Статистика telegram channel - @ua_genshin

Вітаємо вічноплинну Райден із днем народження!Перетворення…Від: Райден26.06.2025Останнім часом я особисто відвідую лазні Айса. Сидіння у воді та медитація з заплющеними очима нагадує мені про минуле. Чимало з тих спогадів, що спали на думку, пов'язані з тобою. Спочатку я вважала твоє втручання завадою. Після того на шляху з'явилися неочікувані хвилі, що підштовхнули Інадзуму й навіть мене до руху вперед до цього дня. Після квіткового свята Мікава тобі, напевно, вдалося відчути зміну в моєму серці. Тепер, коли я думаю про своїх старих друзів, я відчуваю менше печалі, але все більше сумую за їхніми вічними усмішками. Можливо, саме через цей тривалий процес "перетворення" краса вічности з часом відкрилася мені. Хех… Коли я вже про це згадала, можливо, мені варто "перетворити" свої смаки хоч раз і спробувати нові закуски.Я підготувала кілька й хотіла б дізнатися твою думку про мій вибір.О, так. Це вже мало бути зрозуміло, але під "іншими закусками" я мала на увазі "інші солодощі". Лише солодкі страви здатні підтримувати основи вічности.🌷Перекладачка — рікоАвтор(-ка) арту#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики

Що пережила Скірк у дитинстві? Як їй вдалося пережити біду, принесену з-поза небес її рідного світу? Дізнаймося в першій Історії персонажки!— Ходімо вже. Вона приречена.— Але ж нам наказали…Маленька дитина трималася за зламану, закривавлену руку й дивилася затуманеними очима на дві постаті. Зрештою, той, хто, здавалося, був головним, наказав іншому замовкнути. Вони розвернулися, а потім зникли вдалині.Не так давно її народ дізнався, що у Всесвіті існує більше цивілізацій, ніж вони могли собі уявити. У минулому можливість взаємодіяти з тими, хто перебуває за межами їхнього світу, мали хіба кілька старих учених. Лише кілька місяців тому ватажки оголосили, що торговельні відносини були дружніми. То чому ж…? Балки кімнати тріщали та розколювалися під язиками полум'я. У пекельній пащі лежала маленька дитина, задихаючись від диму, спеки та втрати крові.Коли уламки й обвуглене дерево, що поховали її, почали розбирати, вона почула звук… Щось скрипіло. Її повіки були зліплені кіркою засохлої крові. Проте навіть засліплена вона відчувала світло. А також чула кроки, що хрускотіли на випаленій землі, кожен із яких розбивав биту цеглу під нею.Прибулець недбало скинув частину уламків над дівчинкою. Потім, взявши її своїми величезними руками, висмикнув її звідти. Біль від такого раптового руху змусив її подумати, що їй відірвало всі кінцівки водночас. Вона заплакала, змивши слізьми згорнуту кров. Вона з подивом виявила, що все ще мала в собі достатньо води для плачу. Проте це відчуття тривало лише мить. Наступне, що вона пам'ятає, це те, що від болю вона зомліла.Вона вкотре здивувалася, коли знову прокинулася, адже не думала, що матиме змогу розплющити очі вдруге. Бодай усе досі пливло, вона розгледіла вогнище та високого чоловіка, що сидів перед ним, схрестивши ноги. Збоку в тіні причаївся величезний щуроподібний звір, чорнильні очі якого віддзеркалювали дике мерехтіння вогню. "Прокинулася? Не витрачай повітря на запитання, які не стосуються твого виживання, — чоловік навіть не глянув у її бік. Він продовжував длубатися у вогнищі своїм лезом, — отже, ти хочеш померти чи жити?" Вона дуже хотіла запитати його, чому вона досі жива, хто він такий. Але він попередив її не витрачати повітря даремно. Тому дівчинка просто перевела погляд на зоряне небо та кивнула.Отримавши відповідь, чоловік вихопив з вугілля меч й одним махом убив щуроподібну тварюку. Він зрізав м'ясо з лап, нанизав на шампур і приготував його на відкритому вогні. Зрештою, він підвівся — що робив рідко — і запхав м'ясо їй між зубів. Бодай воно й було сирим, але смак жиру для голодної дівчинки уже був за бенкет. Принаймні, він не просив її їсти самостійно. Здавалося, йому було зрозуміло, що її кінцівки знищено безповоротно.🌷Перекладач — трешик🌷Редакторка — ЮляАвтор(-ка) арту — наша люба підписниця @KateKhobotподякуйте їй у коментарі за цю прекрасну роботу#інтейват_історія #інтейват_переклад #інтейват_запропонованіПідтримати канал | Зарядики

Вітаємо махажартівника Сайно з днем народження!Найкращий час…Від: Сайно23.06.2025Схід сонця знаменує народження нового дня, завдяки чому я почуваюся дещо "сонцементально". Ніби настав час писати тобі листівку на день народження. Минуло чимало часу з нашої останньої зустрічі. Мені цікаво, як покращилися твої навички. Під моїм наставництвом Коллей росте на очах, і можливо, невдовзі вона отримає шанс кинути виклик і тобі.Однак мені також здається, що вона підозріло себе поводить останнім часом. Матра сказав мені, що бачив, як Коллей купляє фарби та полотно… І те полотно було такого ж розміру, як картки для Виклику семи святих…Можливо, вона не може купити картки, які хоче, тому вирішила намалювати їх самостійно? Треба спитати в неї завтра. Якщо вона хоче скласти собі колоду, я впевнений, що в моїй колекції знайдеться кілька зайвих.А коли вона буде готова грати, чому б тобі не прийти та не зіграти з нами партію? Я поставлю на кін свої серце й душу, щоб ми зустрілись у найвеличнішій дуелі, яку лишень можна уявити.🌷Перекладачка — ріко🌷Редактор — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики

Вітаємо вогнисту Йоймію з днем народження!Щаслива мить!Від: Йоймії21.06.2025Я все метушилась із підготовкою до показу феєрверків Наґанохари цілими днями останнім часом і навіть не зрозуміла, що батько вже підготував мені подарунок на день народження! І як ти думаєш? Це виявилася камера!Коли я випробовувала феєрверки, я дивилася через візир… Я бачила, як спалахи в нічному небі підсвічували сльози в очах закоханих, лагідний дотик пальців старої пані, що прикривала вуха своєму кошеняткові, і навіть дітей, що високо тримали трикольорові данґо для порівняння з візерунками феєрверків у роздумах про те, що з них кругліше… Фух! Врешті-решт, воно налипло на кінчиках їхніх носів. Мої феєрверки стали фоном для цих щасливих митей, а фотознімок охопив їх усі… Коли я гортала фотографії, які зробила, щось у моєму серці запалало разом із тими феєрверками. Я думаю, що подібні моменти — це причина, чому я не покинула створення феєрверків! Гм, якщо так подумати, щоразу, коли ми спостерігаємо за феєрверками разом, ми завжди дивимося на небо. Наступного разу я хочу дивитися на тебе та бачити твою реакцію! Будь ласочка? Хе-хе, я чекатиму!🌷Перекладачка — рікоАвтор(-ка) арту#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики

Дізнаймося про особливу річ для Хейдзо — відзнаку переможця змагання з бойових мистецтв!На думку Хейдзо, детективи мають руйнувати захист своїх опонентів, використовуючи власний розум. Застосування сили для притягнення злочинців до відповідальности — найгірший спосіб вести справи, тому дошін робить усе можливе, щоб уникнути цього у своїй повсякденній роботі. Через це в поліцейському відділку його довго вважали людиною розумною, проте слабосилою, та були впевнені, що на внутрішньому змаганні з бойових мистецтв, що проводилося у відділку, на нього чекають нелегкі часи. Це — змагання без жодних обмежень, єдине правило — переможе той, хто виб'є свого супротивника з рингу, розміром у п'ятдесят кроків.На загальний подив, розумака Хейдзо з'явився на цей поєдинок без Ока Бога, без жодної зброї, окрім двох голих кулаків, які, зрештою, вивели його у фінал. Куджьо Сара, яка прибула, почувши чутки про його доблесть, зауважила, що поєдинок закінчився ще до початку. "Дошін Шіканоїн рухається легко, а його кулаки можуть зрівнятися з будь-якою зброєю. Важко було б зрівнятися з ним у ближньому бою, лише вправний стрілець з лука міг би перемогти". Як вона і передбачала, суперник Хейдзо визнав свою поразку після сімнадцяти ударів у лівий бік, коли сам хлопець отримав лише надрізане мечем пасмо волосся.Утім, саме тоді, коли його збиралися проголосити чемпіоном, Куджьо Сара сама вийшла на ринг і підняла тренувальний лук, вимагаючи поєдинку з Хейдзо. Зчинився нетривалий галас. Більшість людей, що брали участь у турнірі, були досить молодими дошінами, ніхто не очікував, що сама генералка Куджьо буде присутня на турнірі. Хейдзо примружив очі. Спершу він прийшов лише для того, щоби перевірити свої навички та не виявитися безпорадним в екстремальних ситуаціях, коли одного лише розуму буде недостатньо. Однак у цей момент його кров закипіла, дух суперництва зійшов на нього, як це часто буває з молодими людьми, тому він з радістю прийняв виклик. Вмить атмосфера розпалилася й усі почервоніли від хвилювання. "Молодець, Хейдзо!" — вигукнув з трибун дошін Уесуґі, а йорікі Овада стиснув кулаки.Після хвилинної підготовки обидві сторони вийшли на ринг. Цього разу правила були дещо іншими: Очі Бога використовувати не можна. Це буде лише змагання між стрілами Сари та кулаками Хейдзоу. Той, хто першим торкнеться зброї іншого, буде оголошений переможцем. Атмосфера була просто шаленою. Битва ось-ось мала розпочатися. Проте мало хто усвідомлював, що в бою між майстрами кожен рух — це небезпека, адже поєдинок може закінчитися одним-єдиним пострілом.Сара випустила стрілу й у п'ятдесяти кроках від неї Хейдзо стис праву руку перед грудьми, тримаючи стрілу, що тремтіла на відстані двох пальців від його серця, наче змія, що прагне вбити. "Це моя поразка. Який страшенно швидкий постріл", — сказав Хейдзо зі сміхом, перш ніж відкинути стрілу вбік, — не було часу ухилятися, генералко, тому я був змушений торкнутися вашої зброї". "Я перемогла лише завдяки правилам. Я зустрічала дуже мало людей, які могли б зловити мою стрілу голіруч. Сумніваюся, що результат був би таким же, якби це була справжня битва, — очі Сари блищали, коли вона говорила цю похвалу, — дошіне Шіканоїн, Ви вправні і розумом, і руками. Ви звершите великі справи, якщо будете більш дисциплінованим".•••Через півмісяця відзнака переможця, спеціально виготовлена комісією Тенрьо, прибула до Великого храму Нарукамі разом із запискою, написаною від руки: "Ось тобі дещо, сестро, передай моєму старому, коли матимеш час. Ну, просто щоб він знав, що я не зовсім забив на його вчення і все таке".🌷Перекладач — трешик🌷Редакторка — ЮляАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики

Чи має Хейдзо помічників? Як змусити сміятися цілий відділок детективів? Дізнаймося в третій Історії персонажа Хейдзо!"У романах я читав, що кожен великий детектив має помічника, як кожен кацудон має котлету, — у поліцейському відділку новобранець Уесуґі підійшов до Хейдзо з широкою усмішкою на обличчі, — ну, Хейдзо, що скажеш? Чи можу я бути твоїм помічником? Я дуже розумний".Детектив з усмішкою поглянув на щебетливого юнака, потім потер підборіддя та відповів: "Моя інтуїція мені підказує, що ти не такий уже й розумний"."Га? Може… може, твоя інтуїція помиляється…" — Речення, яке щойно вимовив Уесуґі, здавалося, містило якусь магію, наче заключний жарт наприкінці комедії. Почувши це, старші колеги, що сиділи поруч, розсміялися, як глядачі, яким він сподобався. Розумний Уесуґі одразу ж зрозумів, що ляпнув щось не те та спробував виправити свою заяву: "Я мав на увазі, що… ми не можемо покладатися лише на інтуїцію в нашій роботі!" Несподівано, цього разу всі засміялися ще дужче. Не розуміючи, що сталося, бідолаха подумав про те, що може йому справді варто стати коміком.У цю мить Хейдзо погладив його по плечу, наче хотів змахнути незручність разом із пилом: "Я просто пожартував. Насправді, моя інтуїція підказує мені, що ти, Уесуґі, будеш чудовим дошіном. Тому я пропоную тобі знайти собі помічника, якщо матимеш час". Не встигли слова долетіти до вуха співрозмовників, як Хейдзо вилетів, наче вітер, залишивши досі спантеличеного Уесуґі та його колег, що реготали.•••— Тобі ще треба пройти довгий шлях, перш ніж ти зможеш стати помічником дошіна Шіканоіна.— Я просто хотів допомогти, бо помітив, що він не має асистента…— Звісно, має. Він багато разів згадував про асистентку.— Що?! Коли це?— Хіба ти не чув, як він багато разів казав "моя інтуїція підказує мені"?— Що?! Хочете сказати… що його асистентка — це… його інтуїція?!— Саме так! Цей хлопчина може вирішувати справи лише завдяки своїй інтуїції. Ну не дивина?*кацудон — страва з котлети та рису*дошін — посада, схожа на сучасного поліцейського/детектива в епоху Едо🌷Перекладач — трешик🌷Редакторки — ріко, ЮляАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики

Як Хейдзо подавався на роботу в комісію Тенрьо? Чи вийшло в нього відразу? Дізнаймося в першій Історії персонажа!Стати до лав комісії Тенрьо не так і просто. Варто не лише пройти тест на здібності, але й ретельну перевірку анкетних даних.Тому від кандидатів зазвичай вимагають надати важливу інформацію, як-от про володіння цінним майном.За словами Йорікі Овади, відповідального тоді за перевірку, коли Хейдзо подавав заявку, він надав порожній бланк декларації. Був ясний сонячний ранок. Сидячи навпроти Овади, Хейдзо з цікавістю оглядав приміщення. Овада, уже з чималим досвідом, деякий час розглядав порожню форму, а потім підвів погляд і натякнув: "Я зустрічав багато талановитих молодих людей. Однак, на жаль, жоден із них зрештою не потрапив до дільниці". Почувши це, здавалося б, гіперактивний юнак раптом перестав оглядатися, випрямився та подивився Оваді в очі, запитавши: "А як щодо такого парубка, як я?"Ця зміна була настільки швидкою, що працівник раптом заціпенів, відчуваючи себе здобиччю в полі зору хижака. На нього раптом навалилося дивне відчуття, ніби в ту мить ретельно перевіряли вже його. Тоді він жартома сказав, ніби щоб заспокоїтися: "Комісія Тенрьо не дискримінує бідних. Проте якщо ви дійсно не маєте що декларувати, то ми обов'язково звернемо особливу увагу на ваше минуле". Після цього настала несподівана тиша. Той, хто сидів навпроти, дивився на нього прямо, не кажучи ні слова, як і раніше.Овада почувався не дуже добре, його лоб злегка сіпався. Можливо, було занадто спекотно. Він хотів витерти піт тильною стороною долоні. Утім, там не було ні краплі поту. Чоловік безтямно дивився на суху тильну сторону долоні, не знаючи, чи витирати знову, чи опустити руку. Хлопчина, побачивши це, вибухнув гиготінням. Цей щирий сміх одразу ж позбавив секретаря його пригніченого стану.Хейдзо по-простому сперся на стіл, підтримуючи підборіддя однією рукою, а другою вказуючи на свою голову. Він посміхнувся Оваді та сказав: "Окрім своєї кеби, мені нічого реєструвати".🌷Перекладач — трешик🌷Редакторка — ЮляАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики

Дізнаймося про особливу річ для Іфи, його нотатки!Майже щодня Іфа знаходить трохи часу на те, щоб розібрати та привести до ладу свою медичну документацію. Ці рідкісні хвилини спокою він проводить за читанням нових і старих карток, згадуючи всі хвороби та травми, свідком яких він був. Кожен урок із минулого є цінним самоцвітом, гідним того, аби поділитися ним із тими, хто йде тим самим шляхом.До того ж, вирівнювання кутів кожної сторінки — це також хороший спосіб розслабити тіло та розум. Проте це не героїчні легенди й не дорогоцінні стародавні сувої. Ці нашвидкуруч нашкрябані нотатки, сповнені незрозумілого медичного жаргону, можливо, ніколи не привернуть увагу нікого, окрім їхнього автора. Однак мета Іфи — не просто "привернути увагу". Він часто глибоко занурюється в гортання цих старих файлів. Пригадуючи деталі кожного діагнозу та лікування, він може навіть іноді робити кілька додаткових нотаток.Зрештою, він приводить записи до ладу та повертає їх до шафи. Якщо потрібно, він також кидає туди репеленти й осушувачі. Ця звичка триває день у день, як і пори року та цикли рослин.🌷Перекладач — трешик🌷Редакторка — рікоАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики

Як Іфа познайомився з кукузавренятком на ім'я Какуку? Дізнаймося в четвертій історії персонажа!Якби Іфа піддавався співчуттю та брав на виховання кожного пораненого завренятка, якого зустрічав, йому довелося б покинути клініку заради життя в дикій природі. Він добре знав себе — якби він почав іти цим шляхом, то пройшов би його до кінця. Тому він має неписане правило: якщо можливо, він не має приймати жодних тварин (чи людей, чи інших істот) надовго."Ні, ні, нізащо… — Іфа затулив очі від жалісливого погляду свого останнього маленького пацієнта, — я обов'язково знайду йому новий дім… але сам не впораюся". Його дисципліна протягом багатьох років була похвальною — саме тому він все ще не хоче визнавати, що Какуку виявився винятком із правил. "Цей дружбанчик просто не росте, — Іфа має цілий список виправдань напоготові, — він маленький, кругленький, уміє говорити, але не дуже розуміє, що саме ляпає…Може бути небезпечно залишати його самого в дикій природі. Тому я взяв його під своє крило. Принаймні, поки що.""Насправді, його використовують. Йому просто соромно це визнати", — сказав би Олорун, оголивши правду. І хай потім він вдавав, що це не має до нього жодного стосунку, насправді він "посприяв" усиновленню Какуку, показуючи на овочі на своєму полі, на листі яких були помітні дірки у формі дзьоба Какуку — жест, що був мовчазним звинуваченням Іфи. Не маючи змоги вигадати виправдання чи бодай якось позбутися Какуку, Іфа зрештою був змушений (чи пак змусив це так виглядати) прийняти його. Він навіть запропонував бути доставником Олоруна протягом місяця, щоб компенсувати збитки врожаю, завдані Какуку.Утім, якщо зробити крок назад, то ця історія насправді має дві прогалини, які Іфа так і не помітив. По-перше, цей особливий випадок на полі. Какуку — не якийсь дурний заврієць, то чому він почав воювати з Олоруном? Насправді, ці двоє весь час були спільниками. Щоб здійснити свою високу мрію — стати асистентом у клініці Іфи — Какуку спершу треба було потрапити до цієї самої клініки. А для цього треба було загнати Іфу в кут. По-друге, хоча Іфа вважає, що вперше побачив заврійця, коли врятував його на дорозі, Какуку пам'ятає іншу, більш давню главу їхньої історії. Ніхто цього не знає, та мати Какуку якось була важко поранена, і малий заврієць-розумака міг би ніколи не вилупитися з яйця, якби не втручання Іфи. І коли той проклюнув шкаралупу свого яйця, він уперше побачив Іфу. На жаль, сам Іфа цього не пам'ятає.З одного боку, Какуку бракує словникового запасу, щоб розповісти про цей випадок. З іншого ж, у цьому ніколи не було потреби, тому Какуку ніколи навіть не намагався розповісти. Його мати врешті-решт померла через рецидив старої травми, і маленькому заврійцю було дуже складно вижити самому в дикій природі. Без досвіду спілкування з багатьма людьми, Какуку швидко вирішив, що Іфа, який одного разу вже допоміг його матері, найкращий кандидат на роль його напарника. А якщо колись він зможе стати асистентом у тій клініці та віддячити за послугу, то тим краще. Це був би чудовий подвиг у світі заврійців!Коли перший крок було зроблено, настала черга другого етапу величного плану Какуку: з'ясувати, як прикинутися дурником. Враховуючи особистість Іфи, людини, яка залюбки перебирає на себе чужі обов'язки, знання передісторії Какуку може викликати в нього незрозуміле почуття провини та змусити його відчути себе відповідальним за все. Тож Какуку вирішив, що краще пропустити всю цю нісенітницю. Якщо вони мали стати братчиками, він хотів би, щоб їхнє братерство виходило з щирости, не затьмареної минулим.🌷Перекладач — трешик🌷Редакторка — рікоАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики

Вітаємо непотворного неповторного Аратакі Ітто з днем народження!Панна Хіна…Від: Аратакі Ітто01.06.2025Редактор видавничого дому Яе сказав, що купівля надзвичайно високоякісного видання "Таке життя" надасть єдиний у житті шанс надіслати довгого листа самій панні Хіні! Тому я заощаджував мору місяцями, щоб це зробити. Але вгадай що? Після того, як я надіслав листа, Шінобу сказала мені, що в кінці журналу була крихітна приписка, у якій було сказано: "Будь ласка, не перевищуйте обсяг у три сторінки. Будь-який надлишковий вміст буде обрізано за замовчуванням".Реально?! Ви хочете сказати… Що після того, як я три сторінки намагався якнайкраще відрекомендувати себе, написати квітчасті компліменти з допомогою Шінобу, висловити всі найщиріші почуття цього оні й описати свою прекрасну зовнішність… Панна Хіна цього навіть не отримає!?Ха-ха, та неможливо! Вони точно вішають мені лапшу на вуха! Якби панна Хіна не змогла прочитати між рядками й відчути мої справжні емоції, як би я отримав відповідь від неї сьогодні, га? Отож-бо, вона мене розуміє! Тягни свою дупу сюди, компадре! Ти маєш допомогти мені відкрити листа, прочитати його зі мною вголос і стати свідком істинних почуттів панни Хіни до єдиного та неповторного оні Аратакі Ітто!🌷Перекладачка — ріко🌷Редактор — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики