обговорювали: - функціонування місцевих систем реагування на випадки вчинення домашнього насильства;- стратегічні пріоритети та цілі на найближчий період;- наявні виклики й шляхи їх подолання.За результатами роботи напрацьовано конкретні рішення.Зустрічі відбулися в межах проєкту UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні — «Міста і громади, вільні від домашнього насильства», що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади та у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».Продовжуємо спільно працювати над формуванням громад, де кожна людина може почуватися у безпеці та знати, що допомога поруч.

7️⃣ Діти – не лише постраждалі, а й свідки насильстваОкремо зафіксовано 389 дітей – свідків злочинів, пов’язаних із домашнім насильством. Це означає, що сотні дітей регулярно перебувають у травматичному середовищі, що має довгострокові психологічні наслідки та підвищує ризик повторення насильницьких моделей поведінки у майбутньому.8️⃣ Домашнє насильство – не проблема «окремих категорій осіб»Низька частка як серед кривдників, так і серед постраждалих осіб, які мають статус ВПО, осіб з інвалідністю, учасників бойових дій свідчить, що домашнє насильство не є проблемою окремих соціальних груп, а вчиняється в звичайних родинах незалежно від їх соціального статусу.Ці цифри показують, що домашнє насильство в Україні:- залишається масовим і латентним явищем- має високий рівень фізичної жорстокості та летальних наслідків- найбільше вражає жінок і дітей, при цьому кількість постраждалих дітей-хлопчиків значно більше, ніж кількість постраждалих дітей-дівчаток- вимагає раннього втручання, міжвідомчої взаємодії та пріоритетного захисту дітей, у тому числі, як свідків насильства- потребує налагодженого механізму доступу постраждалих осіб до правосуддя в кожній громаді, як в містах, так і в селах🎓 Тамара Бугаєць, юристка.#колонка_юристки

📍Центри допомоги врятованим надають соціально-психологічну допомогу постраждалим від війни.Центри допомоги врятованим створені, щоб реагувати на виклики війни. Допомогу тут можуть отримати внутрішньо переміщені особи, люди, які виїхали із зони бойових дій чи окупованих територій, місцеві мешканці, люди, які пройшли полон, та їх сімʼї, а також усі, хто потребує допомоги. До Центрів можна звернутися із будь-якими питаннями, які виникають у звʼязку з війною. Кваліфіковані спеціалісти та спеціалістки нададуть необхідну соціально-психологічну, правову чи інформаційну підтримку комплексно та в одному місці.Яку допомогу можна отримати у Центрах допомоги врятованим?☑ Соціальну. Інформація щодо медичної та гуманітарної допомоги, державних виплат, тимчасово прихистку, центрів підтримки внутрішньо переміщених осіб тощо.☑ Психологічну. Консультація для нормалізації психоемоційного стану постраждалих. У Центрах також працюють і дитячі психологи.☑ Правову. Юридичні консультації з різних питань.Як надається допомога?☑ Безкоштовно. Люди, які отримують допомогу, не платять за жоден з видів допомоги.☑ Конфіденційно. Особистість отримувачів допомоги у Центрі не розголошується без відповідної згоди.☑ Безумовно. Отримувачі допомоги у Центрах не мають надавати докази того, що вони постраждали від війни чи зазнали насильства, для того, щоб отримати підтримку.Де розташовані Центри?Центри функціонують у 13 містах України. Адреси та телефони на слайді ⬆️🖇 Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади.

🖥🔴10 грудня відбувся тренінг «Розуміємо і застосовуємо: безбар’єрність vs інклюзивність у практиці соціального працівника» та «Безбар’єрність, доступність та інклюзія: підвищення обізнаності та впровадження інклюзивних підходів у роботі» – навчання для фахівчинь й фахівців, які працюють із людьми, постраждалими від гендерно зумовленого та домашнього насильства.🎯 Мета тренінгу – підвищити професійну спроможність спеціалістів і якість надання послуг, систематизувати знання у сфері прав людини, недискримінації, гендерної чутливості та інклюзії.👤 Тренерка: Яна Пекун – експертка з гендерної рівності та соціальної інклюзії, психологиня у навчанні, авторка подкастів на radio SKOVORODA.👥 Учасниці й учасники: надавачі соціальних послуг постраждалим від насильства та фахівці й фахівчині соціальної сфери. Участь взяли майже 100 спеціалістів з усієї України.❓Що розглянули під час тренінгу• поняття «безбар’єрність», «доступність» та «інклюзія» і як вони пов’язані між собою;• політичні рамки та міжнародні документи, що формують безбар’єрне суспільство;• приховані бар’єри – упередження, стереотипи, мова, організаційна культура;• інклюзія як стратегічна потреба України в умовах війни та відновлення;• адаптація сервісів, просторів і комунікації до різних потреб;• мова інклюзії та безбар’єрна комунікація;• аналіз кейсів та пошук рішень;• рефлексія щодо змін у професійному підході.🎓 Усі учасниці й учасники отримають сертифікати.‼️Чому це важливоВ умовах війни та великих соціальних викликів інклюзивність і безбар’єрність – це не тренд, а необхідніст. Соціальні працівники щоденно підтримують людей у кризі, тому їхня обізнаність і чутливість визначають якість допомоги.📌Такий тренінг допомагає– бачити неочевидні бар’єри;– уникати дискримінаційних практик;– ефективніше підтримувати людей, які постраждали від насильства;– розвивати інклюзію в громадах;– робити сервіси доступними та безпечними для всіх.🖇 «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».

🔴 У межах Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства» в 4 містах України: Хмельницькому, Одесі, Конотопі та Білій Церкві пройшли розширені засідання Координаційної ради з питань запобігання та протидії домашньому насильству, шоб підсилити співпрацю між усіма суб'єктами, забезпечити ще більш стійку й дієву систему реагування на випадки домашнього насильства.☑️ Під час засідань було представлено досвід розбудови системи запобігання і протидії домашньому насильству в громадах, обговорено стратегічні пріоритети та виклики в цьому напрямку.Керівник проекту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Костянтин Бойчук, наголосив, що «Саме міжвідомча співпраця дозволяє вибудовувати комплексну систему допомоги постраждалим та своєчасно реагувати на випадки вчинення насильства». У засіданнях взяли участь представники широкого кола установ та організацій, залучених до формування та реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема представники: влади міста, соціальних служб, правоохоронних органів, закладів охорони здоров’я та освіти, громадських організацій та спеціалізованих сервісів, які працюють у сфері протидії насильству.☑️ За результатами засідань ухвалені рішення щодо подальшого вдосконалення взаємодії між субʼєктами, посилення профілактичної роботи та забезпечення сталої підтримки постраждалих осіб.Продовжуємо формувати громаду, у якій кожен і кожна можуть відчувати безпеку та бути впевненими в отриманні необхідної підтримки. 🖇 «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» – проєкт UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні, що реалізується за сприяння Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, за фінансової підтримки уряду Канади у партнерстві з ГО «Асоціація Амбасадорок України».

🚫Однією з причин нашого професійного безсилля стає домашнє насильство щодо літніх людей – тема, про яку найчастіше мовчать. Найбільшим ударом по системі цінностей є випадок, коли кривдником стає власна доросла дитина. У такій ситуації додатковими перепонами в наданні допомоги стають сором, безсилля, лояльність та страх «виносити сміття з хати». У результаті літня людина залишається беззахисною перед фізичним, психологічним чи економічним тиском, а в найгірших випадках може ще й зазнавати сексуального насильства.Як діяти родині та фахівцям у такій ситуації? Ось кілька дієвих кроків.1. Розпізнати насильство – навіть якщо воно «з родини».Підвищений тон, приниження, крики, контроль пенсії, обмеження у спілкуванні, штовхання, ігнорування потреб – це прояви насильства. Літня постраждала особа часто виправдовує поведінку дитини, але фахівець має називати спостережуване своїм іменем.2. Створити безпечний канал для розмови.Питайте не «чи все добре?», а «чи бувають ситуації, коли з вами говорять або поводяться так, що вам страшно, боляче чи соромно?». Важливо говорити без присутності дитини-агресора, навіть якщо він чи вона «просто поруч».3. Оцінити ризики.Наявність зброї, алкоголь або психоактивні речовини, фінансові конфлікти, залежність літньої людини від догляду – це чинники високої небезпеки. При найменшому ризику ескалації радьте звертатися на 102 або до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги.4. Дати сім’ї план дій.– визначити безпечне місце, куди літня особа може піти;– зібрати документи, ліки, телефони екстрених служб;– домовитися про кодове слово для сигналу небезпеки.Дуже важливо, щоб у родині була хоча б одна людина, готова говорити про те, що відбувається насильство.5. Підключити суб’єктів взаємодії, які є в громаді.Спеціалізовані служби, Центр соціальних служб, центр безоплатної правничої допомоги, представники системи охорони здоров’я – це не «чужі». Це фахівці, які допомагають зупинити насильство, коли всередині сім’ї бракує сил.Пам’ятайте: захистити літню людину – означає підтримати її гідність. Іноді саме фахівець стає тим, хто вперше називає біль правдою і запускає процес безпеки там, де родина давно втомилася бачити.🖋 Олексій Гелюх, психолог, тренер пул тренерів UNFPA#колонка_психолога

🔴 02-04 грудня 2025 року в Івано-Франківській області було проведено семінар з професійного розвитку для спеціалістів Центрів допомоги врятованим. Програма заходу сформована з акцентом на стандартні операційні процедури та міжцентрову координацію.Мережева зустріч ЦДВ передбачала ознайомлення з:- UNFPA та проєкт з підтримки Центрів допомоги врятованим (ЦДВ): загальний огляд, напрямки роботи, представлення команд ЦДВ; ключові оновлення та зміни діяльності у 2025 році;- презентація оновлених алгоритмів роботи фахівців Центрів допомоги врятованим з представлення Посібника для фахівців ЦДВ;- сесія по звітності та збору даних, а також їх безпеці.Під час семінару було організовано роботу в групах, де розглядалися практичні кейси, також була проведена стратегічна сесія, під час якої фахівці мали можливість визначити наявні прогалини у наданні послуг та координації команд, запропонувати шляхи усунення цих прогалин, планування довгострокових перспектив діяльності ЦДВ.04 грудня 2025 року учасниками було здійснено ознайомчий візит до Чернівецького Центру допомоги врятованим, де фахівці презентували свою діяльність та успішні практики взаємодії ЦДВ з іншими місцевими службами.Загалом у семінарі взяли участь 85 фахівців ЦДВ, представників імплементаційних партнерів та Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.Учасників заходу було забезпечено роздатковим матеріалом та брендованою продукцією (шопери, блокноти, ручки, посібник з операційними алгоритмами тощо).Даний захід спрямований на підвищення рівня обізнаності та налагодження тісної співпраці між командами ЦДВ, скоординований дій усіх фахівців для надання якісної та кваліфікованої допомоги постраждалим від СНПК особам.🖇 Центри допомоги врятованим створені за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції та у співпраці з місцевими органами влади.

Ратифікація Стамбульської конвенції, євроінтеграційний процес, війна в країні, активна робота громадянського суспільства, підтримка міжнародних організацій тощо призвели до суттєвих змін до законодавства у сфері запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству. 🔽Нижче наведено ТОП-10 важливих змін до законодавства України, які потрібно враховувати, працюючи з кейсами домашнього та гендерно зумовленого насильства. 1️⃣Посилено захист постраждалих дітей та дітей-свідків. Вчинення домашнього насильства щодо дитини має кваліфікуватись за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Якщо домашнє насильство або насильство за ознакою статі вчинено в присутності дитини, вона також визнається потерпілою особою (ст. 269 КУпАП). 2️⃣Захист постраждалих від насильства за ознакою статі. КУпАП було доповнено новою статтею 173-6, яка передбачає адміністративну відповідальність за вчинення насильства за ознакою статі. 3️⃣Посилено відповідальність за сексуальні домагання. За вчинення сексуальних домагань передбачено адміністративну відповідальність за ст. 173-7 КУпАП. 4️⃣Посилено відповідальність за невиконання кривдником ТЗП або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування. За невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису передбачено адміністративну відповідальність за ст. 173-8 КУпАП. Про місце свого тимчасового перебування кривдник має повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства протягом однієї доби з моменту винесення термінового заборонного припису (п. 8 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидії домашнього насильства»). 5️⃣Посилено виконання програм для кривдників. Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, постанова суду, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для кривдника у триденний строк з дня набрання законної сили направляється до суб’єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм. 6️⃣Посилено захист постраждалих осіб під час вирішення судом спору про розлучення з кривдником. Зміни до ст. 111 Сімейного кодексу України надали можливість не застосовувати судом під час розгляду справи про розлучення заходи щодо примирення жінки та чоловіка якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство.7️⃣Доповнено основні засади запобігання та протидії домашньому насильству. Відповідні зміни були внесені до ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та важливі до застосування усіма суб’єктами, які взаємодіють з постраждалими особами. Зокрема доповнено засаду - недопустимість обов’язкових альтернативних процесів з вирішення спорів, у тому числі посередництва, примирення, медіації, щодо всіх форм домашнього насильства.8️⃣Розширено повноваження загальних та спеціалізованих служб підтримки. Зокрема, запроваджено здійснення службами оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі (ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).9️⃣Визначено порядок відповідно до якого постраждала особа та кривдник мають право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Оскарження може бути здійснено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку (ст. 31 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).🔟Зміни стратегічного рівня. Уряд вніс зміни до Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з реалізації у 2025-2027 роках Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року.🎓 Тамара Бугаєць, юристка.#колонка_юристки

🟠 25 листопада, в день старту щорічної всесвітньої акції «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» розпочалась нова хвиля національної інформаційної кампанії «Розірви коло». Кампанія втілюється UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, за фінансової підтримки уряду Канади та за сприяння Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України і Національної поліції України.Цього року кампанія говорить про людяність та емпатію – про тих, хто вже є або може стати підтримкою, коли важко. Про тих, хто не відвертається, а залишається поруч. І про тих, кому в найкритичніші моменти треба почути прості, але важливі слова: «Я тут, для тебе».Мета – нагадати, що допомога може існувати у різних формах та проявах: від державних сервісів та служб до неформальних кіл підтримки. Але у кожному з них першочергово йдеться про чуйних та небайдужих людей. І їх набагато більше, ніж здається. 🟧 БІЛЬШЕ – ЗА ПОСИЛАННЯМ «Я тут, для тебе»: нова хвиля національної кампанії про підтримку у випадку домашнього насильства