Джерело
Храм поезії (🖤) | мéне, тéкел, пéресяк воно? жити з живими мерцями. їх тисячізляканих. д...
132 Охват/переглядів
2025-12-26 16:06
Повідомлення №12155
мéне, тéкел, пéресяк воно? жити з живими мерцями. їх тисячізляканих. дні пораховані, місто втонуло у тиші, лишпоспіхом вибіжить перший агнéць (на заклання). згадали, щопомилка виживших – вижити, власне? бо далі – ще гірше, там коловорот із гріхів затягатиме в темінь, усутінках кола ворожих думок не розгледітисутності кари і злочину. руки закуті у треморі.суд не стикався раніше з такою проблемою,свідчити – складно. якщо проти себе – то вдвічі,світ чи ти – хто переможе у битві? скалічений,кайся! досадливо змахуй руками, повідай про казуси…казку. до самого шéолу бігтимеш, мов від прокажених,вище і швидше! чи… вистачить? всі вже у виграші,випадок стане всесвітнім потопом – і винищитьважіль, що зрівнював праведне-грішне, як пірʼя з залізом.важко відчути різницю. а щось виправляти – запізно, боспогади, мрії, що довго виношував – зрадив, засліпленийповністю. рідкісний птах, замордований в клітці, вінвичавить голос чи стихне назавжди? не чуєте?ви чи оглохли? байдyже. остання краплина значущостістане гнилим абортованим плодом пізнáння уроті свині, що підклали гостям на бенкет Валтасара.@poetkapilotka#квазар