Навіщо небіжчикам надягають пакети на руки, ноги й навіть голову?

Пояснюю як судмедексперт.

Якщо побачите тіло людини із пакетами на кистях, стопах чи голові, тепер знатимете, це може бути частиною заходів зі збереження слідів, які проводять під час огляду місця події та транспортування тіла до моргу.

Під нігтями людини можуть залишатися клітини шкіри іншої людини, кров, волокна тканин та інші мікрочастинки. Наприклад, під час боротьби людина могла дряпати нападника або хапати його за одяг. Іноді такі сліди допомагають встановити обставини події та можуть стати матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження. Саме тому руки важливо захистити від випадкового контакту зі сторонніми поверхнями, забруднення та втрати можливих речових доказів.

Під час судово-медичного дослідження, залежно від обставин справи та поставлених завдань, судмедексперт може проводити змиви з кистей, відбирати матеріал з-під нігтів, вилучати нігтьові пластинки та відбирати волосся для подальших досліджень.

Якщо передбачено вилучення нігтів, робота проводиться ретельно, з належним маркуванням і пакуванням зразків. Кожен відібраний об'єкт має бути належним чином ідентифікований, щоб не переплутати матеріали та зберегти їхню доказову цінність.

Волосся також можуть відбирати з різних ділянок тіла. У певних протоколах передбачено шість ділянок голови: лобову, тім'яну, потиличну, праву та ліву скроневі й ділянку маківки. Конкретний порядок і обсяг відбору залежать від мети дослідження.

Усе це не формальність заради паперів. Правильне вилучення, пакування, маркування та документування матеріалів важливі умови їхнього подальшого дослідження. Адже навіть найцінніший біологічний слід можна зіпсувати, якщо неправильно з ним поводитися.

І ще один нюанс, наявність пакетів на руках і ногах сама по собі не свідчить про боротьбу чи виявлення слідів конкретної людини. Це запобіжний захід, спрямований на збереження можливих доказів.

У моїй роботі правда нерідко ховається в тому, чого не видно неозброєним оком. Іноді достатньо однієї крихітної частинки, щоб відкрити те, що здавалося назавжди прихованим. І моє завдання як лікаря судмедексперта – не просто дослідити тіло. Моє завдання дати фактам можливість заговорити, щоб відновити картину подій і наблизитися до правди.

Бо навіть коли людина вже не може розповісти свою історію, іноді її сліди здатні сказати більше, ніж здається.