Донати на оборону мають бути без подвійного дна.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив, на мою думку, абсолютно правильне рішення, коли відмовився затверджувати угоду САП з нардепом Олександром Качним, однією з умов якої було перерахування 3 млн грн приватному благодійному фонду «Повернись живим». Антикорупційний суд звернув увагу на доволі очевидну проблему: після такого перерахування використання грошей фактично виходить з-під контролю сторін угоди та суду. Натомість кошти можна спрямувати на спецрахунок НБУ або Міністерству оборони.
І я вітаю це рішення, а також радію, що ВАКС вирішив виправити те, що чомусь перетворилось на усталену практику та повернувся до тієї правової рамки, що встановив закон про угоди зі слідством, за який ми голосували.
Лише тиждень тому ВАКС затвердив угоду САП із Сергієм Пашинським. За нею 600 млн грн мають бути перераховані до державного бюджету, але ще 500 млн грн - приватним благодійним фондам: 400 млн грн «Повернись живим» та 100 млн грн БФ «Спільнота Стерненка». Причому щодо 400 млн передбачена також можливість поставити на цю суму озброєння еквівалентної вартості.
Не маю жодних заперечень проти допомоги армії. Але чому умовою угоди з державним правоохоронним органом має бути фінансування котрогось із приватних фондів?
Озброєння можна передати безпосередньо військовим частинам або Міністерству оборони. Гроші - спрямувати до державного бюджету, на спецрахунок НБУ чи безпосередньо на потреби Сил оборони. Саме так і роблять інші правоохоронні органи, спрямовуючи благодійні внески від угод зі слідством в рамках кримінальних проваджень.
Голова нашого фінансового Комітету Данило Гетманцев запропонував законодавчо врегулювати це питання. Я також цю ініціативу підтримала і підписала відповідну поправку до закону. Її сенс у тому, щоби зробити вимогою закону умову про те, що кошти, які людина погоджується сплатити за угодою зі слідством, мають йти державі або безпосередньо Силам оборони.
Адже крім питання контролю за використанням коштів у приватних фондах, хіба тут немає конфлікту інтересів? Антикорупційні органи в угодах із фігурантами своїх справ самі вказують, кому ті мають перерахувати десятки чи сотні мільйонів гривень. І коли йдеться про резонансні справи, це, як правило, фонди відомих медійних волонтерів, котрі мають величезну аудиторію, неабияк впливають на громадську думку і багато пишуть про роботу тих самих антикорупційних органів. За таких обставин багатомільйонні донати, передбачені угодами з НАБУ і САП, мають щонайменше двозначний вигляд. Та ставлять у незручне становище самих волонтерів, які мусять утримуватись від критики цих органів, щоби не втратити такі величезні пожертви для своїх фондів.
Якщо фігурант готовий віддати гроші на потреби оборони, прекрасно, перераховуйте їх державі або безпосередньо військовим. І тоді ні в кого не виникатиме підозр, що НАБУ і САП свідомо формують свій позитивний імідж та розраховують на вдячність медійних волонтерів за рахунок багатомільйонних донатів від фігурантів корупційних справ.