Економічний Вісник

Риторика змінилася. Тепер США на словах запрягаються за всі країни світу, на яких «наживається» Китай. Коротше кажучи, США говорять між рядків своїм союзникам, і не тількі, — «прийміть наші умови торгівлі, щоб виправити наше торгове сальдо, і ми захистимо вас від Китаю та інших загроз, а якщо не приймете, у нас все ще найсильніша економіка та армія у світі».Звідки випливає висновок, що США загрожують своєю могутністю іншим країнам? Ну, все насправді просто: а) Трамп і його команда прямо кажуть, що буде гірше тим, хто наважиться вставити слово поперек, б) сьогодні і вчора Трамп активно піарив американську армію і якусь «супермегазброю, якої ніхто не має».Все це прикривається словами про «нечесний у торговлі, поганий Китай. На це закону увагу. У світі софістики та пропаганди прийом (який використовує Трамп, коли говорить про Китай, «який наживається на всіх інших») використовують, щоб створити ілюзію або вказати на цілком реальну спільність.У своєму тексті (додається зверху) Трамп каже, що ми, США, і всі інші піддаються експлуатації, пограбуванню Китаю (на словах формує спільність США з іншими країнами), і що США більше не дозволять цього робити (нібито захищають країни світу від Китаю, виступаючи щитом від «поганого ворога, який всіх грабує»).Ну а отже, хто не з ними, той проти них. І ось так виглядає вся картина: США залишаються першою армією та економікою, під приводом протистояння Китаю намагаються змусити країни прийняти свої умови, що означає прийняття на «американський корабль». Неприйняття цих умов означає, відповідно, що вас залишать поза бортом.В цілому, ця зміна риторики дає розуміти наміри США до своїх союзників та інших країн. Якщо раніше не до кінця було зрозуміло, чому США вводять тарифи проти всіх і це здавалося дивним, то тепер зрозуміло, що це інструмент тиску та примусу до переговорів.Сьогодні Трамп призупинив тарифи на 90 днів, і все зійшлося. Коротше кажучи, нову риторику Трампа і скасування тарифів слід трактувати так: США хочуть втягнути якомога більше країн у протистояння з Китаєм, прикриваючись вказаною риторикою, а саме — «Китай — головний ворог і світовий експлуататор», «хто не з нами, той проти нас».🌟 EconomichnijVisnik

Що цікаво. США прискорюють процеси деглобалізації. Хоча це і вдарить по всіх, не можна сказати, що Китай постраждає менше, ніж СШАКитай залишається залежною експортно-орієнтованою економікою, напівпериферією. Йому буде дуже складно збільшити ємність внутрішнього ринку, незважаючи на 1,4 мільярда населення.Починаючи торговельну війну з Китаєм, США розуміли, що це неминуче потягне стиснення світової торгівлі розміром в 30 трильйонів доларів, прокол бульбашки на фондових ринках і розширення цієї торгової війни на весь світ.За цим завжди слідує падіння попиту та значні втрати експортерів ресурсів, які страждають більше, ніж країни центру.А це часто союзники Китаю: Іран, Росія, африканські країни, Венесуела, Казахстан.Тут є дві сторони. З одного боку, це шкодить союзникам КНР та послаблює позицію його блоку, з іншого боку, допомагає йому подолати наслідки деглобалізації та торгових воєн шляхом заливання економіки дешевою енергією.Але те ж саме стосується і Заходу. Просто нагадаю, які погані наслідки чекають країни разом з кризою вартості енергії: що сталося з Європою після газової кризи — ми бачимо. Тому дешева енергія — ключовий фактор для економічного розвитку і конкуренції.До речі, дуже погано, що в Україні газ та е/е дорожчають з кожним роком.Знову ж таки, в торгових війнах, принаймні, в цій конкретній, більш вразливий експортер.Китай таким є. Експорт же, причому такий великий, може здійснюватися тільки в тому випадку, якщо платоспроможний попит всередині країни вичерпався.Тобто, збувати ці товари у себе нікуди, залишається тільки вивозити.Як мінімум кожне 5 підприємство в Піднебесній працює на експорт.Тож введенням бар'єрних мит Китай впаде в кризу перевиробництва і стиснення економіки в результаті відрізання від ринків збуту.Тобто Китаю життєво необхідно постійне розширення ринків збуту, щоб не впасти в кризу.А прискорення деглобалізації забирає останні надії Пекіна на це. Згадуємо історію компанії Евергранд, щось подібне станеться з багатьма китайськими гігантами найближчим часом.🌟 EconomichnijVisnik

Останній хід перед тишеюАятолла Хаменеї, Верховний лідер Ірану, привів збройні сили до бойової готовності.Тегеран розіслав Іраку, Кувейту, ОАЕ, Катару, Туреччині та Бахрейну повідомлення про те, що підтримка можливого нападу США буде розцінюватися як ворожий акт.Можливе надання військових баз, території або використання власних збройних сил цих країн проти Ірану може і буде використовуватися як привід для нападу на американські військові, і не тільки, об'єкти в зазначених країнах.США ж збирають війська на Близький Схід: з Гуама в околиці Ірану перекидають авіаносець Carl Vinson, на авіабазу Дієго-Гарсія прибули шість стелс-бомбардувальників B-2 Spirit. Війська з Азії та Європи також перебазуються в регіоні.Час закінчується, а червоні лінії стерті. Тепер починається класична гра на нервах, «хто поступиться першим?». Але ніхто не поступиться, відносини напружені до межі, тим більше, що США ведуть війну проти союзних Ірану хуситів, а сама країна загнана в кут на міжнародній арені — вісь опору фактично впала.Війни не уникнути, все вже вирішено — залишилася лише невизначеність дати.🌟 EconomichnijVisnik

Тарифи Трампа найбільші за останні 100 роківАкт Смута-Хоуллі в 1930 році підвищив торговельні мита на продукцію, що імпортується в США, тарифи підняли на понад 20 тисяч товарів. Закон, проти якого виступали тисячі економістів різних мастей, у тому числі найвідоміші, обвалив імпорт США на 66% у 1933 році до 1929 року.Попередником і причиною Акту Смута-Хоуллі була Велика депресія, яка почалася за рік до, в 1929 році.Як і зараз, торгова війна в 30-х роках минулого століття почалася через посилення економічної конкуренції, світову кризу.Як показує вже історія, і в 1930, і учора жодного економіста, думок чи порад президент і влада не послухали. Тому що такої мети не було.Подивіться, наприклад, на спонсорів передвиборчої компанії Трампа. Там бігтех і нафтовики. Перших атакують в Європі на тлі глобальної конкуренції за технологічну першість, других ущемляють «зеленим» порядком денним. Тому саме Трамп в цей час здобув перемогу — людина з його поглядами приємна кон'юнктурі.Економісти виступають як провідники власної волі, бажань, міркувань тощо. Але ж не вони фінансували кандидатів. Які не можуть ігнорувати закономірності та економічні закони.Мета держави тоді, в 30-х, і зараз — захистити вітчизняний великий бізнес від зовнішньої конкуренції.Тому що тоді, що зараз публіку ніхто не слухає. Знову ж таки, немає такої мети.І тому введеним тарифам не слід дивуватися, питання було лише в часі. Про те, що наближається масштабна торгова війна та міжнародна ескалація відносин я послідовно писав та попереджав ще з початку 2023 року. Раніше я цього не робив лише тому, що каналу не існувало.Тож це закономірність, а не щось несподіване. Цього не змініть і те, що тарифи були запроваджені за випадковим способом, як і процент мит.Важлива суть того, що відбувається, але не її форма: те, що адміністрація Трампа ввела тарифи проти островів з пінгвінами, не має значення, хоча це і смішно. Це взагалі відображає агресивність нової американської влади та її затятий ізоляціонізм, що вже не дуже смішно, враховуючи, що торгові війни, як правило, передують цілком справжнім.Попереду заходи у відповідь з боку Китаю та ЄС, а отже і загальний світовий шок. Як і в 30-х, починається період хаосу і замикання в собі країн і союзів, для «вирощування» всіх «потрібних» виробництв вдома і підготовки до майбутніх воєн.🌟 EconomichnijVisnik

Можливі точки застосування китайського капіталу в ІраніЯструбина політика Трампа може спровокувати посилення економічного співробітництва між Китаєм та Іраном. Яким воно може бути і в яких сектрах?Для початку, характеристика іранської економіки: низький рівень продуктивності праці, висока частка сільського господарства, відносно високе безробіття та частка нафтогазового сектору.Низький рівень продуктивності і нерозвинене виробництво також означають низькі витрати на оплату праці, цей фактор є важливим.Китай може розміщувати прямі інвестиції в Ірані, з більшою рентабельністю завдяки дешевій робочій силі.Крім того, в Ірані її багато, населення країни вже більше 90 мільйонів осіб, багато з яких зайняті в сільському господарстві.У сільському господарстві зайнято 15% населення, що обумовлено низьким рівнем розвитку економіки, через що населенню немає місця на виробництво (самозабезпечення в сільському господарстві).Наявність великої кількості населення в с/г, в якому генерується 10% ВВП, створює запас робочої сили для індустріалізації. Цих людей можна буде «витягнути» зі своєї ділянки в міста для промислового виробництва.Плюс безробіття в Ірані 9,3%, що знову ж таки вигідно: це база для розширення виробництва, що значно підвищує рентабельність для аутсорсингу трудомістких підприємств.І не забуваємо про дуже дешеву нафту і газ. Загалом в Ірані дуже дешева робоча сила плюс дуже дешева нафта і газ, а це досить привабливі умови для зовнішніх інвесторів. Звичайно ж, з Китаю.Окрім функції майданчика для розширення виробництва китайських ТНК, Іран важливий і як джерело сировини. Але його нафтогазовий сектор сильно відстає в технологічному розвитку, що посилюється санкціями, направленими проти іранського нафтогазовому сектору (опосередковано проти КНР).Гроші китайських інвесторів, їх масштабні інвестиції значно збільшать видобуток нафти і газу в Ірані, що розширить сировинну базу для Китаю — іранські ресурси будуть експортуватися до Піднебесної. Тим більше, що для зростаючої економіки Китаю життєво важливо забезпечити енергетичними ресурсами.І крім усього іншого, Іран — це країна з відносно швидким зростанням населення. Зростання населення становить 1-1,2% на рік.Тож всі умови для китайських інвестицій, справа за «відмахом Вашингтона». Потрібно лише розірвати відносини, щоб Китаю не було чого втрачати (через прямі або вторинні санкції) і він зважився інвестувати в Іран. Вже в 2024 році інвестиції зросли в 10 разів з 200 млн до 2 млрд дол! А це ще тільки початок. Вітер глобальних змін у світовій економіці та торгівлі точно занесуть китайські інвестиції в Іран.🌟 EconomichnijVisnik

⁉️Мир чи війна?Вчора Трамп оголосив, що може ввести вторинні санкції на всю нафту з Росії, якщо РФ не підпише мирну угоду з Україною.Такий варіант зовсім не виключений, всупереч упередженим оцінкам свідків «присяги Трампа Кремлю».Торг між США і Росією може перевернутися в бійку, в якій вирішиться, хто правий, а хто ні — так зараз вирішуються міжнародні суперечки.«За останніми даними німецької розвідки..., думка про те, що Росія готується до бойових дій проти НАТО, вже не здається фантастичною». Генерал-інспектор Бундесверу Бройєр заявляє: «Надії на перепочинок у разі перемир'я в Україні не виправдаються... Путіну потрібна не тільки Україна».Російська олігархія має інтереси навіть ширше пострадянського простору, який повністю не контролює. Інфраструктурні та виробничі зв'язки, ланцюги, залишені ще СРСР, є головною метою Росії: це газо- і нафтопроводи, металургія, вугільна промисловість і залишки машинобудування.Крім того, кінцевим призначенням газових і нафтових транзитів є Європа, у східній частині якої також залишається частина інфраструктури, пов'язаної з РФ.Цей регіон і ринок захищені парасолькою НАТО. Але зараз це вже нікого не зупиняє: РФ подвоїла чисельність військ у порівнянні з довоєнним періодом. «Росія готується до великої війни», — заявив професор міжнародної політики Карло Мазала.У США, незважаючи на екстравагантність Трампа та його команди, загрозу розуміють і бачать її так само чітко, як і самі європейці.Нью-Йорк Таймс: США приватно запевнили ЄС, що Трамп підтримує НАТО, збереже американську ядерну парасольку над Європою і залишається відданим колективній обороні.Це на випадок, якщо «жорсткий торг» поверне не туди, а це цілком реальний сценарій.Як я вже говорив, ведучи діалог з Росією, США тримають за спиною заряджений пістолет у вигляді Європи.«У Пентагоні назвали головну загрозу США — це Китай. Стримуванням загроз з боку Росії, на Близькому Сході та в Африці займуться союзники».Прольоти B-52, що несе ядерну зброю, були потрібні, щоб показати, що ніхто нікуди не йде, як з Афганістану. Причому показати як Росії, так і Європі.Переговори США з Росією — це пряник. Але заковика в тому, що в іншій руці Америка має батіг, яким вона володіє більш майстерно, ніж іншими інструментами. Та й звичніше.🌟 EconomichnijVisnik

Проблеми та перешкоди переозброєння Європи «Військовий кейнсіанський бум» — це в основному німецька історія. Коаліційний план на €900 млрд додаткових витрат на оборону та інфраструктуру протягом 10 років — це великий план.Він становить €90 млрд на рік або 2% ВВП Німеччини. Це багато чи мало? З одного боку, додаткові витрати в 2% від ВВП Німеччини при перевантаженому соціальному бюджеті є серйозним фіскальним тягарем. З іншого боку, у звіті Маріо Драгі йдеться, що ЄС в цілому повинен щорічно збільшувати інвестиції на 800 мільярдів євро, щоб витягнути блок з технологічного спаду, «у поєднанні з шоковою терапією дерегуляції».Пропонується принести в жертву щедру європейську соціалку для розвитку військово-промислового комплексу. Але зарубати товсту корову в особі соціального забезпечення в якості жертви на вівтар переозброєння буде недостатньо. Перед ЄС, крім необхідності провести мілітаризацію, стоїть завдання, хоча б, не відставати в передових технологіях від Америки і Китаю.Президент Франції Еммануель Макрон багато говорить про переозброєння ЄС, але на шляху до бажаного результату є дві основні перешкоди — можливе політичне банкрутство та обмежені фінансові ресурси.У Франції структурний дефіцит бюджету становить 5% ВВП (подивитися дефіцит Італії, Німеччини та Іспанії).Макрон має намір збільшити оборону приблизно на 0,8% ВВП до 2030 року, але як він збирається це оплатити, якщо він планує реалізувати інші амбітні обіцянки — масштабні інвестиції ШІ, парк ядерних реакторів тощо — і найголовніше, — збереження французької соціальної моделі.Дивлячись на представлений щедрий список обіцянок, можна сміливо сказати, що реалізація всіх цих програм неможлива. Коли політики говорять про зниження податків і одночасне збільшення соціальних витрат — вони ллють воду на млин популізму. Те ж саме робить Макрон, коли говорить про збереження рівня життя і одночасне збільшення боргу, військових і загальнодержавних витрат (несоціальних). Аналогічні проблеми стоять на порядку денному також у Німеччини, Італії та Британії.Крім того, на шляху до мілітаризації Європи є звичайні конфлікти, яких маса, через розподіл фінансових ресурсів. Основний і головний з них — питання про закупівлі та поділ ринків.Переговори між ЄС та Великою Британією переростають у розділ закупівель, де кожна країна сподівається використати гроші ЄС для просування власних систем озброєння.І незважаючи на цінності вільної торгівлі, які все ще просуваються, євроідеологію, вони стикаються з жорстким протекціонізмом щодо Сполученого Королівства, і це при тому, що Великобританія є невід'ємною частиною європейської військової екосистеми.🌟 EconomichnijVisnik

Нові умови угоди про корисні копалиниЗ документом, в якому США висунули нові умови, ознайомилися українські депутати 27 березня, після чого надали громадськості основні положення угоди.Угода з корисними копалинами створить для України борг у розмірі $120 млрд. Київ повинен відшкодувати США всю допомогу, отриману з 2022 року. Тобто суму боргу зменшили з початкових 500 мільярдів доларів у 4 рази.Але умови договору стали ще жорсткішими і мають яскраво виражений кабальний характер.🔘«Фондом відновлення» керуватимуть 5 осіб, 3 з яких з США, причому з правом вето.🔘Угода стосується не тільки мінералів і доходів від майбутнього видобутку корисних копалин, але і всіх корисних копалин: нафти, газу, рідкоземельних металів. Під договір підпадає вже існуючий видобуток, а не тільки нові родовища.🔘Гроші, отримані від видобутку, будуть виведені в США. Внесок яких у проект — це надана допомога за воєнний час.🔘Угода діє безстроково і зобов'язує Україну погасити борг вчасно з щорічним збільшенням на 4%. Чим довше платіж відкладається, тим більше коштів Києву доведеться компенсувати.🌟 EconomichnijVisnik

📈🇪🇺Зліт європейських фондових індексів та облігаційНа тлі ринкового хаосу та торгових воєн, 7 березня європейський фондовий ринок зафіксував найбільший приплив інвестицій за 4 тижні за останні 10 років.Німецькі і французькі боргові зобов'язаня стали більш привабливими для інвесторів. Зростає також вартість десятирічних облігацій цих країн, а Їх прибутковість впала на 11 (до 2.77%) і 10 (до 3.46%) базисних пунктів відповідно. Європейський індекс акцій Stoxx 600 виріс на 0.6% за тиждень.Це відображає підвищений попит на європейські активи, як в акціях, так і в облігаціях. Позитивні очікування інвесторів підживлюється скасуванням «боргового гальма» в Німеччині та створенням інвестиційного фонду в розмірі 500 мільярдів євро для фінансування інфраструктурних проектів.Про плани створити фонд у розмірі 800 мільярдів євро також заявили в Єврокомісії.На тлі торгових воєн, розбіжностей і охолодження відносин між США і ЄС, країни Європи одна за одною оголошують про плани збільшити витрати на оборону. Велика Британія доведе витрати на армію до 2.5% ВВП до 2027 року, Франція заявила про плани збільшити військові витрати до 3,5% ВВП, зняття «боргового гальма» в Німеччині дозволить витрачати кошти на армію без обмежень.Збільшення військових витрат і плани з випуску боргу для фінансування армії та інфраструктурних проектів дозволили залучити безпрецедентний за останні 10 років капітал до європейських фондів навіть на тлі структурних проблем європейських економік і очікувань посилення торговельної війни.Акції оборонних компаній, а також компаній суміжних галузей, зростають і тягнуть ринки вгору. Основним фактором цього зростання є плани щодо залучення боргу та збільшення витрат. Так, з моменту приходу Трампа європейські фондові індекси демонструють більше зростання, ніж американські (у відсотках). І хоча, з одного боку, це обумовлено низькою базою і роками застою, з іншого — це рекордні темпи зростання з кінця 90-х.🌟 EconomichnijVisnik

США намагаються обмежити доступ Китаю до нафти і газуЗа даними Reuters, з 2 квітня США запровадять 25% мита для країн, які купують нафту та газ у Венесуелі.Найбільшими імпортерами венесуельських енергоресурсів є самі США, а також Китай та Індія.Очікувано, що Китай не припинить закупівлі (навіть попри запроваджені тарифи), тоді як Індія, ймовірно, зважить усі ризики. Нью-Делі не хоче псувати відносини з Вашингтоном, особливо на тлі загострення ситуації в Пакистані.Нещодавно прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відвідав США, де президент Трамп закликав його збільшити імпорт американських енергоресурсів, які можуть замінити венесуельські поставки. Bloomberg повідомляє, що Індія погодилася.Вашингтон вважає Індію союзником і перспективним ринком збуту, тоді як Китай – суперником у глобальному протистоянні. США прагнуть підірвати економічні позиції КНР, обмеживши доступ до нафти та газу.Окрім санкцій за закупівлю нафти у Венесуелі, США здійснюють військову операцію проти хуситів, що пов’язано із протистоянням Ірану. Представник Білого дому Віткофф в інтерв’ю Fox News заявив: «Ми не виключаємо застосування військової сили проти Ірану».Іран – один із найбільших постачальників енергоносіїв до Китаю, поряд із Саудівською Аравією, Іраком і Росією.Саудівська Аравія координує дії з Вашингтоном, проти Ірану розглядається силовий сценарій, а з Росією тривають переговори щодо зміни напрямку експорту її енергоресурсів – із Китаю на Захід. Зокрема, обговорюється можливість запуску газопроводу «Північний потік» до Німеччини під контролем США.Переговори щодо цього тривають із кінця 2024 року. Того ж року було призупинено будівництво «Сили Сибіру-2», офіційно – через «геополітичні розбіжності» напередодні виборів у США. Чи є тут випадковість – питання відкрите.Одну трубу закрили. Чи відкриють іншу?Це залежатиме від домовленостей між США, Росією та Європою. Останнім часом Китай демонструє дистанціювання від ЄС – Сі Цзіньпін відмовився від участі у саміті на честь 50-річчя Євросоюзу, що свідчить про погіршення відносин між Пекіном і Брюсселем. Це лише підвищує шанси Вашингтона та ЄС на досягнення консенсусу.Таким чином, ми спостерігаємо не просто окремі геополітичні події, а системну боротьбу за контроль над глобальними енергетичними ресурсами. США намагаються підірвати енергетичну основу китайської економіки, перенаправивши російські ресурси до Європи та послабивши позиції Ірану.🌟 EconomichnijVisnik