Архієпископ УПЦ Сільвестр Стойчев:

ПРО ПЕРСПЕКТИВУ КАНОНІЗАЦІЇ ІЄРОМОНАХА СЕРАФИМА (РОУЗА)

5 травня 2026 року Архієрейський Собор Російської Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ) прийняв рішення розпочати підготовку церковного прославлення в лику святих ієромонаха Серафима (Роуза, 1934-1982). У відповідному зверненні до пастви вказано, що Собор визнає «праведність життєвого шляху ієромонаха Серафима» і що рішення про підготовку його канонізації прийняте у відповідь «на численні заклики віруючих».

У постанові Собору не конкретизується, як саме відбуватиметься підготовка до канонізації. Однак, цілком очевидно, що важливою складовою цього процесу мало б стати вивчення писемної спадщини ієромонаха Серафима (Роуза), оскільки ця спадщина викликає дуже різні оцінки. Сьогодні в Церкві є як палкі шанувальники його праць, так і їх критики. Тут я не буду розбирати чи системно викладати світогляд ієромонаха Серафима (Роуза). Ті, хто бажає скласти більш повне уявлення про його погляди, а також про джерела їх формування, можуть, наприклад, звернутися до праці протоієрея Димитрія Предеїна «Иеромонах Серафим (Роуз) как известный православный миссионер и катехизатор второй половины XX века: к 30-летию со дня смерти». Я ж хочу поділитися деякими своїми враженнями від праць ієром. Серафима.

Спочатку слід нагадати, що книги та статті о. Серафима (Роуза) стали широко відомими вже після його смерті. Він помер в Америці у 1982 р. Однак, активно друкувати його праці в російському перекладі почали з кінця 1980-х рр., коли в СРСР була суттєво послаблена цензура.
⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️