Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶

🐧 Це сталося — нарешті розказуємо і показуємо, як же наші біологи рахують тисячі пінгвінів!Отже, способів два ⬇️📌 Перший — піший обхід. Він основний і застосовується для обліку всього: пінгвінів, їхніх гнізд, яєць та малюків.Біолог бере автоматичні лічильники, йде островом і рахує птахів (як саме — дивіться на відео). Це відбувається з різною періодичністю залежно від етапу життєвого циклу пінгвінів. Водночас є контрольна ділянка, куди вчені навідуються щодня. За нею визначають правильний час для інших підрахунків.Наприклад, якщо на цій ділянці у більшості пінгвінів уже є яйця — значить біолог має лічити гнізда з яйцями на всьому острові. Так само і з малюками 🐣Для обходу для підрахунку пінгвінів підбирають час, коли більшість з них на суші. За словами біологині 30-ї УАЕ Зої Швидкої, найкраще підходить вечір — тоді птахи зазвичай уже прийшли з полювання в океані.💬 «Процес дещо спрощується, коли пінгвіни вже сидять на гніздах. Тоді ми рахуємо не окремих птахів, а гніздові пари, вважаючи, що кожне гніздо — це двоє, самець і самиця. Такі обліки не залежать від часу доби. Потім до пари додаються пташенята, які до об'єднання в ясла постійно перебувають в гніздах. Їх рахуємо окремо від дорослих», — розказує Зоя. 📌 Другий спосіб — підрахунок за допомогою дрона. Він помічний тоді, коли немає часу чи можливості робити піший обхід. Приміром, вченому треба на виїзд в океан: тоді він може зняти відео, а підрахунок зробити в зручний час після повернення.Або ж на інших островах (так-так, наші полярники рахують пінгвінів не лише на Галіндезі). 💬 «У нашій зоні є великі острови, на яких навіть за день піші обліки не зробиш. Там ми робимо зйомки дроном, а “розшифровуємо” вже на станції», — ділиться Зоя. Водночас вона зауважує, що підрахунок з дрона ефективний насамперед для обліку кількості пінгвінів. А от лічити гнізда, яйця та малюків — інформативнішим є піший обхід 🚶‍♀️До речі, як гадаєте, скільки часу треба Зої для такого обходу нашого острова Галіндез? Враховуючи, що його площа — близько 1 км кв., а кількість пінгвінів цього сезону — майже 11 тисяч:) Нагадуємо, що українські науковці спостерігають за пінгвінами та іншими птахами в контексті зміни клімату. Адже їхні міграції є одним із підтверджень потепління в цьому регіоні Антарктики 🇦🇶

Поки на станції триває перезмінка 30-ї та 31-ї експедицій, показуємо вам унікальні кадри найпершої української ротації на «Вернадському» 🇦🇶🇺🇦Саме 29 років тому — в березні 1997-го — завершилася зимівля першої експедиції й стартувала робота другої.Під час передачі станції з’явилася низка традицій, які побутують і досі. Про них дивіться у відео 🎬👩‍🔬👩‍🍳 Друга експедиція була унікальною тим, що в ній вперше зимували жінки: метеорологині Світлана Краковська та Людмила Маньківська, кухарка Галина Колотницька та геофізикиня Марина Орлова. Ні в британських командах на цій станції, ні в першій українській полярниць не було. Втім такий «прорив» стався ненадовго. Після другої УАЕ близько 20 років існувала негласна заборона на включення жінок в українські експедиції.Лише 2018 року ситуація кардинально змінилася, й жінки повернулися на «Вернадський» — і в річні, і в сезонні місії. А зараз 31-шу експедицію очолює метеорологиня Анжеліка Ганчук 😎Цим відео ми завершуємо серію з чотирьох частин «Перші на “Вернадському”», присвячену 30-літтю передачі Україні станції від Великої Британії. У циклі публікували ексклюзивні архівні кадри про те, як в Антарктику прибула перша група 1-ї УАЕ, як вона переймала справи в британців, якою була перша українська зимівля.Знайти попередні частини можна за тегом #Вернадський30 🤍 Дякуємо тим, хто почав самостійну антарктичну історію Незалежної України. Пишаємося, що можемо гідно її продовжувати. Зараз — завдяки Силам оборони України. Низький уклін за це.

Із першими лелеками в Івано-Франківськ завітають… пінгвіни, тюлені і навіть криголам «Ноосфера» 🚢 Але лише на фото:)Бо в місто їде виставка НАНЦ «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність», присвячена роботі українських полярників на крижаному континенті. В Івано-Франківську цю експозицію покажуть вперше.🇺🇦🇦🇶 6 лютого єдиній українській антарктичній станції «Академік Вернадський» виповнилося 30 років. Тож символічно на виставці представлені 30 фото про життя та дослідження українців в Антарктиці, неймовірну природу далекого континенту, зміну клімату тощо.📆 Урочисте відкриття експозиції відбудеться 13 березня.⏰️ Початок: 19:00📌 Місце проведення: інноваційний центр «Промприлад» (Атріум на Foodoteka), вул. Академіка Сахарова, 23, Івано-ФранківськНа відкритті екскурсію виставкою проведе очільник НАНЦ Євген Дикий. Також онлайн підключаться полярники прямо з «Вернадського».Нині там триває перезмінка двох команд: 30-та Українська антарктична експедиція, яка рік проводила дослідження та забезпечувала роботу станції, передає всі справи наступникам з 31-ї УАЕ.☺️ Запрошуємо долучитися до відкриття виставки всіх охочих, зокрема представників медіа. Загалом же відвідати експозицію можна буде впродовж часу її роботи в Івано-Франківську: з 13 до 26 березня включно.✅️ Вхід вільний.🕕 Години роботи: З 8:00 до 22:00Виставка організована Національним антарктичним науковим центром спільно з інноваційним центром «Promprylad», компанією туристичного спорядження Gorgany та виробником сублімованої їжі ЇDLOЗавітайте до українського куточка Антарктики 🤍

💧 Уявіть — навіть в краплині прісної води з антарктичного озера можна побачити різних істот! Наприклад, два види ракоподібних, що є на цьому відео. 📌 Перший — вид веслоногих рачків Boeckella poppei. Це крихітне створіння завдовжки лише кілька міліметрів досить поширене як у прісних, так і в морських водах Антарктики.📌 Другий — вид зяброногих рачків Branchinecta gaini. На відміну від першого, він лише прісноводний. Його можна знайти в річках та озерах Антарктики та Патагонії. А ще — це найбільша прісноводна безхребетна тварина Антарктики. Її довжина сягає 16 мм.Обидва види відіграють важливу роль в антарктичній екосистемі. Вони споживають організми, менші за себе: мікроскопічні водорості (фітопланктон), бактерії, найпростіших і дрібний зоопланктон. Водночас є кормовою базою для хижих безхребетних (наприклад, комах) і птахів 🐦Цього сезону наша полярниця Марта Дзиндра мала цікаве завдання: відібрати зразки прісноводного зоопланктону для подальшого дослідження трофічних зв'язків. Тобто таких відносин, коли один організм слугує їжею для іншого. 🧪 У пробах біологиня побачила та зафільмувала, зокрема, і згаданих рачків Boeckella poppei та Branchinecta gaini.Вивчення трофічних зв’язків необхідне для розуміння структури та функціонування водних екосистем, прогнозування їхньої реакції на зміну клімату та антропогенний вплив, а також для розробки науково обґрунтованих підходів до моніторингу та збереження біорізноманіття.Крім того, ці ракоподібні чутливі до змін хімічного складу води, температури та рівня ультрафіолетового випромінювання, який в Антарктиці досить високий. Тому вони можуть бути біоіндикаторами якості водного середовища в антарктичних прісноводних екосистемах.Дякуємо 🫶 за фото та відео Марті Дзиндрі та Анні Дацюк.

Чідо-мучачо — саме таке ім’я обрали для іграшкового пінгвіна українські та мексиканські полярники 🇺🇦🇲🇽Нагадуємо, що ми проводили конкурс, щоб назвати нового жителя «Вернадського», якого нам подарували учасники Першої мексиканської антарктичної експедиції. ✨️ Цей варіант запропонував на Фейсбуці Андрій Кравець: «ЧІДО-МУЧАЧО (дослівно — крутий хлопець). Коротко — ЧІДО. Це універсальне для Мексики слово — так вони називають все те, що викликає позитивні емоції.  Для “амулета” — підходяща назва:) Недаремно ж їхнє “чідо” з нашим “чудо” співзвучні)))».Після вибору імені наші полярники одразу зробили Чідо особливу річ, що є в кожного мешканця станції 😎 Це іменна табличка, якими полярники та полярниці позначають, чи вони перебувають на «Вернадському», чи за його межами.Загалом на конкурс ми отримали понад 200 пропозицій від вас в різних соцмережах. Неймовірно вдячні за таку активність 🤍Окрім імені-переможця, обрали також кілька варіантів-призерів. Ось вони: ● Сантьяго де Вернадо від Alisa Ostroukhova (Фейсбук)● Фуерте від Olena Borova (Фейсбук) ● Бамбалейо від malishka_lola (Інстаграм)● Дон Няшек від Ivanka (Телеграм) ● Льодовий Карлос від ALENA STANISLAVIVNA (Телеграм)● Hryhoriy Hernandez від CameliaAB1 (Х)Просимо переможця та призерів надіслати нам в особисті повідомлення дані для відправлення подарунків Новою поштою (місто, номер відділення / поштомату, номер телефону та ПІБ отримувача). Як обіцяли, відправимо чудові антарктичні подарунки 🎁А всіх інших просимо не засмучуватися, що ви не виграли цього разу. В нас ще буде багато конкурсів 😉Фото: Олександр Полудень 

🐧 У дописі про линяння пінгвінів усім так сподобався цей малюк із білою шапочкою (чи короною), що ми знайшли для вас відео з ним.Пташеня вирішило дослідити вміст калюжі на острові Галіндез, де розташований «Вернадський». Тож, як справжнє допитливе дитя, стало в неї лапками та щось шукало дзьобом 😁Зараз багато пінгвінят цього сезону вже підросли й не сидять з батьками в гніздах, а збираються в ясла. Це такі групи малечі, за якими наглядає кілька дорослих.У цих групах пташенята активно вивчають навколишній світ, а після линяння — вчаться плавати 🌊 Spa-процедури влаштовують або в невеликому озері біля «Вернадського», або в острівних заводях.Також у період дорослішання пінгвінята повторюють поведінку дорослих, наприклад, складають камінці у гнізді.А от чого вони ще точно не роблять, то це — самостійне харчування. Дітей до початку плавання в океані годують батьки. Як це відбувається, ми показували в одному з попередніх відео.Нагадуємо, що цього сезону на Галіндезі гніздували 7 тисяч пінгвінів, які привели на світ майже 4 тисячі пташенят 🐣Відео: Зоя Швидка

Антарктична експедиція з першою очільницею — в дорозі до «Вернадського» 🇦🇶🇺🇦Команда 31-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) вирушила на станцію «Академік Вернадський». Тривалий шлях до крижаного континенту почався вночі з 24 на 25 лютого з Києва. 🚌Автобусом учасники та учасниці експедиції вирушили до Варшави. Звідти вже літаками вони діставатимуться найпівденнішого міста Чилі — Пунта-Аренас.Там полярники та полярниці пересядуть на наш криголам «Ноосфера»🚢 Судно доправить їх до фінального пункту призначення — антарктичного острова Галіндез, де розташований «Вернадський».На станції експедиція працюватиме рік, замінивши колег із 30-ї УАЕ. Традиційно команда підхопить дослідження за трьома основними напрямами: геофізика, метеорологія, біологія. Також забезпечуватиме сталу роботу «Вернадського».💬«Цьогоріч ми відзначили ювілейну дату присутності незалежної України в Антарктиці. 30 років, відколи Британія передала нам свою антарктичну станцію, і ми пишемо власний літопис полярної науки. Але насправді наша робота там — про набагато ширший вимір. Як територіально, адже Антарктика — це регіон, де ми “міряємо пульс” усієї планети, так і часово, бо продовжуємо ряди найдовших антарктичних спостережень, яким далеко не 30 років. Дуже важливо, що навіть в умовах повномасштабної війни ми зберігаємо і тяглість безперервних досліджень, і розвиваємо нові напрями», — відзначив директор НАНЦ Євген Дикий.📸: Олександр Заклецький

🧊 Погляньте, який красивий льодовик з аркою зняли наші полярники неподалік станції «Академік Вернадський». Неначе величезний крижаний міст із тунелем.Як же природа створила таку цікаву форму? Здебільшого арки формуються там, де океанічні хвилі та теплі течії розмивають слабші ділянки льоду. Це часто відбувається на межі зіткнення поверхні води та крижаної брили, хоча теплі течії можуть руйнувати айсберг і під водою 🌊Спершу з'являються тріщини, які з часом перетворюються на гроти, печери, а відтак — на тунелі. Важливу роль відіграє також атмосферна ерозія: тепле повітря, вітер і дощ теж сприяють таненню льодовика, розширюючи тріщини і порожнини. Хоч такі арки мають дуже гарний вигляд, проте вони свідчать про близьке й неминуче руйнування айсберга 😔 Тож наближатися до льодяних глиб, а тим паче проїжджати через тунелі — дуже небезпечно. В будь-яку мить вони можуть розколотися та обвалитися.Нагадуємо, що в Антартиці айсберги переважно відколюються від шельфових льодовиків, утворюючи столоподібні плавучі острови. Вони мають рівну горизонтальну поверхню та рівні сторони — як цей велетень на відео.🎦 Сергій Тищенко 

Таких унікальних кадрів на нашій сторінці ви ще не бачили 😍До Всесвітнього дня захисту морських ссавців показуємо трохи закулісся з життя горбатого кита буквально від першої особи.На відео можна побачити занурення, фонтанування 🐳 та притаманне лише горбаням бульбашкове полювання. Як з’явилися ці кадри?Щоб ефективно захищати популяції китів, потрібно спершу зрозуміти, як вони живуть. Тому вчені фіксують і записують побут цих тварин за допомогою спеціальних біологічних реєстраторів.👀 Відео, які ви переглядаєте, отримані завдяки системі CATS (Customized Animal Tracking Solutions). Вона тимчасово кріпиться до тіла кита.Це не імплант і не чип. Мітка тримається на вакуумних присосках — без проколювання шкіри, пошкодження тканин і тривалих наслідків. За кілька годин або діб вона самостійно відпадає та спливає на поверхню 🌊CATS — це фактично маленька підводна лабораторія. Усередині може бути відеокамера 🎥 з широким кутом огляду, датчик тиску (щоб визначати глибину занурення), інерційна система з акселерометрами та гіроскопами (щоб фіксувати рухи тіла), температурний сенсор, датчик освітлення, а інколи навіть гідрофон 🎙Усі датчики синхронізовані в часі. Тому кожен рух хвоста чи плавника можна співставити з відео, глибиною, швидкістю та енергетичними витратами. Так науковці точно визначають моменти живлення, маневри під час полювання, описують профіль занурення й оцінюють витрати енергії.Після відпадання мітка передає VHF-сигнал (рідше GPS). Антена залишається над водою, і дослідники можуть знайти пристрій та зчитати повний масив даних.Встановлюють мітку з малого човна за допомогою довгої карбонової штанги — зазвичай на спину кита, щоб забезпечити стабільну орієнтацію.Відео надані науковцями Лабораторії біотелеметрії та поведінкової екології Університету Каліфорнії в Санта-Крус (США), з якими співпрацюють українські полярники та де стажуються наші біологи 🇺🇲🇺🇦Саме такі дослідження дозволяють краще зрозуміти морських ссавців — а отже, ефективніше їх захищати.🤍 Дякуємо за допомогу в підготовці допису біологам Оксані Савенко та Вадиму Ткаченку.

Молодий вчений Павло Коваленко отримав підтримку від Фонду принца Монако Альберта ІІ та увійшов до шістки стипендіатів Наукового комітету з антарктичних досліджень (SCAR) 2025 року🔬Павло є співробітником НАНЦ і водночас навчається в аспірантурі Інституту еволюційної екології НАН України. У своїй дисертаційній роботі він досліджує вплив зміни клімату на єдину антарктичну комаху-ендеміка 🦟 (зустрічається тільки вздовж Антарктичного півострова та на прилеглих островах) — комара-дзвінця Belgica antarctica.Ця комаха є унікальною, адже може виживати протягом довгої антарктичної зими❄️, витримуючи до -15 С⁰. Водночас вона не любить тепла. Кілька днів за температури +10 С⁰ можуть повністю вбити популяцію. Тож цих комарів можна вважати маркером зміни клімату.З метою збору матеріалу Павло двічі був на «Вернадському» у складі сезонних загонів: у 2021–2022 та 2023–2024 роках.Торік вчений подав заявку на отримання стипендії Наукового комітету з антарктичних досліджень 🇦🇶(SCAR). Це провідна міжнародна організація світової наукової спільноти, яка визначає напрями досліджень в Антарктиці та координує міжнародну співпрацю дослідників на крижаному континенті.Щороку SCAR присуджує кілька (не більше 5) стипендій для молодих вчених👩‍🔬🧑‍🔬, які займаються найбільш актуальними та важливими дослідженнями на світовому рівні та потребують ресурсів, яких немає в їхній країні, але які можна отримати у міжнародній колаборації.Павло ж отримав шосту стипендію за підтримки фонду принца Монако Альберта ІІ. Цей фонд фінансує проєкти, спрямовані на встановлення нових відносин з природою 🍃Павло продовжить досліджувати комара-дзвінця Belgica antarctica з фокусом на аналізі його ДНК🧬 і генетичній мінливості. Він порівнюватиме дані аналізу зразків, зібраних на «Вернадському», з результатами попереднього популяційно-геномного дослідження, здійсненого понад 10 років тому поблизу американської станції «Палмер». Це допоможе зрозуміти особливості генетичних процесів цих комах в умовах зміни клімату 🌏Виконувати дослідження вчений буде на базі департаменту біологічних наук Оклендського університету, м. Рочестер, Мічиган, США.Вітаємо Павла з таким здобутком і бажаємо плідної роботи 🫶🔹Нагадуємо, що вже тричі науковиці НАНЦ ставали стипендіатками SCAR. 2019-го премію отримала Марія Павловська, 2021-го — Євгенія Прекрасна, а 2022-го — Ганна Євчун (усі — дослідниці за напрямом біології).