Мобілізація в Україні: що зміниться з 17 липня і які санкції передбачені для "ухилянтів"?16 липня 2024 року спливає 60-денний строк, відведений законом про мобілізацію для оновлення військово-облікових даних. Що зміниться для військовозобов'язаних після цього? Пояснюємо: 1. З 17 липня представники ТЦК матимуть право надсилати громадянам повістки поштою. Якщо військовозобов'язаний не оновив дані до 16 липня, повістка надсилатиметься за місцем реєстрації. Така повістка вважатиметься врученою навіть у разі, якщо громадянин не отримав її на руки або відмовився підписувати. 2. Повістки електронною поштою в застосунках "Дія" чи "Резерв+" громадянам не надсилатимуть. Якщо військовозобов'язаному вручили повістку, зокрема вперше, але він не прийшов до ТЦК, його оголошують у розшук. Статус "у розшуку" з'являється в електронному реєстрі "Оберіг".3. Порушника, який не оновив дані або не став на військовий облік до 17 липня, оштрафують на суму від 17 тис до 25,5 тис грн. Сплата штрафу не звільняє людину від обов'язку з'явитись до ТЦК та оновити військово-облікові дані. Повторне неоновлення даних призведе до чергового штрафу в таких самих розмірах. Поліція матиме право затримувати порушників і доставляти їх у ТЦК.4. Якщо штраф не сплачений, справу передадуть до виконавчої служби, яка відкриватиме провадження і може накласти арешт на майно або заблокувати банківські рахунки. При цьому якщо загальна сума штрафу не перевищує 160 тис грн, арешт житла або земельної ділянки не здійснюється – під арешт підпаде інше майно боржника відповідно до розміру штрафу. Крім того, людину, яка не оновила дані, можуть тимчасово обмежити в праві користування автівкою. 5. Аналогічні "санкції" стосуються військовозобов'язаних, які не оновили персональні дані до 17 липня за кордоном. Крім того, для них також діятимуть консульські обмеження. Зокрема, вони не зможуть отримати нові паспорти або продовжити дію старих, набути або вийти з громадянства, стати на консульський облік, одружитися, зареєструвати дитину.
Як замах на Трампа підірвав політику США?Сумнівно, що Трамп не скористається ситуацією з нападом, аби не привернути до себе більше уваги, а головне – покласти провину за замах на нинішнє керівництво США. Що ж відбуватиметься далі? Розбираємося: 1. ФБР пізніше підтвердило, що розслідує інцидент як замах на вбивство, а нападника – 20-річного Томаса Крукса – ліквідували на місці. У реєстрі виборців він ідентифікував себе як прихильник Республіканської партії, хоча у 2021 році пожертвував $15 демократам.2. Згодом член Палати представників республіканець Майк Коллінз прямо заявив, що це "Джо Байден віддав наказ" стріляти у Трампа. Сам Байден у цей час засудив стрілянину, перервав передвиборчі заходи й повернувся до Білого дому, а також поговорив із самим Трампом.3. Трамп вирішив не скасовувати поїздки до міста Мілуокі у штаті Вісконсин, де в понеділок, 15 липня, відкривається з’їзд Республіканської партії США. Саме на цьому з’їзді мають офіційно оголосити кандидата в президенти від партії – і немає жодних сумнівів, хто ним стане.4. Цілком у стилі Трампа було б капіталізувати стрілянину в Батлері на свою користь – приміром, натякнувши, що в цьому зацікавлена все та ж "глибинна держава" і Байден. І що це – просто продовження "несправедливих судів" проти нього. 5. У й без того поляризованих США, де за посаду президента змагаються два непопулярні кандидати, подальший розкол може загострити кризу. Ще більше розділити виборців за партійними лініями. Ще більше підточити американську демократію у важливий рік виборів. 6. Ці кризові явища аж ніяк не на користь західному світові, а надто – Україні, для якої підтримка США відіграє вирішальну роль для відбиття повномасштабної агресії Росії. І навпаки: для Москви та очолюваної нею "вісі зла" замах на одного з топполітиків США і безлад, який за ним настане, – лише в поміч.
Що нам розповів новий очільник МЗС Британії Девід Леммі? Головне питання – чи готова нова британська влада лейбористів зробити крок далі за попередників у дозволі бити вглиб Росії? Повна версія інтервʼю – за посиланням, а ось ключові тези:Про удари по території РФ: Міжнародне право дає вам право на самооборону. Отже, це має визначити Україна. Ми під час саміту НАТО обговорювали також оперативні деталі з міністром Кулебою і президентом Зеленським, але ці розмови мають лишатися непублічними. Путіну не варто знати про наші наміри.Про те, чи можна Україні бити ракетами Storm Shadow углиб Росії: Президент Зеленський поділився з нами деякими думками, над якими ми зараз розмірковуємо. Повторюся: я підтримую право України на самооборону. Особливо зараз, після жорстокої атаки на дитячу лікарню. Але я не буду вдаватися в оперативні рішення, і для цього є дуже серйозні причини.Про затягування постачання F-16: Зараз ці винищувачі у вас вже є, але якби ви отримали їх рік тому, коли ви про них просили – Україна вже просунулася би набагато далі. Україна воює від імені Європи! Путін становить системний ризик для європейської безпеки, тому має бути непохитна підтримка України з боку всього Альянсу.Про допомогу у модернізації флоту: Ваші успіхи в Чорному морі вже зараз вражають, але в найближчі місяці потрібно зробити ще більше, і ми готові допомогти Україні зробити ще більше, ми відкриті до цього обговорення.Про "мирний план" Путіна: Те, що він пропонує в якості миру – це капітуляція України. Це неприйнятно, це не обговорюється. Я розумію, що зараз відбувається кривава боротьба за майбутнє України. Можу лише повторити, що Сполучене Королівство та інші члени НАТО підтримують Україну в цій боротьбі. Але ця війна, на жаль, триватиме ще багато місяців.Про майбутнє членство України в НАТО: Ваш шлях до НАТО – це незворотний шлях.
Менше допомоги, більше бізнесу. Для чого Байдену в Україні спецпредставниця Пріцкер?Спеціальна представниця президента США Джо Байдена з питань відбудови України вже провела в Києві зустрічі з Зеленським, з прем'єром та урядовцями, спікером Ради й із американським бізнесом. Комусь може здатись, що це не так важливо. Ми переконуємо вас у зворотньому. Розповідаємо про те на чому триматиме фокус представниця Байдена в Україні, які сфери економіки та реформи потраплять в коло її інтересів, чим вона може бути корисна українській державі та чого у співпраці з Пріцкер допустити не можна1. Призначення Пенні Пріцкер спецпредставницею з відбудови України свідчить про те, що для Байдена ця тема не втратила вагу, а навпаки потребує додаткового залучення. Саме тому він обрав займатися Україною одну з найбільш довірених і авторитетних постатей у демократичній команді.2. Для самої Пріцкер ця робота цікава з кількох причин. По-перше, її родина походить з Полтавської області і, як переконують співрозмовники УП, що спілкувалися з посланницею Байдена, вона щиро вболіває за успіх України.3. У Пріцкер буде три головні задачі. Перше – координувати всі американські інституції, які займаються відновленням України. Друге – вона буде головною контактеркою і координаторкою роботи із G7. Ну і третє – буде головною контактною особою з реконструкції власне з Україною.4. Враження в більшості опитаних УП експертів і членів владної команди, які перетинались із Пріцкер, дуже схожі: вона буде намагатись так скоординувати роботу, щоб кожен їхній долар допомоги давав максимальний payback для нас зараз.5. Але, мабуть, найсильнішу настороженість у більшості людей, які перетинались із представницею Байдена, викликав її заклик не чекати допомоги Заходу, а шукати точки росту так, ніби її не буде. 6. Якщо у Пріцкер не буде хорошого каунтерпарта з української сторони, який буде розуміти, буде таким же дієвим, то вона це дуже швидко помітить. Якщо робота не перейде в практичну реалізацію, то Пріцкер із друга може перейти в стан критиків. А в неї прямий доступ до Байдена.
Чому Британія змінює міністрів та повертає до влади Девіда Кемерона?Чому гучні відставки й призначення відбуваються саме зараз? Чому британський прем’єр-міністр Ріші Сунак обрав "політичного пенсіонера" Кемерона? І чи вплине це на політику Лондона щодо України? Розповідаємо: 1. Кемерон свого часу став наймолодшим за 200 років прем’єром Великої Британії, коли у 2010 році він створив перший з часів Другої світової війни коаліційний уряд країни. Його шестирічне прем’єрство запам’яталося непопулярною політикою жорсткої економії на тлі глобальної фінансової кризи, легалізацією одностатевих шлюбів, а також двома референдумами – про незалежність Шотландії та про вихід Британії з ЄС.2. Оголосивши Brexit-референдум, Кемерон розраховував, що виборці проголосують проти виходу Британії з ЄС. Він агітував за те, щоб лишитися у ЄС, і думав, що друга поспіль "референдумна перемога" згуртує британців та посилить його позиції. Однак на референдумі перемогли євроскептики, Британія розпочала процес виходу з ЄС, а Кемерон втратив посаду та роль у партії.3. Призначення Кемерона викликало юридичну проблему: у Британії міністрами стають лише члени парламенту, а Кемерон вже давно ним не є. Для того щоб обійти це, король Чарльз III дарував йому звання пера, тобто члена Палати лордів. 4. Навіщо Сунаку призначати Кемерона? Це і кадровий голод на тлі падіння популярності Консервативної партії – не кожен перспективний політик хоче бути в уряді у такий момент. Це і протиріччя у партії. А ще це – спроба заручитися підтримкою важковаговика, який не має лідерських амбіцій, але може допомогти порадою. 5. Але повернення Кемерона має свої ризики. Експрем’єр свого часу активно виступав за зближення Британії з Китаєм, що нині є принципово неприйнятним. 6. Повернення Кемерона до уряду та інші перестановки не означають зміни політики Лондона стосовно України. Саме за прем’єрства Кемерона у 2015 році Британія почала надсилати в Україну військових інструкторів. У лютому 2022 року він засудив дії Путіна і навіть особисто відвіз партію гуманітарної допомоги в Польщу для Червоного Хреста. Та й зараз, у першій заяві на посаді глави МЗС, він згадав про Україну, хоча й без конкретики.
Що нам розповів воєнний оглядач "The Economist" Шашанк Джоши?В розмові з "Українською правдою" Шашанк ділиться враженнями від тексту Залужного, без прикрас описує, які проблеми критичні для контрнаступу України, розповідає, чого саме бракує Києву, що ще могли б зробити західні партнери, а також про те, що наступна фаза війни може стати зовсім не такою привабливою, як багатьом хотілося б. Деталі за посиланням, а тут кілька цитат: Про "холодний душ" від Залужного: Для мене це було здебільшого підтвердженням очікувань. Можливо, деякі люди відірвались від землі зі своїми очікуваннями за останні шість місяців. Дехто не зрозумів труднощів, з якими зіткнулася Україна, особливо на південному фронті, на Токмацькому напрямку. (…) Найважливіше, що генерал Залужний формує очікування тривалої позиційної війни, або війни на виснаження, яка триватиме протягом наступного року і не вирішиться раптовим проривом у наступні кілька місяців.Про F-16: У своїх чотирьох тисячах слів генерал Залужний говорив про перевагу в повітрі, про важливість повітряного простору, і жодного разу не згадав про F-16. Я думаю, що це відображає думку про те, що роль F-16 буде досить обмеженою. Це піднімає важливіше питання про те, як Україна воює. Відповідь генерала Залужного на нього полягає в тому, щоб зосередитися на нових можливостях, на масованому застосуванні роїв БПЛА.Про дефіцит зброї в Україні: Україна все ще потребує величезної кількості снарядів, і США та Європа нарощують виробництво, але, думаю, ми не зможемо перевершити Росію до 2025 року. Це означає, що наступний рік буде надзвичайно важким.Про масштабування програм підготовки бійців за кордоном: Я не бачу причин, чому не можна було б привезти більше українських військовослужбовців, щоб дати їм тривалішу та якіснішу підготовку. Нам не просто потрібні люди, які вміють стріляти з пістолета, нам потрібні люди, які здатні виконувати складніші завдання. І нам потрібні люди, які можуть командувати та забезпечувати персонал для операцій на рівні бригад, з чим в України є зараз певні проблеми. Про те, якою буде війна у наступному році: Я думаю, що наступного року Україна, по суті, буде змушена оборонятися, що може бути не дуже приємно з політичної точки зору. Це може бути не дуже привабливо для західної аудиторії, яка хоче бачити українські досягнення й атаки. Вони хочуть бачити психологічно й візуально привабливі картинки. Але Україні, можливо, наступного року доведеться перейти до оборони, щоб підготуватися й навчитися виконувати завдання, які стоять перед нею.
Що нам розповіла керівниця патронатної служби азовців Олена Толкачова?Олена Толкачова очолює патронатну службу полку "Азов" вже понад 9 років. Широкій громадськості Толкачова стала відома через інцидент під час зустрічі Young Business Club, коли організатори заходу попросили Олену та інших військових сховатися, щоб "не лякати учасників клубу".В інтерв'ю пані Олена розповідає про те, чим закінчився цей інцидент, скільки грошей щомісячно витрачає патронатна служба полку "Азов" на відновлення військових та що не так зі ставленням держави до захисників. Кілька цитат: Про інцидент з Young Business Club: Керівник цього YBC спочатку хотів домовитися: "А давайте ми вам будемо допомагати, а ви зараз з нами запишете відео, в якому скажете, що ми примирилися і ніяких більше питань і образ один до одного не маємо". Вони досі роблять спроби зв'язатися зі мною через різних людей, які мають якийсь високий статус у нашому суспільстві, або чиновників – щоб запропонувати, по-моєму, донат у мільйон гривень. Для того, щоб ми примирилися – і все. І воно вже виглядає більше як тиск. Про неопізнаних бійців з "Азовсталі": Досі є такі випадки, де немає співпадіння ДНК, або коли немає в кого з родини взяти ДНК, і ми шукаємо. Є ще досі неопізнані, їх небагато, з теракту в Оленівці.Про державу і реабілітацію військових: У нас в державних органах взагалі немає розуміння, що військовому потрібні належна підтримка, належне лікування й реабілітація. Таке враження, що вони думають, що воно якось саме розсосеться. Якби ми цим не займалися, це б дуже сильно вплинуло на боєздатність країни. Тому що у нас 80% хлопців, яких ми лікуємо, повертаються назад у стрій. Але чомусь НСЗ вважає, що пакети окремо для військових не повинні існувати у воюючій країні. Бо це позиція МОЗ.Про співпрацю з Генштабом: Зараз наша команда співпрацює з Генштабом, щоб впровадити такі патронатні служби, як наша, в усіх бригадах.Про необхідність створення меморіального кладовища: Родини обурені. В них вдома зберігаються урни з прахом їхніх загиблих родичів. У нас в патронатній службі зберігається багато урн, які нам повіддавали батьки або навіть побоялися забирати, тому що це дуже важко морально тримати в себе прах своєї дитини або батька. Є ще так само ряд родин, родичі яких були визнані загиблими без тіла. Захоронення тіла, якого не існує, можна робити тільки на меморіальному кладовищі. Про фінансову скруту служби: У зв'язку з тим, що впали донати, ми вже лікуємо наших хлопців у борг. Звичайно, нас ніхто не виганяє, але елементарні речі, як комунальні послуги, заробітна плата лікарям, харчування – їх потрібно постійно оплачувати. Про військових, які повертаються у тил: Я починаю цього боятися. Я просто не можу представити собі, коли буде демобілізація, навіть якщо вона буде хвилями, все одно це буде великий влив військових демобілізованих. І вони будуть шукати не просто підтримку. Вони будуть шукати вдячності. Це перше, що вони захочуть відчути, коли повернуться з війни. Вдячність.
Як і коли Рада хоче заборонити Московський патріархат?З'ясували, чи зможуть прихильники Московського патріархату зірвати ухвалення закону, який забороняє діяльність в Україні пов'язаних із Росією релігійних організацій, а якщо ні, то наскільки радикальним він буде. Деталі у тексті, тут ключові тези: 1. У першому читанні депутати підтримали урядовий законопроєкт, який вважають найбільш поміркованим з усіх зареєстрованих. Цим проєктом загалом передбачена процедура припинення діяльності церков, які мають керівні центри в країні-агресорі.2. Спершу спецкомісія встановлює факт зв'язку і робить відповідний висновок. На його основі відповідній релігійній організації виносять припис із вимогою усунути незаконні зв'язки. Якщо цей припис не виконується за встановлений час, тоді держава подає позов у суд із вимогою припинити діяльність відповідної церкви.3. Головна задача закону – не допустити ситуації, коли державу зможуть звинуватити в релігійних гоніннях. Запропонована процедура може розтягнути припинення діяльності тієї ж УПЦ на роки. Але тільки так можна буде убезпечитись від позовів у ЄСПЛ і пояснити міжнародній спільноті, що в Україні ніхто не "забороняє християн".4. У "Європейської солідарності" є власний законопроєкт, в якому передбачається пряма заборона РПЦ і майже середньовічна норма про таку собі форму "державного православ'я". Згідно з нею, томос про автокефалію має стати частиною законодавчого поля, і тільки ПЦУ матиме право називатись православною церквою. Зрозуміло, що тепер депутати з "ЄС" голосуватимуть тільки якщо їхнє бачення буде враховане до другого читання. 5. Групи мажоритарників "За майбутнє" і "Довіра" в першому читанні зібрали разом 20 голосів. З кожним із них, без сумніву, працюватимуть високі духовні чини і прихильники УПЦ в округах.6. У "Слузі народу" різко проти заборони УПЦ працюють дві групи. Першу зібрав "проксі" Вадима Новинського депутат Артем Культенко, який також є дияконом УПЦ. Друга – так звана "група Павлюка", якій колись сам Зеленський давав наганяй за роботу в інтересах Ахметова й Новинського. Невеликим прихильником закону називають і голову фракції СН Давида Арахамію.7. Найбільш імовірним варіантом розвитку подій виглядає часткове "підсилення" урядового закону нормами з альтернативних концепцій. У комітеті припускають, що орієнтовно на кінець листопада – початок грудня зможуть напрацювати погоджений текст "церковного" законопроєкту до другого читання.
Відпустки для військових: які види доступні та скільки можуть тривати?Які види відпусток доступні для військових та яка їхня тривалість? Що робити, якщо командування відмовляє у відпустці? Чи можуть військові виїжджати за кордон під час відпустки? Розповідаємо про це у тексті та коротко тут: 1. Основна відпустка для кадрових та мобілізованих військових – до 30 днів на рік. Вона надається частинами – не більше 15 днів за один раз. Відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин – не більше 10 днів на рік.2. Існують також відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю. Ще один вид відпустки – для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. У разі потреби домашнього догляду – до 6-річного віку. Якщо обоє батьків є військовослужбовцями, така відпустка надається одному із них.3. Існують також відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення зі збереженням грошового забезпечення. Тривалість такої відпустки – від одного до чотирьох місяців (крім винятків). Лікування за кордоном не може перевищувати 12 місяців підряд.4. Використаний на дорогу час не враховується у тривалість відпустки. Він рахується окремо й не може перевищувати дві доби в одну сторону.5. Що робити, якщо командування відмовляє у відпустці? У такому разі важливо отримати письмову відмову. У ній має бути обґрунтування відповідного рішення. Якщо ж відмови немає, можна оскаржувати бездіяльність командування шляхом подачі скарг до Міноборони.6. Як військовому під час відпустки виїхати за кордон? В українському законодавстві немає прямого дозволу виїжджати військовим за кордон під час відпустки. Таке рішення ухвалюється в індивідуальному порядку. Наприклад, якщо сім’я військового перебуває в іншій країні. Водночас юристи попереджають: це не є беззаперечною гарантією, що Держприкордонслужба дозволить військовослужбовцю виїхати за кордон.
Хто стане новим генсеком НАТО? Все про "конкурс" в Альянсі та його ймовірного переможця:З’явився кандидат, який має усі шанси стати компромісним і який не є "токсичним" ані для України, ані для США. Про все це – у відеоблозі та тексті "Європейської правди", а також коротко тут: 1. Фаворитом неофіційного "конкурсу" є чинний прем’єр Нідерландів Марк Рютте. Він очолює уряд цієї країни протягом останніх 13 років, але під час політичної кризи, що розгорілася у Нідерландах цього літа, був змушений піти у відставку. Але заодно – несподівано оголосив, що йде з нідерландської політики.2. Тоді це здивувало оглядачів. Адже вимоги про відставку прем’єра під час тієї кризи не лунали; Рютте цілком міг виграти вибори знову; та й загалом, 56-річному успішному політику рано йти на пенсію. Вже згодом, у жовтні 2023-го Рютте оголосив, що "вважає дуже цікавою" посаду генсека НАТО та зважає на можливість її обійняти.3. Досі не виходило знайти того, хто відповідав би відразу кільком критеріям. По-перше, між членами Альянсу є згода, що цю посаду має обійняти лише колишній президент або прем’єр. Генсек НАТО повинен мати високий статус для переговорів з ними "на рівних" і до того ж бути особисто знайомим з чинними керівниками держав-союзниць. 4. По-друге, на чолі НАТО потрібен політик, який при цьому не вестиме самостійну гру. І великим країнам-членам, передусім США, потрібна передбачуваність і керованість секретаріату Альянсу.5. По-третє, дуже високу вагу у рішенні матиме ставлення політика до РФ. Наприклад, політики з репутацією "русофобів" не отримають згоду західноєвропейських або північноамериканських столиць. А ті, хто має схильність до діалогу з Путіним, стикнуться з вето з боку держав Центральної та Східної Європи.6. Але є також четвертий критерій, якому Рютте явно не відповідає. У НАТО воліли би призначити новим генсеком жінку. У чинної президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн наступної осені закінчується мандат. Існує ймовірність, що за результатами європейських виборів у неї не залишиться шансу на переобрання. Але поки цього не сталося – нідерландський політик лишається фаворитом.7. Для України обидва варіанти будуть успіхом. Звісно, зараз ніхто не може гарантувати перемогу Рютте або фон дер Ляєн. І через те, що за місяці, що лишилися, на полі може з’явитися інший кандидат. І (ще важливіше) через те, що досі невідома позиція США, тобто президента Байдена.
TGLIST.COM.UA
