UAfantasy - Ліга АСЛР.

Коли хтось сідає писати 🔥фантастику, то в голові одразу виринають картинки, наче з фільму. Неон, дощ, скляні щоки блищать, машини наче з м’язами, пілоти в шоломах. Blade Runner, Tron, Aliens ... канон, з якого всі тягнуть референси, особливо коли щось малюють через ШІ.🚀А потім дізнаєшся, що це все справа рук однієї людини. Один чоловік. Сід Мід.🚀Не просто дизайнер, він себе називав visual futurist. Він придумував світ, де машини живуть. Типу, ось так виглядає метро в Токіо. Ось так виглядає реклама електробритв у майбутньому. Ось так виглядає Китай у 2050.🚀Він не вгадував майбутнє. Він його стилізував. Так, що ти дивишся й думаєш: «Ого, це ж реально», — а потім розумієш, що нічого подібного не існувало.🚀Малював як технар, думав як поет. Його картинки — це той момент, коли заходиш у хол космічного готелю і хочеш там залишитись назавжди.🚀Його футуризм дзеркалить, як щойно відполірований хром. І ніхто його ще не перевершив.🚀Все, що малює ШІ, коли в промті пишуть “futuristic cityscape” — це він. Все, що на Pinterest теж він. Cyberpunk 2077 він.🚀Колись Сід Мід відкрив папку «майбутнє» в колективній пам’яті планети, і просто закинув туди свої картинки.🌐Ось його творіння:✅️ Стартрек 1979✅️ Чужі✅️ Трон✅️ Блейдраннер✅️ Елізіум✅️ Джонні мнемонік✅️ Земля майбутнього✅️ Блейдраннер 2017і ще 30 фільмів і теле проєктів.

https://arkush.net/book/29859Рецензія на книгу "Гра Семаргла"Автор позиціонує свій твір як постапокаліптичний бойовик-трилер із нецензурною лексикою та жорстокими сценами. Анотація справила хороше враження й заінтригувала, тож початок читання був із очікуванням напруги й динамічного сюжету.Проте вже на перших главах відчулося розчарування. Автор, на мою думку, надто захопився екшеном і гострими моментами, забуваючи про плавну, логічну побудову подій та нарощування саспенсу. Напруга мала би поступово зростати, підкреслюючи трилерний настрій твору, але вона практично відсутня — сцени змінюються різко й без відчуття розвитку конфлікту.Сюжет загалом видався слабким через відсутність чіткої структури. Темп надто високий, події стрибають від однієї до іншої так швидко, що персонажі не встигають розкритися. До того ж дії персонажів часто здаються недостовірними — вони не відповідають ні віковим можливостям героїв, ні їхньому статусу у світі твору.Окремо хочеться згадати про мову. Нецензурна лексика — це своєрідний барвник, що підкреслює емоції, якщо її використано доречно. Тут же матюки вставлено в місцях, де вони зовсім не пасують і лише псують атмосферу.Головний конфлікт роману не розкрито достатньо, а любовна лінія виглядає сухою та позбавленою глибини. Ще один мінус — відсутність повноцінних описів, через що світ твору та другорядні персонажі залишаються сірими й невиразними. Виникає відчуття, що читаєш усний переказ скороченої версії чогось набагато більшого та змістовнішого.Висновок:Ідея й задум роману мають потенціал. Автор володіє уявою та вміє створювати яскраві події, проте варто попрацювати над побудовою сюжету, атмосферою напруги й розвитком персонажів. Бажано також продумати, де й навіщо використовується ненормативна лексика, та зробити любовну лінію більш живою й переконливою.І ще одне, чому ж називається " Гра Семаргла"?#uafantasy #ЛігаАнтиСопливихРоманів #рецензія

🦷🍐Вікна, зуб, айва і КрутиЦей розділ мав бути про історію. Про героїв. Про драму.Але вийшла ще й драма з моїм життям.Давай, Авторка. Щоб не сумувати. Ось глава:https://arkush.net/book/32313/22🔹 Акт перший — зникнення вікна.Рама впала. Раз і назавжди.Як Франко за Целіною: трагічно, невчасно. Війна - справа непередбачувана. 🔹 Акт другий — стоматологічна трагедія.Пломба вирішила піти. Але не вся.Половинка лишилась і затисла нерв смертельно ніжно.Глибока сцена. Без анестезії. Мінус 2 дні життя. 🔹 Акт третій — нічний.Коли треба писати - вони цілять своїми причандалами з повітря. Текст я наваяла. Та якби ж то все. Він має дихати. А отже:▪ Все про Крути, що ви хотіли запитати, але боялися. Крім дат. Дати - в вікіпедію. Але як історик кажу - з датами мутно. Є пара версій. Розбирати їх - не в художньому творі. ▪ Один персонаж з Полтави, другий — з Херсонщини. Різні діалекти.Цебро і праніки.▪ Єпископ говорить не просто святими словами, а церковнослов’янською з натяком на харизму.▪ Айва на Херсонщині? Була. ▪ І, звісно, 12 варіантів перекладу монологу Джульєтти. Бо треба кращий. Щоб.📘 Прочитали розділ?Питання на уважність: скільки котиків у тексті?#uafantasy #книжки_українською #ЛігаАнтисопливихЛюбовнихРоманів #аркуш #історичні_романи

Отже, пані та панове, на ваш розсуд 5-ка найсильніших ельфів світу ВП (все суб’єктивно).1. Феанор Клан: НолдорЧим відомий:1. Створив Сільмарили – найвеличніші камні Арди.2. Винайшов письмо тінгвар.3. Його харизма і воля були настільки сильними, що він повів за собою половину нолдорів у Середзем’я (фактично – вигнання, адже не підкорився волі Валар).Сила: Його розум, талант і палкий дух не знали межі, але саме пристрасна натура Феанора спричинила розкол серед ельфів, що у майбутньому подарувало всім початок Війни за Сільмарили.2. Глорфіндель Клан: НолдорЧим відомий:1. Переміг балрога у часи Першої епохи, загинувши в бою (не плутайте з Ґендальфом – він майяр і по силі на одному рівні з балрогом).2. Був повернений з Мандосу (світ мертвих), перероджений у Валінорі й знову прибув у Середзем’я.3. Один із небагатьох, хто мав силу протистояти Назґулам.Сила: Його відроджене тіло і дух випромінювали сяйво, як у майарів. Він був надзвичайно сильним воїном і одним із найблагородніших ельфів Другої та Третьої епох.3. Ґіл-ґалад Клан: НолдорЧим відомий:1. Верховний король нолдорів у Середзем’ї.2. Разом з Еленділом очолював Останній союз ельфів і людей у війні проти Саурона.3. Володар списа Еґалоса.Сила: Його мужність і мудрість зробили його останнім справжнім ельфійським царем у Середзем’ї. Загинув, зійшовшись у поєдинку з самим Сауроном.4. Лутієн Тінувіель Клан: Сіндар (мати – майар Меліан)Чим відома:1. Разом із Береном здійснила один із найсміливіших подвигів – викрала Сільмарил з корони Морґота (темний Валар).2. Заколисала Морґота, найсильнішого ворога Арди, своєю піснею.Сила: Її краса, пісня й чарівність мали надприродну силу. Єдина, хто в прямому сенсі зломила волю Морґота – Валара, що зрадив і став Ворогом Арди та всіх дітей Ілуватара.5. Ґаладріель Клан: Нолдор (із домішкою телері)Чим відома:1. Одна з небагатьох, хто вистояв перед спокусою Персня Влади.2. Володарка Лотлоріену, хранителька Неньї – одного з Трьох Перснів ельфів.3. Була свідком усіх епох Середзем’я.Сила: Її духовна могутність і мудрість робили її однією з найнебезпечніших супротивників Саурона – навіть без збройної сили. Вона зберегла красу і чистоту Лоріену у часи тьми.А які на вашу домку найпотужніші персонажі світу Арди (ВП)?#uafantasy #володар_перснів

Історія людських королівств у світі Толкіна: від Нуменору до Гондору і Арнора(більшість інфи стибжено з Ардивікі Вікі з «Володаря перснів» https://silmarillion.fandom.com/uk/wiki – але це не значить, що я не шарю у цій темі😅)У світі Арди, створеному Дж.Р.Р. Толкіном, люди – це одна з рас – “молодших дітей Ілуватара”, яка з'явилася після ельфів. Їхня історія бере свій початок у Середзем’ї, але справжній розквіт людської цивілізації почався з появи Нуменору – могутнього острівного королівства, дарованого людям Валарами.Нуменор - “Золота епоха людства”Нуменор, або Еленна, був зведений Валар як дар людям, які боролися на боці богів проти Моргота (не плутаємо з Сауроном) у Першу епоху. Його мешканці, нуменорці, вирізнялися довгим життям (але не безсмертям – це теж ключове поняття), мудрістю та технічними досягненнями. Вони були благословенні знанням ельфів та талантами у морських подорожах.Однак із часом Нуменор зіпсувався. Його володарі стали жадати безсмертя, а останній король, Арар-Фаразон, навіть вирушив війною на сам Валінор (тут вже з допомогою ниточок Моргота та безпосереднього впливу Саурона у ельфійській оболонці). Це спричинило катастрофу: Нуменор був знищений, острів поглинули води, а ті, хто залишився вірним Валар – під проводом Еленділа, Ісілдура і Анаріона втекли до Середзем’я.Арнор і Гондор - “Королівства у вигнанні”У Середзем’ї емігранти-нуменорці заснували два великі королівства:- Арнор — на півночі, де оселився Еленділ, верховний король.- Гондор — на півдні, де правили його сини, Ісілдур та Анаріон.Ці землі стали спадкоємцями нуменорської культури, архітектури, мови та мудрості. Проте вже після падіння Саурона у війні Останнього союзу (фінал битви якої ми бачили у фільмі Джексона), коли загинули Еленділ і Гіл-ґалад (владики Арнора та один із великих ельфів), між Арнором і Гондором поступово зростала ізоляція.Розпад і занепадАрнор був ослаблений внутрішніми чварами: після смерті останнього короля Арведуї у 1974 р. Третьої Епохи, держава пала, а її спадкоємці – дунедаїн півночі – перетворилися на кочових рейнджерів (таким ми бачимо Арагорна).Гондор, попри велич, також занепав через війни, чуми та навали (особливо з боку людей Сходу і Півдня). Після зникнення короля Еарнура, престол залишився без спадкоємця, і держава перейшла під владу намісників.Народи Середзем’я поза НуменоромОкрім нащадків Нуменору, у Середзем’ї існували інші людські народи:- Едайн – пращури нуменорців, що мешкали в Белеріанді у Першу епоху.- Рогірими – народ Рогану, споріднений з північними людьми, але без нуменорського походження.- Харадрим, естерлінги, дунланці – варварські або ворожі племена, частина яких служила Саурону.- Беорінги і вудмени – відлюдники півночі, які зберегли незалежність і прості традиції.Відродження єдності “король Елессар”Після Війни Персня і остаточної поразки Саурона, нащадок Ісілдура – Арагорн, під ім'ям Елессар Телконтар, став королем відновленого королівства Арнор і Гондор.Його правління знаменувало нову добу миру та відбудови. Людство знову стало домінуючою силою в Середзем’ї, тоді як ельфи вирушили на захід, а гноми замкнулись у своїх твердинях.#uafantasy #володар_перснів #епічне_фентезі

"Сільмариліон" доступною мовою."Сільмариліон" - хронологічна збірка міфів, основа всесвіту Толкіна. У ньому професор розповідає, по проханню багатьох друзів, як Ілуватар створив світ через музичну гармонію Айнурів. Частина цих істот увійшла у світ - Вали (боги) і менш потужні Маяри (як Ґандальф та інші чаклуни з Ордену).Серед ельфів був Феанор. Надзвичайно обдарований, але гордий. Він створив Сільмарили - дорогоцінні камені, в яких було світло Дерев Валінора (Перший світ, світ ельфів, куди після ВП відправляється Більбо та Фродо). Коли Морґот (умовно кажучи "темний" Вал) викрав їх, то почалася війна, котра зламала долі багатьох. Виходячи з назви каменів, стає зрозумілим, що саме вони будуть основою для сюжету, що зв'язав оповідання.Ельфи, особливо нолдор, пішли з Валінора, щоб повернути Сільмарили. Їхня впертість і прокляття Феанора привели до страшного кровопролиття довжиною у цілу Еру. Також у книзі описується піднесення й падіння Нуменору (тут вже був Саурон - Маяр) - могутнього людського королівства, знищеного за гординю і гонитвою за ельфійським безсмертям. Це ключ до історії ВП (королівства Ґондор, Арнор)."Сільмариліон" - не пригодницький роман. Це міфологія. Про народження Арди, творення, зраду, втрату. На перший погляд читати важко, але я його тричі просто всмоктував. Ніяк не інакше. Фанам ВП рекомендується. #uafantasy #володар_перснів #короткий_огляд

Рецензія від:https://arkush.net/user/15152Захопливі пригоди педагога в магічному світі з присмаком української нечистіКнига “Як я провів літо”Автор — Владислав ДніпровськийВікові обмеження: 12+https://arkush.net/book/33760Епіграф“Печінкою чую, зараз буде якась дупа”Локації: гуртожиток педвишу, кафе, український мегаполіс зі старою забудовою, клуб, потойбічні виміри.Деталі що липнуть до уяви:🐱 рудий мстивий кіт з підозрілою енергетикою🐶 песиголовець із дерматологічними проблемами як метафора життя на стипендію🌯шаурма на ринку для хлопця🍮тірамісу з зеленим чаєм дівчиніЛаврентій гуртожній (моє серденько)нова пошта (продакт плейсмент)пакет з АТБ як артефакт із побутовим прокляттям (це вічне)Що дихає в тексті:Педагогічна правда. Неприкрашена. Пропущена через нутро. Знаю по собі.Ти живеш у гуртожитку. Жіночка на вахті знає все про твою душу. Ти єдиний чоловік на блок і автоматично виконуєш функції побутового божества.Тебе кличуть ламати замки, крутити крани, зносити холодильники з п’ятого поверха. І вся ця тілесна рутина раптом проростає магією. Це прекрасно. Це западає в душу, оскільки саме такого ракурсу я ще ніде не читала.Жанрова складова:Магічний світ не підкрадається, а вривається з першої ж сторінки. Ніхто не вдає з себе поважного Толкіна.Тут усе по-нашому. З перших рядків ти вже знаєш: буде дивно, а може й небезпечно. І читаєш далі, тому що цікаво.Для кого і як це працює:Для підлітків: сюжет, пригоди, закляття, герой із дивними здібностями, війна з потойбіччямДля дорослих: іронія, концентрована, гіркувата, як та кава в гуртожитському вічно незаправленому автоматі.Там де дитина бачить козака характерника, дорослий розпізнає сатиру на псевдопатріотичну пропаганду. І регоче. І трохи плаче, як татуйований Сірко по шкіряним наручам.Хімія між героєм і його дівчиною — це теж про двошаровість. Підлітки не помітять. І не будемо їм підказувати.Дорослі — побачать усе. І скажуть. Ага. Плавали, знаємо. Читаємо!Окрема любов — Оксана, подружка гг.Могла би бути другорядною. Але ні — це персонаж із плоті, язика і влучних реплік. І її родина — це ніби “Гордість і упередження” але в нашому сетингу.Місцями — комічно. Але точно. І саме тому працює.Магічні істоти (меню):ВелесСірко-характерниквампіридомовики (підвид)песиголовцівовкулакиРоберт (він же ймовірно Ван Гелсінг з ігрової версії)ВійГолемІ ті, яких я навмисне не згадала.Теми що проступають між рядків:-страх втратити пам’ять-ефект банерної сліпоти-вейпи і цигарки з черепом на коробці і рожевими блискітками для дітей-самолікування — як форма сучасного чаклунства-СБУ — як останній бастіон перед демонічним вторгненням-УПА (навіть вона є)Вишенька на торті - періодичне видання “Громадська думка” - зробіть будь ласка, окремою книгою. Як три додаткові книги по Роулінг з квідичем і фантастичними істотами. Це видання того варте.⚠️Дисклеймер!В книзі є глава-десерт, під речовинами.Реальність розпадаєтьсяКліпове мисленняМагія йде в атакуСвіт пульсуєІ весь цей психодел вписаний в сюжет, а не просто. Для вау.🔝Що в результатіМаємо українське фентезі яке не вдає з себе важливе, а є собою. Свіже. Тепле.Гостре. І при тому підліткове. З рудим котом, пакетами з АТБ і Велесом.Якщо ти педагог (або маєш в анамнезі педвиш) — це навіть трохи автобіографія. Якщо ні принаймні дізнаєшся, що у світі є місце і для нечисті.✅ Рекомендовано для читання всією родиною.#uafantasy #рецензії #ЛігаАнтиСопливихРоманів

Рецензія від:https://arkush.net/user/15151 На книгу: https://arkush.net/book/32309 "Мілітарист. Пацифіст чи нігіліст", автор Феодот Книга "Мілітарист. Пацифіст чи нігіліст" виявилася для мене несподіванкою. З першого погляду — назва провокує, і справді хочеться зрозуміти, ким же є герой: захисником, миротворцем чи байдужим до всього анархістом. Але, читаючи, розумієш, що автор не дає прямих відповідей він змушує думати, сумніватися, навіть сперечатися з текстом. Плюси: ✔️ Сильна ідея. Автор зачіпає складні питання — про війну, мораль, вибір, який не завжди буває правильним. Це не просто текст — це виклик читачеві. ✔️ Живі діалоги. Читати легко, бо герої говорять по-людськи. Без пафосу, але з глибиною. ✔️ Актуальність. Усе, що відбувається на сторінках, болить. Це книга про нас сьогоднішніх, навіть якщо сюжет вигаданий. ✔️ Авторська сміливість. Феодот не боїться ставити під сумнів речі, які здаються "святими", і в цьому сила цієї роботи. Мінуси (але не фатальні): ➖ Місцями занадто розтягнуто. Хотілося б іноді трохи динаміки — особливо у другій третині книги, де сюжет трохи буксує. ➖ Важкість сприйняття деяких філософських моментів. Деколи ловиш себе на думці, що довго "жуєш" одну думку, бо вона або надто складно подана, або просто провисає між діалогами. ➖ Головний герой трохи дратує (але це, можливо, задумано). Іноді хочеться дати йому прочухана. Але, можливо, в цьому й фішка він живий, не зручний, не ідеалізований. Загалом враження: Це не та книга, яка читається "на одному диханні", але це точно та, що залишає післясмак. Ти або погоджуєшся, або обурюєшся, або замислюєшся але байдужим не залишаєшся. Я не скажу, що це шедевр, але це глибоко. І щиро. І варто прочитати хоча б для того, щоб перевірити власні погляди на світ. Рекомендую тим, хто не боїться складних запитань і не шукає легких відповідей. #uafantasy #рецензія #кіберпанк #антиутопія #наукова_фантастика

https://arkush.net/book/32710Рецензія на "Хроніки хвилі та душі. Соловей і Мара".Отже, якщо бажаєте почитати приємне та атмосферне фентезі зі своєрідним світом та історією, то вам сюди. Демони, ордени, релігійні організації, наслідки довготривалої війни. Невеличке поселення. Постійна дощовита обстановка. Таємниці. Вбивства. Все у купі створило цікаву і якісну історію. Місцями знаходяться механічні помилки, але в цілому текст на дуже якісному рівні. Авторка пропрацювала кожен абзац. Гармонійно внесені описи, цікаві та структуровані діалоги, подані логічно. За це окрема вдячність. Інколи зустрічаються деталі, на які варто звернути: "капітан-лицар", до прикладу. Головна героїня розвивається постійно та інтенсивно, поступово непрямо розповідаючи минуле та показуючи себе як персонажа. Другорядні ролі теж яскраві та живі. Отже:Сюжет - 8/10Атмосфера - 10 дощів з 10 (майже кіберпанк)Герої - 8/10Порядок у тексті - 9/10Вердикт:Обов'язково для прочитання поцінувачам фентезі.#книжки_українською #Аркуш #ЛігаАнтисопливихЛюбовнихРоманів #фентезі #uafantasy

Речі зажди несуть в собі пам'ять, залишаючись з нами на довго..."– Ти казав, що зброя незвичайна, що в ній особливого?– Це пам’ять, про моїх друзів. - просто сказав Рейтан. Довгий час, він про щось думав, тримаючи клинки в руках, а потім міцніше стиснув пальці на рукоядці закриваючи очі, наче знову занурюючись у спогади…""Еллі намагалась та ніяк не могла дозватись Рейтана, наскільки сильно та глибоко, він поринув у свої спогади, наче вони затягували в себе, як трясина.- Рейтане! – вона смикнула його за плече, підвищуючи голос. Він наче прокинувся, скидаючи марево.– Вибач, замислився… - він зітхнув та продовжив казати. – Це пам’ять про моїх…загиблих друзів, Яна та Морі. – вона і повірити не могла, що він розкаже їй, так багато. – Дев’ять років тому, я прийняв в команду двох дивовижних людей: Яна Верта, харизматичного молодого чоловіка, який віртуозно володів мечем і був дивовижним другом та Морі Норту, зеленооку дівчину з майстерними вміннями стрільби з лука, у цьому вона обходила навіть мене. Вони були дивовижними людьми, але…вмерли, п’ять років тому, при безглуздих обставинах!– Боже… Вибач, що змусила згадувати.– Я ніколи не забував, я просто не маю на це права...https://booknet.ua/reader/napvkrovka-b433366?c=4697592&p=1https://arkush.net/book/32348/1https://www.uwuread.com/book/f021418a-49b5-482d-90cb-968302f4efbb/chapter/6ab98d02-7d54-4e87-900d-dfd6659ce631