Вийшов дуже насичений тиждень:робила кейтеринг для Ukrainian photographies: у співпраці з Львівською національною академією мистецтв, ліверпульцями з Open Eye Gallery та манчестерським Університетом Салфорда вони організували класний симпозіум.Був запит на багато кави та просту їжу. Приготувала картоплю з домашнім маслом Пані Юпітер, купою зелені і маком, нарізала чудовий шовдар від Руслана Росула з Мукачева, зробила жардіньєру та кілька салатів, а до них — домашній хліб. Вийшло душевно, я і забула, якими приємними бувають виїзні події.Тому виїхала в гори для воркшопу для військових медиків. Для них це форма розвантаження, я не пам'ятаю настільки залучених учасників. Хлопці і дівчата задавали купу питань, показували фото страв, які готували вдома і на позиціях, вправно нарізали, змішували та дуркували. Не дали вимити посуд і розповіли, що смажена картопля в окрошці в Шостці — це не жарт з тредсу, а розповсюджена річ, і не тільки на Сумщині, але й на Чернігівщині. Картоплю радять додавати в останній момент, щоб не розмокла — це важливе.У той же день я поїхала в Київ, а поверталась blablacar з найепатажнішим водієм у світі. За 6 годин я дізналась про: життя в Арцизі, бесарабську страву з німецьким корінням штрудлі, як у часи Другої світової війни місцеві жителі використовували комбінацію гарячої каварми і колодязної води, щоб знищувати окупантів, та багато іншого. На швидкості 200 км ми обганяли дальнобійників, а в цей час Володимир показував фото баранів і ставив неймовірні пісні😁😁😁Проїжджали надувний пончик, кафетерій Танго, увитого стрічками Христа, готель-мотель Red apple, 2 зливи і найкрасивіший захід сонця.Кажу ж, інтенсивнеДорога веде мене далі, то не прощаюсь.А у вас що?