Статистика telegram channel - @victoriagryb

Сьогодні у відповідь на заклики врегулювати нарешті питання броні для ремонтних бригад “газовиків”, прем'єр заявив, що це питання буде вирішено якнайшвидше. І це, безумовно, позитивний сигнал, адже енергетична безпека країни є ключовим фактором стабільності держави. Однак проблема значно ширша, ніж здається на перший погляд.Громади стикаються з гострою нестачею кадрів. У деяких містах вже зараз майже немає працівників для водоканалів та теплоенерго. Якщо це питання не вирішувати системно, ситуація може стати критичною: аварії на інфраструктурних об’єктах залишатимуться без реагування, а громадський транспорт може повністю зупинитися. І тоді постраждають не лише окремі установи, а й звичайні люди, які щодня залежать від базових послуг.Бронювання повинно охоплювати не лише окремі стратегічні галузі, а й комунальні підприємства, які забезпечують безперервне функціонування міст. Зрозуміло, що забезпечення балансу між потребами армії та критичних служб – це складне завдання. Але саме тут необхідно виробити чіткі критерії й механізми бронювання, які враховуватимуть реальні потреби громад і життєво важливих сфер.Окрім вирішення поточних питань, ми маємо нарешті почати серйозно обговорювати перспективи мирних перемовин. Так, це складна й болюча тема, але рано чи пізно війна закінчиться, і всі сторони повинні мати готовність до діалогу.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X

Польща розпочала піврічне головування в ЄС і визначила питання оборони та безпеки серед своїх головних політичних пріоритетів, які також включають енергетичну безпеку, захист людей, протистояння іноземному впливу. Це шанс для України: після угорського головування упродовж наступних декількох місяців європейська політика перебуватиме під безпосереднім впливом нашого вірного союзника. Утім, лише за умови, що політики зможуть поставити спільне благо вище тимчасових політичних вигод і усвідомлять відповідальність за майбутнє України, ми зможемо успішно подолати складні дипломатичні випробування та відповісти на критичні виклики в енергетичній сфері.Як активний член групи дружби Україна-Польща засвідчую, що Верховна Рада України та польський Сейм продовжують керуватися саме такою філософією. Дякую нашим польським колегам - Голові Марціну Босацькому, Сенатору Габріелі Моравській-Станецькій та всім їхнім колегам - за політичну мудрість і солідарність. Я подвою свої зусилля, спрямовані на те, щоб питання енергетичної безпеки посідали чільне місце в нашому двосторонньому і ширшому загальноєвропейському порядку денному.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X

У зв'язку із дефіцитом електроенергії в Молдові лунають питання про те, чи планує Україна “рятувати” сусідів. Як відомо, з 1 січня постачання електроенергії з Молдавської ДРЕС у Придністров'ї повністю припинено через відсутність газу. Станцію переведено на вугілля, і наразі вона виробляє електроенергію виключно для побутових споживачів та підприємств життєзабезпечення Придністров'я. Відтак все частіше чую питання, а чи не планує Україна допомагати Молдові?Перш за все, важливо зазначити, що Молдова наразі покриває нестачу внутрішнього виробництва завдяки контракту з Румунією. У години пікового споживання там немає потреби в екстрених чи аварійних закупівлях. За інформацією молдавської енергетичної компанії "Енергоком", країна забезпечена електроенергією у достатній кількості. Щодо України, міністр енергетики Герман Галущенко чітко наголосив: експорт української електроенергії можливий лише за умови відсутності дефіциту та будь-яких обмежень всередині самої України. У разі дефіциту, що виникає через російські удари по енергетичній інфраструктурі, про експорт навіть не може бути мови.Ми чітко розуміємо свої пріоритети: гарантування енергетичної безпеки українців та стабільність енергосистеми. Тільки після повного задоволення внутрішніх потреб можуть розглядатися питання експорту.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X

Друзі, щиро вітаю з Днем енергетика – святом людей, які навіть у найтемніші часи дбають, аби наше життя залишалося освітленим. Ця війна навчила нас цінувати світло як ніколи раніше. Ось уже майже три роки українські енергетики ведуть свою невидиму, але надважливу боротьбу. За кожним запаленим світильником чи обігрівачем стоять не лише години невтомної роботи, а й мужність, самопожертва та відданість справі. Від початку повномасштабної війни сотні енергетиків віддали найдорожче – своє життя – щоб повернути світло у наші оселі. Ці втрати залишають невимовний біль у серцях. Їхня відданість та мужність перетворили звичайну професію на справжній героїзм. Це люди, чия робота в прифронтових районах заслуговує на найвищу оцінку, адже їхній внесок стоїть на одному рівні з військовими подвигами.І саме тому важливо підтримувати тих, хто тримає енергетичний фронт: забезпечувати їх ресурсами, гідними умовами та повагою. Попри все – ми боремося. І ми разом мріємо про майбутнє. Про країну, де кожен працівник енергетичної галузі матиме гідні умови праці та визнання за свою величезну роботу.Дякую кожному з українських енергетиків за ваше тепло, силу і незламність. Нехай світло, яке ви даруєте, завжди зігріває і вас самих, наповнюючи життя радістю та гармонією.З Днем енергетика, наші світлі люди.

Обстріли не завадили розпочати день продуктивно: зустрілася з міністром енергетики Литви Жиґімантасом Вайчюнасом. Обговорили шляхи майбутньої співпраці. Одним із напрямів є зміцнення зеленої енергетики як комплексного рішення для міст і громад, зокрема вдосконалення системи сонячної генерації. Цей напрям цікавий як для України, так і для Литви.Литва активно підтримує Україну в питаннях енергетики. Литовські компанії надали Україні енергетичну допомогу на суму понад €50 мільйонів. До складу гуманітарного вантажу входить понад 300 одиниць найважливішого обладнання, зокрема з Вільнюської ТЕЦ-3, яке допоможе у відновленні енергетичної інфраструктури України.Окрім того, литовський уряд виділив €5 мільйонів на встановлення сонячних електростанцій в Україні, що підкреслює зобов'язання Литви підтримувати розвиток відновлювальної енергетики в нашій країні.Дякую Жиґімантасу Вайчюнасу та уряду Литви за підтримку України в цей складний час. Співпраця в галузі енергетики є важливою для забезпечення стабільності та розвитку обох країн.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X

Сьогодні в Раді ми презентували звіт роботи ТСК з питань захисту прав ВПО. Надзвичайно важливо, що діяльність комісії продовжено на наступний рік. Ми усвідомлюємо, що зробленого досі недостатньо для підтримки людей, які втратили все. Питання внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових викликів для країни.Якщо не вирішити проблеми мільйонів переселенців, ми ризикуємо не тільки не повернути тих, хто виїхав за кордон, але й втратити тих внутрішніх переселенців, хто досі залишається в Україні. Саме тому в межах роботи ТСК ми зосередилися на забезпеченні житлових прав переселенців.Серед головних результатів — ухвалення ключових законів. Закон 4114-IX надав ВПО пріоритетне право на компенсацію за знищене житло через програму єВідновлення. Він дозволив передбачити близько 15 мільярдів гривень у Державному бюджеті на 2025 рік, що дозволить надати компенсації близько 10 тисячам родин. Розумію, що це крапля в морі, але сподіваюся, що ця ініціатива буде продовжуватися.Інший важливий закон, 4080-IX, передбачає всеукраїнську інвентаризацію житлових об’єктів для ВПО. Також буде створено інтерактивну публічну карту з даними про стан об’єктів, кількість доступних місць та потребу в інвестиціях. Це допоможе переселенцям обирати місце проживання, а державі — залучати міжнародне фінансування для ремонту й введення житла в експлуатацію.Хоч я приєдналася до роботи комісії пізніше, з першого дня я зосередила увагу на пошуку нових рішень для підтримки ВПО. Численні звернення, які я отримую досі, свідчать про гостроту проблем. Серед пріоритетів — забезпечення житлом, розробка фінансових механізмів допомоги та координація з міжнародними партнерами. Ще до мого вступу в ТСК ми разом з експертами Програми USAID РАДА: наступне покоління займалися проблемами жителів Щастинської громади, які були змушені покинути свої домівки на окупованій Луганщині. Ми систематизували усі запити ВПО та розпочали пошук ефективних рішень. Тоді ж ми налагодили співпрацю із головою ТСК Павлом Фрололвим. Це стало початком нашої співпраці. Особлива подяка USAID за всебічну підтримку — не лише фінансову, але й аналітичну й експертну, яка допомагає нам працювати ефективніше.Попереду ще багато роботи. Ми повинні знайти більше доступного житла, забезпечити безперебійну фінансову підтримку тим, хто її потребує, вдосконалити законодавчі механізми та зміцнити підтримку на місцевому рівні, адже виклики, які перед нами стоять, є надзвичайно масштабними.Дякую колегам, партнерам і всім українцям, які долучаються до цієї важливої справи.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X

Сьогодні Уряд, як і очікувалося, спрямував 15 млрд на видатки розвитку в межах програми соцзахисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини.Це рішення – реакція на нещодавно ухвалений Радою законопроєкт №11028 про компенсацію для ВПО за знищене нерухоме майно. Саме нормою цього закону передбачено можливість спрямування 15 млрд грн залишку бюджетних коштів на 2024 рік на програму єВідновлення. Це те, на чому наполягала ТСК з питань ВПО, яка готувала і просувала цей закон. І сьогодні ж Уряд встановив Порядок надання компенсацій внутрішньо переміщеним особам за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна через бойові дії, терористичні акти чи диверсії внаслідок агресії Росії. Кабмін вніс зміни до чинних нормативних документів, щоб забезпечити пріоритетне право на отримання компенсацій для ВПО, які перебувають у складних життєвих обставинах.Цей крок є важливим сигналом для громадян, що держава продовжує шукати шляхи підтримки найбільш вразливих категорій населення, навіть в умовах обмежених фінансових ресурсів.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X

Заборгованість по зарплаті перед гірниками державних шахт сягнула 720 млн грн, а з урахуванням боргів з 2015 року — понад 1,8 млрд грн. Це питання стало настільки системним, що, здається, вже не викликає ані йоти стурбованості в суспільстві, адже всі звикли – що це норма. Але це не норма. Звісно, війна спричинила серйозні проблеми з руйнуванням енергетичних об'єктів, зокрема теплових станцій. Проте не слід зводити проблеми гірників лише до наслідків війни. Заборгованість перед працівниками державних вугледобувних підприємств з'явилася задовго до 2022 року. Водночас саме вугільна промисловість протягом війни стала важливою складовою забезпечення енергетичної безпеки. Треба подбати про те, щоб гірники держшахт мали мотивацію працювати, адже на даний момент це не так.Середня зарплата в галузі у вересні 2024 року становила 25,669 грн, а з початку року — 22,670 грн. Низький рівень оплати праці в умовах постійного зростання інфляції ставить шахтарів перед вибором: звільнення або пошук нової роботи. Відсутність державної програми з охорони праці призводить до збільшення нещасних випадків на виробництві. Протягом 10 місяців 2024 року сталося 239 нещасних випадків, у тому числі 17 смертельних. З початку року чисельність працівників державних вугледобувних підприємств зменшилася на 25,5%. Є проблеми з бронюванням, безпекою праці. Про це говорили в межах пленуму Профспілки працівників вугільної промисловості. За його підсумками – гірники звернулися до уряду щодо погашення заборгованості по зарплаті та забезпечення соціальних прав працівників вугледобувної галузі. Важливо відновити фінансування програм охорони праці та підвищити рівень заробітної плати. Це потрібно робити невідкладно. Інакше ризикуємо втратити галузь і залишитися уразливими перед викликами в майбутньому. В умовах воєнного стану забезпечення стабільної роботи вугледобувних підприємств – це не лише економіка, але й безпека країни.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X

Війна в Україні випробовує здатність цивілізованого суспільства залишатися прихильними до цінностей, на яких ґрунтується демократична держава. У мирний час говорити про права людини легко, але справжня перевірка їх значущості приходить саме у кризові моменти. Повага до прав людини навіть у надзвичайних умовах є маркером цивілізованого суспільства. Сьогодні Україна стоїть перед важливим викликом: як зберегти демократію, захищаючи свою незалежність під час війни? І День прав людини – нагадування про фундаментальну цінність, яку людство виборювало століттями: гідність кожної особистості. Легко сказати, що в умовах бойових дій пріоритетом є лише оборона, а права людини можуть «почекати». Проте досвід показує, що зневага до цих прав під час війни створює тріщини, які руйнують суспільство зсередини.Україна обрала шлях європейської демократії, і цей вибір вимагає не лише боротьби на полі бою, а й побудови справедливого суспільства. Це означає допомогу внутрішньо переміщеним особам, свободу слова навіть у дискусіях, які здаються «незручними», і суворе дотримання права на віросповідання, права на захист, права на справедливий суд.Сьогодні у Телеграмі я писала про демографічну катастрофу в Україні, окреслювала можливі шлихи виходу із неї. Водночас для повноцінного відновлення нації необхідна єдність і порозуміння серед усіх громадян, незалежно від їхнього регіону, мови чи, знову ж таки, віросповідання. Тільки держава, де суворо дотримуються права людини, здатна створити умови для економічного зростання та залучення інвестицій, а також стати надійною опорою для кожного громадянина в умовах викликів.Ми не можемо допустити, щоб випробування війною зробило нас байдужими до людської гідності. Демократія не є слабкістю, це сила, яка об’єднує нас і робить наш опір потужнішим. Борючись за свободу, ми маємо пам’ятати, що вона починається з кожної людини – з її права на життя, вибору, поваги й безпеки.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X

Чи стане 2025 рік проривним у відновленні енергетики повністю залежить від держави. Ми втратили гігавати генерації, обстрілюється розподільче обладнання. Тому давно вже треба було брати максимум від можливості відновити енергетику. Особливо за кошти партнерів та МФО.В енергозабезпеченні країни ключову роль відіграє "Укренерго". І на цій компанії окрім великої відповідальності, є ще й великий тягар з боргів. Тут рахунок йде на мільярди.Маю надію, що цю проблему держава вирішить 10 грудня. Тоді очікується затвердження тарифів на передачу та диспетчеризацію для Укренерго. Їх розміри досить реалістичні і збалансовані, зважаючи на поточну ситуацію в енергетиці.Якщо Нацкомісія з питань енергетики та комунальних послуг затвердить тарифи на запланованому рівні, значить держава все ж змінила підхід і стає нарешті зацікавлена у вирішенні боргової кризи в енергетиці. Адже борги Укренерго впливають на розрахунки ДП Гарантований покупець перед виробниками електроенергії з ВДЕ. На рівень платежів перед ними, як на лакмусовий папірець, дивляться всі інші потенційні інвестори.Тому ретельно слідкуймо за ц НКРЕКП 10 грудня, щоб чітко розуміти хто підтримує, а хто все ж стоїть на заваді енергетичному відновленню України.📩 Підписатися в Телеграм😎 Facebook🕊 Instagram 👥 X