УП. Кляті питання | Чи були мости на Чонгар заміновані? Розповідає Іван Сестриватовський, ...

Чи були мости на Чонгар заміновані? Розповідає Іван Сестриватовський, який у фатальну ніч на 24 лютого мав підірвати мостиУ розмові з УП чоловік пригадує, чи був Чонгар замінований, що відбувалось там у перші години великої війни, як він залишився сам, щоб підірвати мости, і чому цього не сталось. А також про довгий рік полону і повернення в Україну. Читайте та дивіться, а найголовніше тут: Про те, чи був замінований Чонгар: По-особливому укріплення на Чонгарі не готували. Але там все було заміновано заздалегідь, ще з 2014 року. Усі мости були заміновані. Перед повномасштабною війною ці мінування перевіряли. Я можу помилятись, але це було десь за тижні півтора-два. Розмінувань ніяких не було. Про те, як почалась велика війна на Чонгарі: Усе почалось мінометним обстрілом з боку Криму близько 4:30 ночі. Наказ підривати мости мені мав віддати безпосередній командир позиції, а він мав отримати наказ вищого керівництва. (...) Зв'язку вже не було, радіостанції не працювали. Командир займався особовим складом, бігав по позиціях. Уже рвались міни, було дуже гучно – не докричишся ні до кого. Тому діяв я фактично вже сам і рішення про підрив ухвалював особисто. Про те, чи підривали мости на Чонгарі: Коли пройшло хвилин, може, 10 після початку обстрілу, я вирішив підривати мости. Я намагався здійснити підрив, але вибуху не сталось. Намагався перепідключити, перепровірити дроти: може, якась помилка сталася, неправильно щось підключили. Підключив заново, знову спробував. Рази три це зробив – вибуху не відбулося.Про те, чому вибухівка не спрацювала: Я не сапер, але тут варіанти два. Або була висаджена диверсійна група, або дроти підриву були пошкоджені мінометним обстрілом. Про Чонгар в історії війни: Коли дізнався, що історію з мостами на Чонгарі обговорює вся Україна, був вражений. Як так сталося, що ніхто не знає, як було насправді, і когось звинувачують? Я особисто вважаю, що якби мости й були підірвані, це не зупинило би наступ. Лише затримало би, але ненадовго – на годину-півтори. Вони би просто кинули понтони. Вони ж готувалися до цієї війни.Про слідство: Офіційне слідство досі на мене не виходило. Військові керівники зі мною теж ще не спілкувались про цю історію. Може, просто бо я поки був на реабілітації, проходив лікарську комісію. Мій безпосередній командир з Чонгару загинув. Серед інших свідків тих подій – один точно живий, матрос.